Цікаво, що рівно два роки тому в Інтернеті розпочалася ініціатива «Україномовний Twitter», суть якої була у масову надсиланні звернень до адміністрації популярного сервісу з проханням ввести його українську версію. За цей час до ініціативи долучилося більше 3000 чоловік. Вочевидь, численні листи подіяли і тепер українська мова є однією з 30 мов локалізації цього популярного ресурсу.
Не відстають від світу і наші ЗМІ. Рідненький lb.ua - одне з топових українських онлайн-видань, яке розпочиналося як російськомовний проект, зараз також має українську версію. Тож, варто задуматись, чому в той час як популярні сайти впроваджують українську мову, у Верховній (з)Раді намагаються її знищити. Україна, її мова, культура і традиції існували до коліснічєнків, існують зараз та будуть існувати після них. Тому що наш народ незнищенний. Історія знала і не таких «русифікаторів», які за українське слово ладні були розстріляти. Та навіть під загрозою смерті вони не змогли викорінити рідну мову українців. Тим більше, не зможуть цього зробити сучасні «хлюпики». Вони просто відпрацьовують гранти, імітуючи перед російськими господарями свою бурхливу діяльність.
P.S. Хочу висловити публічну підтримку Соні Кошкіній та всій редакції «Лівого берегу» у зв’язку із ситуацією, що склалася між ними та правоохоронними органами. Переконаний: спритні ділки у погонах вчасно одумаються та приберуть свої руки від незалежного інформаційного інтернет-видання.