Що трапилось?
В ніч з шостого на сьоме січня на могилі Блаженнішого Володимира було знайдено два білих клобуки.
Ось — фото.
Клобук - це такий спеціальний головний убір, який зазвичай носять митрополити.
Хто їх туди поклав?
Загадка.
Перше, що приходить в голову: а де камери відеоспостереження? Могила Блаженнішого Володимира (його всі дуже любили і шанували. Сподіваюся, з часом його буде канонізовано, він дійсно був дуже світлою Божою людиною. Відійшов в липні 2014. Саме після його смерті в УПЦ МП почалося те, що всі ми зараз спостерігаємо) знаходиться в Нижній Лаврі, навпроти Академічного храму (Різдва Богородиці), дуже близько до будівлі Митрополії.
Тобто на цьому п‘ятачку не може не бути камер.
В принципі, покласти клобук на могилу не є кримінальний злочин, але ж цікаво, як все відбувалося.
Що це за чортівня взагалі? Щось містичне?
Саме так: чортівня і щось містичне, до православної віри жодного стосунку не має.
Тут треба пояснити, що в Лаврі, на жаль, чимало публіки, яка не просто щиро вірить, а реально практикує всілякі забобони, типу «обряди» і таке інше. Павло (Лебідь), він же – Паша (Мерседес) – перший і головний із них (але не єдиний). Коли на чиїсь могилі залишають якісь предмети, що теоретично можуть асоціюватися з людиною (в даному випадку білий клобук – вбрання митрополита), це щось на кшталт «зурочення». Типу «зжити людину зі світу».
Тільки я вас дуже прошу: не смійтеся. Так, це смішно, але спробуйте. «Що спільного це має з вірою в Бога», - спитаєте ви? «Нічого, від слова зовсім», - відповім я.
Ну залишили на могилі дві шапки. Далі що?
Коли про знахідку стало відомо Павлу (Лебедю), він, за словами свідків (а їх було чимало), натурально перелякався. Дуже сильно перелякався. Бо одразу взяв це на свій рахунок. Мовляв, хтось з близького кола хоче його знищити.
Ну, добре, один клобук – для Павла, а другий – кому?
Оскільки ми напевно не знаємо, хто і для чого утнув цю дурню (а це, вибачте, натуральна дурня), важко сказати напевне.
«Робочих» версій багато. Одна із них повʼязана з відомим розписом на верхній галереї Успенського Собору.
Так-так, того самого Собору, де на 7 січня очільник ПЦУ Епіфаній - вперше за 336 років – служив службу Української помісної церкви.
Ви ж памʼятаєте зображення під умовною назвою «я і два предстоятелі». Внизу – Павло (Лебідь) і чинний Митрополит Онуфрій, над ними – покійний Володимир (Сабодан).
Направду, зображення верховного кліру церкви, відомих прихожан і донаторів храмів – абсолютно нормальна практика в православ’ї. Таких прикладів ви, за бажання, знайдете чимало. Буквально – в кожному монастирі в кожній другій церкві. Але оскільки тут йдеться про Павла і про Успенський (який УПЦ МП орендувала у держави і будь-які суттєві зміни мала б погоджувати з дирекцією Заповідника), всі активно обурилися.
Однак зараз важливо не це.
Наступна логіка примітивна, але вона має право на життя: Володимир вже упокоївся, а два білих клобуки – ніби аналогія з двома чинними митрополитами (Онурфієм і Лебедем) «знаходяться» у нього на могилі.
Ви розумієте, клобук – це вам не футболка, яку можна на кожному розі купити. Тим більше неможливо уявити, що хтось чужий вночі залишить його на могилі в Нижній Лаврі (так, загалом вона відкрита для відвідувачів, але в «робочий час»). Плюс місце, де розміщено могилу Блаженнішого, дуже «прохідне» - непоміченим важко залишити.
Тобто, це хтось «свій», умовний «таємний прихильник ПЦУ», «нагадив». А оскільки сам Павло в «зурочення» і подібну муть дуже вірить, він і перелякався.
Так а палити було навіщо?
Вочевидь, відповідне рішення було ухвалено не одразу. Адже знайшли «подарунок» вранці, а спалили тільки ввечері. Орієнтовно – між 5 і 7 годинами. Це легко встановити, бо на тлі лунають піснеспіви зі служби, що відбувається в Академічному храмі (на вулицю виведено трансляцію, аби могли також слухати ті, хто там перебуває).
Знову ж таки: Л – «логіка» (тобто антилогіка). Мало того, що процес зафільмовано на відео, так ще й під час служби довкола храму (а могила, нагадую, зовсім поруч, буквально «під порогом») маса людей ходить. Ясно, що подібне дійство не може не привернути їхню увагу.
Добре, дуже хотілося спалити, але чому - на могилі? Чому кудись в кущі не віднесли?
Бо йдеться про чортів шаманізм. Згідно з правилами «вуду» - чи як правильно назвати таку «обрядовість» - «подарунок» не можна переміщувати (бажано взагалі його не торкатися), а необхідно знищити саме на місці.
Саме тому лаврському келарю Філарету було доручено облити знахідку бензином (чи якоюсь іншою паливною сумішшю, ми бачимо її на відео в пластиковій каністрі) і підпалити. На відео ясно чути голоси ще двох співучасників (можливо, один із них – автор зйомки). Один говорить Філарету «обережно», інший - «бороду не спали».
Абсолютно ясно, що Філарет:
А) не сам до такого додумався;
Б) рядовий келарій, він просто не міг сам таке зробити
В) єдину людину, яка б могла надати відповідний наказ (і витребувати відео як доказ) звати Павло Лебідь.
Крапка.
І що з цього далі?
Дії келарія Філарета підпадають під статтю Кримінального кодексу про вандалізм та знущання над місцем захоронення. Ніяк інакше це назвати не можна.
Вочевидь, він має бути допитаний правоохоронними органами (також – встановлені і допитані його спільники) і свідчити про те, від кого отримав злочинний наказ.
З великою долею вірогідності, в подальшому ця «цеглинка» ляже до фундаменту вирішення долі Нижньої Лаври. Яку на сьогодні все ще продовжує безстроково орендувати МП, але у держави (читай: власника майна) до аспектів цієї «оренди» безліч запитань. Від ведення господарської діяльності (забудов, надбудов, прибудов тощо) до от таких от актів вандалізму.