ГоловнаБлогиБлог Романа Насірова

Хроніки реформування митниці

Завершення реформування митного напряму - важливий виклик для всієї служби. За короткий час складно докорінно змінити систему, яка існувала більше 20–ти років. Незважаючи на великий спротив, ми рухаємося вперед. На сьогодні відчутні суттєві результати.

Починаючи з травня, надходження ПДВ з ввезених на територію України товарів до загального фонду державного бюджету почали збільшуватися. В липні-жовтні щомісячні надходження до Держбюджету становили більше 12 млрд гривень, а починаючи з листопада і до кінця минулого року – бюджет щомісяця отримував більше 13 млрд гривень. Така тенденція зберігається і цього року: у лютому надходження з ПДВ склали вже 14 млрд гривень, у березні – 16,2 млрд і у квітні – 14,6 млрд.

Такого результату вдалося досягти завдяки проведенню заходів по виведенню української економіки з тіні. Якщо порівнювати дані ПДВ по митниці, то можна побачити, що 3-4 млрд грн. в місяць були в тіні.

Крім того, ДФС забезпечувала розвиток митної справи і в інших напрямах. Наприклад, сьогодні набагато спрощено процедуру оформлення митних декларацій. 96% митних декларацій оформлюється митницями ДФС в електронній формі із застосуванням електронного цифрового підпису. Крім того, значно скорочено середній час оформлення митної декларації: оформлення декларації на експорт займає 1 годину, на імпорт – 2 години 14 хвилин, декларація без додаткового контролю оформлюється за 15 хв, а попередні декларації - в автоматичному режимі.

В пілотному режимі використовується механізм прийняття попереднього рішення стосовно застосування методу та критеріїв для визначення митної вартості, що відповідає стандартам ЄС, відбувається імплементація іншого стандарту ЄС - «єдиного вікна». Також у ДФС активно працюють над електронізацією сервісів - використанням електронної черги щодо автоматичного розподілу митних інспекторів на митне оформлення.

Важливим є приєднанням до NCTS - загальноєвропейської комп'ютеризованої системи управління транзитними вантажами, розробленої для електронного документообігу. Фактично це надає можливість здійснювати контроль за переміщенням товару. При цьому NCTS – це не лише скасування паперового документообігу при транзитних перевезеннях між країнами, але й інтеграція митних систем Європи. ДФС планує завершити розробку змін до законодавства України щодо впровадження норм NCTS протягом 2016 року за підтримки експертів проекту Twinning, митного аташе в ЄС та Групи підтримки України в Єврокомісії.

В напрямі розвитку інституційної спроможності митниць затверджено новий порядок аналізу ризиків, який надав ДФС можливість створювати таргетинг-групи не тільки в центральному апараті, а й в кожній митниці. Автоматизована система аналізу та управління ризиками (АСАУР) щомісячно забезпечує автоматизовану оцінку ризиків за близько 200 тис. митних декларацій, 290 тис. комерційних переміщень та 1,26 млн переміщень пасажирських транспортних засобів. В АСАУР діє 102 алгоритми оцінки ризиків (профілів ризику), близько 400 підалгоритмів, більше 87 000 комбінацій індикаторів ризику. Ми плануємо і далі удосконалювати цю систему. Передбачається впровадження регіонального профілювання ризиків; розширення алгоритмів автоматизованої оцінки ризиків, з метою реалізації автоматизованого випуску товарів; розбудова спроможностей для здійснення аналізу та оцінки ризиків до прибуття товарів/осіб у пункти пропуску; і створення таргетинг-центрів за прикладами країн ЄС, США, Канади та інших.

В напрямі європейської інтеграції та виконання Угоди про асоціацію з ЄС було розроблено законопроект «Про внесення змін до Митного кодексу України (щодо уповноваженого економічного оператора та спрощень митних формальностей)». Ним передбачається створення інституту уповноваженого економічного оператора (УЕО), що дозволить пришвидшити митні процедури і встановити новий формат взаємодії між митними органами та бізнесом. Статус уповноваженого економічного оператора надається шляхом видачі сертифіката, який визнається на всій митній території України. Підприємству можуть бути видані 2 види сертифіката уповноваженого економічного оператора: «на спрощення митних процедур» та «щодо надійності і безпеки». Перший передбачає мінімальну участь митниці та усуває «людський фактор», другий прискорює проходження митного контролю.

У зв’язку з підписанням та імплементацією Угоди про асоціацію між Україною та ЄС важливим є і запровадження посади митного аташе. Така подія – це крок у напрямку розвитку зв'язків як з урядовими органами інших держав, так і з іноземними компаніями. На сьогодні в Україні ця посада існує у складі Представництва України при Європейському Союзі. Наявність такого працівника вже довела свою ефективність у відносинах між Україною та Європейською Комісією у митних справах.

Взагалі, питання міжнародного співробітництва у податкові та митній сферах є ключовим для нас. Щоб поглибити контроль на митниці треба об’єднати зусилля з міжнародною спільнотою. Ми готові приєднатися до угоди між країнами щодо автоматичного обміну податковою інформацією. Це скоротить час виконання митних процедур на кордоні, мінімізує вплив людського фактору, підвищить достовірність декларування товарів та ефективність боротьби з контрабандою і митними правопорушеннями. На даний момент обмін інформацією з країнами ЄС відбувається за підтримки проекту Twinning. Також з 1 січня 2016 ДФС та Державний митний комітет Республіки Білорусь, реалізовують проект міжнародної технічної допомоги PRINEX – «Підтримка створення електронної системи попереднього обміну інформацією між митними службами Білорусі та України». В планах – реалізація подібних проектів з іншими країнами.

 Як бачите, процес реформування митниці не стоїть на місці. Впевнений, вже найближчим часом можна буде побачити результати реформ – починаючи від електронізації сервісів, гармонізації національного законодавства з Митним кодексом Європейського Союзу до посилення кадрового складу митниць та подолання корупції.

Роман Насіров Роман Насіров , Голова Державної фіскальної служби, відсторонений від посади з 3 березня 2017 року
Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook, Twitter і Telegram