Чому це важливо? Навіть якщо ви ніколи не брали мікропозики, ви точно чули про «фантастичні» методи роботи колекторів. Загрози, моральний тиск, фейкові порно-колажі, шантаж родичів і близьких, - все це часто стосується навіть тих, хто ніколи не брав позики. В інтернеті є безліч аудіо- та відео- доказів практики взаємодії колекторів з боржниками, що підтверджує той факт, що таке спілкування не має нічого спільного з людською гідністю.
Як один з авторів законопроекту скажу, що його завдання чітко визначити правила роботи колекторів. Те, що зараз відбувається на цьому ринку, не має жодного відношення до цивілізованих методів врегулювання спорів.
Чому так? Сьогодні законодавство не визначає термінів «колектор» або «колекторська діяльність» і не регулює права, обов'язки і правила поведінки таких компаній, хоча ринок колекторських компаній доволі розвинутий і налічує більше 200 компаній.
Основні зміни, передбачені нашим законопроектом № 4241:
1) Створення публічного реєстру колекторських компаній, який буде вести Національний банк. Всі компанії, що займаються врегулюванням проблемної заборгованості, мають привести свою діяльність до вимог законодавства та зареєструватися в загальному Реєстрі. Якщо компанія відсутня в Реєстрі, вона не має права здійснювати колекторську діяльність.
2) Нагляд за колекторами та їх поведінкою стосовно споживачів, який здійснюватиметься НБУ. Національний банк України контролюватиме дотримання колекторами законодавства, встановлюватиме додаткові вимоги до взаємодії зі споживачами і захищатиме права споживачів, розглядатиме звернення громадян. Ключове — НБУ отримає змогу накладати штрафні санкції, а також виключати порушника з Реєстру колекторських компаній у випадках порушень. Якщо порушника виключають з реєстру, кредитодавці зобов'язані розірвати з цією компанією договори.
3) Банки і фінансові компанії ще на етапі підписання договору про споживчий кредит повинні будуть попереджати клієнта про можливості залучення колектора в разі прострочення платежу по кредиту. Кредитор також буде зобов'язаний публікувати інформацію про колекторську компанію на своєму веб-сайті та в місцях надання послуг, а в випадку відступлення права вимоги за договором новому кредитору або при залученні колекторської компанії кредитор повинен повідомляти про це споживача.
4) Кредитор не має права залучати колекторську компанію для врегулювання простроченої заборгованості, якщо умовами договору про споживчий кредит не передбачено таке право кредитодавця
5) Колектори повинні будуть дотримуватися вимог до етичної поведінки при взаємодії зі споживачем. Законопроект встановлює виключний перелік способів передбаченого взаємодії колектора зі споживачем фінпослуг і встановлює обмеження максимальної частоти такої взаємодії. За порушення цих вимог передбачена відповідальність.
6) Кредитодавцю і колекторським компаніям при роботі забороняється обробляти персональні дані третіх осіб, які не давали згоду на їх обробку (родичів, друзів боржника), а також персональні дані споживача: графік його роботи, місце і час відпочинку, поїздки в межах і за межі Україна, місця і час зустрічі з рідними, друзями та інше, інформацію, розміщену в соціальних мережах.
При цьому, законопроект передбачає, що під час першого взаємодії зі споживачем кредитор або колекторська компанія повинна представитись і повідомити своє найменування, ПІБ особи-представника, правову підставу взаємодії і розмір простроченої заборгованості, а на вимогу споживача - надати підтверджуючі документи протягом 7 робочих днів.
Що законопроект забороняє робити колекторським компаніям?
Було проаналізовано найчастіші зловживання колекторів. В законопроекті передбачено, що колекторам забороняється:
- взаємодіяти з позичальником до надання відповідного договору з кредитором;
- взаємодіяти з третіми особами, які не є сторонами договору;
- дзвонити позичальнику з 20:00 до 8:00;
- використовувати засекречений номер, дзвонити частіше 2 разів на добу;
- використовувати функцію (сервіс) автоматичного додзвону до споживача протягом більше ніж 60 хвилин на добу;
- вимагати взяти на себе зобов'язання від близьких, поручителів, представників позичальника;
- повідомляти недостовірну інформацію про розмір боргу і наслідки несплати;
- використовувати написи на конвертах «виконавчий документ», «рішення про стягнення», «повідомлення про виселення»;
- представлятися співробітниками державних органів;
- вимагати погашення заборгованості у інший спосіб, ніж це передбачено законом або договором.
Цей перелік не є вичерпним. Національний банк України у межах своєї компетенції має право встановити додаткові вимоги до взаємодії зі споживачем при врегулюванні простроченої заборгованості (вимоги до етичної поведінки).
Також законопроект встановлює вимоги до власників істотної участі колекторських компаній. Ними не можуть бути:
1) фізична особа, яка:
- має не зняту або не погашену в установленому законом порядку судимість за кримінальні правопорушення проти громадської безпеки, власності, у сфері господарської діяльності, у сфері використання електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), систем та комп’ютерних мереж і мереж електрозв’язку та у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов’язаної з наданням публічних послуг;
- є резидентом держави, що здійснює збройну агресію проти України;
- має зареєстроване місце проживання на тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі;
2) юридична особа, зареєстрована у державі, що здійснює збройну агресію проти України.
Як закон розпочне свою дію? Колекторські компанії зобов’язані протягом одного місяця з дня введення в дію закону подати до Національного банку України відомості для включення до Реєстру колекторських компаній. У разі відсутності у Реєстрі колекторських компаній відомостей про цю компанію, через 3 місяці з дня введення в дію цього Закону, кредитодавець або новий кредитор зобов’язаний розірвати договір з такою компанією.
Які санкції, якщо колекторська компанія порушить норми закону? Законопроект передбачає такі види відповідальності, що мають бути адекватні вчиненому порушенню:
- письмове застереження Національного банку України кредитодавцю, новому кредитору та/або колекторській компанії;
- штраф у розмірі від 3 000 до 6 000 неоподатковуваних податком мінімумів (51 тис. грн - 102 тис. грн);
- тимчасова заборона на здійснення діяльності;
- виключення з реєстру колекторських компаній;
- тимчасове зупинення або відкликання (анулювання) ліцензії на провадження діяльності з надання фінансових послуг.
Крім того, законопроект містить багато інших важливих норм. Наприклад, обов’язок колекторських компаній зберігати протягом 3 років записи розмов з позичальником або поручителем. Відповідно, правоохоронні органи зможуть у випадку необхідності перевірити чи здійснювались погрози або інші протиправні дії.
Це дуже прогресивний і вкрай важливий для української економіки законопроект. Не секрет, що під час локдаунів і коронакризи послугами кредитів користувалися велика кількість українців. Сьогодні нам важливо захистити їх від недобросовісних колекторів. Законопроект не відміняє обов’язок сплачувати свої борги. Але будь-яке стягнення повинно відбуватися виключно в спосіб, визначений законодавством та без приниження людської гідності.