Втім, полтавські журналісти забили на сполох недарма. Ще минулого року подібна акція у місті проходила під “кураторством” мера.
Подібні намагання протягнути під різними приводами кремлівську маніпуляційну ініціативу “Безсмертний полк” свідчить про те, що путінці не полишають ідею пов’язати пострадянський простір в єдиний “рускій мір” через викривлене трактування минувшини і розробленні в підвалах російських спецслужб версії домінування радянщини в історичній пам’яті поколінь. Не забуваймо, що ця акція має ще іншу конотацію прямого геостратегічного шантажу — “... можем повторить...”
Ми не можемо допустити, щоб в цей день, 9 травня, ми йшли в колонах пам’яті, які будуть формуватися у Кремлі. У нас є своя, власна історія Другої світової війни, де українці займають гідне місце в історії боротьби з агресорами — гітлерівським нацизмом і сталінізмом.
Виникає питання — що робити з тими, хто намагається витягти кремлівський “полк” на наші вулиці 9 травня? Найперше — не допустити участь у такій пропутінській ході школярів та ще й під орудою вчителів. На рівні жорсткої заборони з боку МОН, МВС, СБУ . Пояснювати і далі громадянам, особливо молоді, що стоїть за цією “ходою” і хто реально управляє процесами збурення і організації протистояння в середині українського суспільства.
Що ж до тих людей похилого віку, які в масі своїй не мають вже жодного відношення до подій Другої світової війни (наймолодшим учасникам тієї війни, а це призов 1927 року народження, цьогоріч їм вже за 90 років), то якщо в них достає сили і цьому не противиться розум — нехай ідуть. Але хотів би звернутися до представників ЗМІ — не влаштовуйте з цього по одинокого безрадісного дійства чергової сенсації, яка б мотивувала інших, не підігруйте кремлівським пропагандистам, не топчіться по пам’яті справжніх борців за Україну.
І ще одне застереження — до влади і журналістів. 9 травня нам немає що святкувати, бо це не тріумф, а велика скорбота. Ці дні для нас — дні пам’яті за полеглими на фронтах Другої світової війни українцями. І примирення між українцями, яких доля звела у двобої з різних сторін нашої історії. Але про це варто говорити не лише у ці травневі дні. Про це слід пам’ятати повсякчас, щоб історія не зробила кривавий зигзаг, поставивши попереду кремлівський символічний “Безсмертний полк”, а позаду найманців та терористичні угрупування з територій ОРДЛО та окупованого АРК в наступі на мирну цивілізацію не тільки України і Європи, але й глобального світу.