Є батьки, які навпаки, більшість забороняють і слово «ні» в їх вихованні з дітьми забагато. Бути занадто строгими батьками погана ідея. Ви самі віддаляєте від себе дітей, не даєте їм свободи вибору тощо, що в майбутньому дасть погані наслідки.
То ж як знайти цю золоту середину?
Для початку розберімо навіщо дітям казати «ні»?
Для того, аби дитина зрозуміла, що добре, а що погано, освоїла норми поведінки, навчилась бути обережною та аналізувати, встановити обмеження.
Як говорити «НІ» чи «НЕ МОЖНА»?
1. Говорити чітке «ні», а НЕ «може бути», «подивимось». Якщо ви знаєте, що точно не дозволите, відразу чітко це скажіть.
2. Без емоційного забарвлення. Не має бути крику, агресії тощо. Говоріть «ні» емоційно нейтрально.
3. В жодному разі не можна бити, кричати, погрожувати чи залякувати дитину.
4. Називайте ОБОВ‘ЯЗКОВО причини відмови.
5. Не відмовляйте занадто багато. «Так» має бути більше за «ні».
6. Пропонуйте альтернативу, коли щось забороняєте.
7. Якщо дитина плаче чи вимагає, допоможіть справитись з її емоціями, але не змінюйте своє рішення.
8. Тато і мама одної думки. Не можна, щоб мама забороняла, а тато дозволяв чи навпаки. Дотримуйтесь одного напрямку.
9. Покажіть свою твердість. Якщо ви сказали тверде «ні», не змінюйте його на «так».
В яких ситуаціях точно потрібно казати «ні»?
- Коли наслідки комусь/чомусь нашкодять.
- Коли обставини не дозволяють сказати «так».
- Коли раптово змінились плани.
- Коли дитина просить зробити вас щось замість неї, коли вона сама це легко може. Навчіть її брати відповідальність.
В таких ситуаціях діти вчаться терпінню і тому, що, на жаль, не завжди буває саме так, як того хотілось і треба бути гнучким.
Як казати ні, якщо дитина не може відірватися від гаджетів?
Бувало таке, що ви не можете забрати з рук дитини свій телефон? Або дитина просить у вас гаджет, хоча ви розумієте, що надмірне користування ними призводить до невиправних наслідків.
За статистикою, кожна третя дитина вчиться користуватися мобільним телефоном або планшетом перш ніж починає говорити: 29% дітей починають користуватися гаджетами ще в ранньому віці, а 70% – повністю освоюють їх до молодшого шкільного віку.
Інколи, намагання забрати телефон з рук дитини закінчуються істериками, Тож, що треба зробити, аби забрати ґаджет без істерик?
Потрібно попередньо домовлятися з дитиною. Наприклад: «Ти граєш, але коли гра закінчиться, то це точно “стоп”. Я біля тебе, все бачу і заберу». Не потрібно переривати й забирати ґаджет посеред гри або якщо ви не попередили про обмеження. Якщо ви відводите на користування пристроєм, наприклад, дві години, можна зробити нагадування «час вичерпано». Доросліша дитина нехай сама вирішує, чи використати цей час одразу, чи розбити: годину до обіду, годину після. Що непоступливіші батьки, то краще дитина звикає до режиму. З часом вона знатиме, скільки має часу на ґаджет, і вже не сперечатиметься. Якщо ж на прохання дитини дозволяти їй «ще трошечки» — вона буде завжди вимагати більше.
Варто сформулювати правила, пов’язані з використанням ґаджетів у сім’ї.
Ці правила мають бути чіткі і зрозумілі. Їх повинні дотримуватися всі без винятку члени родини – бабусі і коти також. Наприклад, ці правила можуть бути такими:
1. Не їсти з гаджетами.
2. Не використовувати телефон як засіб проти істерик.
3. Вимикати гаджети за годину до сну.
4. «Правильний» контент. В телефоні, планшеті та комп’ютері має бути доступною інформація, яку можуть бачити діти.
5. День без гаджета. Домовтеся про день, який ви звільняєтеся від гаджетів.
6. Зона, вільна від гаджетів (ванна-туалет, спальня, кухня).
І пам‘ятайте, що ви приклад. Намагайтесь дотримуватися тих правил, які ви ввели.Для того, аби дитина відчула більшу відповідальність, зберіться всією сім‘єю та придумайте «статут» вашої сім‘ї. Ті правила, які кожен має дотримуватись. Як правило, дітям цікаво слідувати тим правилам, в створені яких вони брали участь.