Закон про списання боргів за зруйноване росіянами майно: що треба знати?

Із 28 січня вводиться в дію Закон №2823-ІХ, що дає можливість власникам зруйнованого росіянами кредитного майна звертатися до банків із проханням списувати борги. А в разі, якщо придбане в кредит житло пошкоджене і потребує капремонту або опинилося на тимчасово окупованій території чи в зоні бойових дій – призупиняти сплату грошового зобов’язання за кредитом, тобто «заморожувати» кредит. Розповідаю, за яким алгоритмом відбуватиметься процедура і як цей закон оцінює банківська спільнота.

Фото: Макс Требухов

Хто може звертатися із заявою про анулювання боргу за кредитом?

Позичальник має право звернутися до банку щодо анулювання боргу за кредитом, якщо придбане в кредит майно було знищене внаслідок війни. При цьому мають бути дотримані кілька умов одночасно.

Перша умова – предметом забезпечення за кредитом є знищена нерухомість, яка була єдиним місцем проживання сім’ї позичальника. Також може йтися про знищений унаслідок збройної агресії автомобіль, який станом на початок війни був єдиним у сім’ї.

Водночас членами сім’ї позичальника вважаються особи, які перебувають у шлюбі з позичальником, їхні діти, зокрема й повнолітні, а також батьки, особи, які перебувають під опікою чи піклуванням позичальника, особи, які не перебувають у шлюбі, але проживають спільно з позичальником, пов’язані з ним спільним побутом.

Друга умова – станом на 23 лютого 2022 року заборгованість за кредитом не була прострочена більше як на 7 днів.

І третя умова – метою отримання кредиту, згідно з договором, є придбання, реконструкція чи будівництво житла або придбання автомобіля.

Важливо зазначити, що позичальник разом із заявою про анулювання заборгованості надає банку документи, які підтверджують факт знищення нерухомого майна внаслідок збройної агресії або доводять відповідність автомобіля визначеним Законом № 2823-ІХ умовам.

За якою процедурою банки надаватимуть відстрочку зі сплати заборгованості за кредитами?

У період дії в Україні воєнного стану та протягом 90 днів після його припинення позичальник має право звернутися до кредитора із заявою про призупинення сплати основної суми кредиту, відсотків, комісій та інших платежів за договором про споживчий кредит за нерухоме майно. Тобто щодо квартири, приватного будинку, об’єкта незавершеного житлового будівництва тощо.

Призупинення, так зване «замороження» сплати заборгованості, стосується нерухомого майна, що відповідає одній із таких умов:

- на день подання такої заяви розташоване на тимчасово окупованій території або на територіях, на яких ведуться воєнні дії

або

- пошкоджене внаслідок збройної агресії російської федерації і може бути відновлене виключно шляхом капітального ремонту чи реконструкції.

Заява про призупинення сплати грошового зобов’язання підписується позичальником чи його представником власноруч або електронним підписом (КЕП) і надається кредитору в оригіналі, а документи, які підтверджують факт пошкодження нерухомого майна, надаються кредитору в оригіналі або в нотаріально посвідчених копіях.

Позичальник зобов’язаний подати кредитору підтвердні документи протягом 90 днів із дня виключення території, на якій знаходиться нерухоме майно, з переліку тимчасово окупованих територій чи територій бойових дій.

Перелік таких територій визначає Кабмін.

У разі неподання позичальником у вищевказаний строк підтвердних документів кредитор має право вимагати відновлення сплати грошового зобов’язання, яке було наявне станом на 24 лютого 2022 року.

Важливо зазначити, що обов’язок сплати позичальником за договором про споживчий кредит поновлюється з дня отримання позичальником компенсації від держави, але не пізніше ніж через 180 днів після дня припинення чи скасування воєнного стану в Україні.

Сума нарахованих, але не сплачених за договором про споживчий кредит процентів, комісій та інших платежів за період із 24 лютого 2022 року до дати відновлення сплати грошового зобов’язання не підлягає сплаті позичальником і відшкодовуватиметься кредитору за рахунок держави-агресора.

Позичальник зобов’язаний повідомити кредитора про отримання компенсації від держави за пошкоджене або знищене нерухоме майно. Також необхідно проінформувати кредитора про відновлення майна за рахунок держави. Усе це – протягом 10 робочих днів.

У разі неповідомлення позичальником кредитора у встановлений строк про отримання компенсації від держави або про відновлення майна за рахунок держави позичальник сплачує кредитору відсотки, нараховані за договором про споживчий кредит за період такого прострочення, в подвійному розмірі.

Що думають про цей документ банкіри?

Банківська спільнота, звісно ж, підтримує ініціативу влади допомогти постраждалим від війни позичальникам. Водночас, для завершеності запровадженого Законом №2823-ІХ механізму, має бути і законодавче рішення щодо відповідних компенсацій кредиторам. Наразі абсолютно не зрозуміло, як банкам відшкодовуватимуться збитки, що виникають внаслідок застосування вказаного Закону. Банкам критично важливо, аби питання компенсацій було вирішено. Не можна перекласти всі збитки на банківську систему, яка зараз долає безліч ризиків для стабільної роботи в умовах воєнного стану, забезпечення населення та бізнесу необхідними фінансовими послугами та всіма доступними методами намагається підтримати людей ціною власних витрат і збитків.

Якщо всі збитки за зруйноване внаслідок війни майно (житло й автомобілі) буде перекладено лише на банки і норма Закону №2823-ІХ про майбутні компенсації кредиторам так і залишиться декларативною, не підкріпленою конкретним законом України з урахуванням норм міжнародного права, це суттєво вплине негативним чином на банківську систему. Крім того, це продемонструє несправедливий і дискримінаційний підхід до вирішення проблем та введе наразі й так малоактивну іпотеку у стан повної коми.

Тому ми продовжуємо активний діалог із владою, аби довести до логічного завершення розпочату процедуру списання кредитів, забезпечення за яким знищене внаслідок війни, та виплати кредиторам відповідних компенсацій. Важливо знаходити збалансовані й компромісні рішення.

Олена Коробкова Олена Коробкова , Голова Ради Незалежної асоціації банків України
Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook, Twitter і Telegram