Тепер пазли збирають з елементів, які покликані дискредитувати мене перед громадськістю, на чому, в принципі, цей процес і хочуть витягнути. Демонстративність, широке залучення громадськості й експлуатація у хвіст і гриву засобів масової інформації, на які мають вплив окремі депутати-антикорупціонери за зарплати у доларах, вказують на це.
Та шите білими нитками звинувачення, за повної відсутності доказів якоїсь моєї особистої вигоди при виконанні прямих службових обов’язків, розсипається, схоже, навіть без моїх аргументів слідству. Як я вже казав, дуже важко шукати чорну кішку у чорному квадраті Малевича. І вони це розуміють.
Але тримати хорошу міну при поганій грі якось треба. Тому НАБУ і САП починають створювати довкола мене масовку, знову ж, щоб підтримувати згасаючий інтерес громадськості. Принаймні, так усе це виглядає.
Спочатку відбулася атака на лікарів «Феофанії». Втомившись викручувати руки їм із з’ясуванням мого стану напередодні та на час пред’явлення мені звинувачення, затіяли кампанію їхньої дискредитації колегами. І знайшли фахівців, котрі висловили сумніви перед оперативниками НАБУ у правильності мого діагнозу, нібито встановленому у «Феофанії». Ці сумніви знову ж таки оперативно оприлюднили, у чергове порушивши законодавство про право хворого на дотримання лікарської таємниці. Той факт, що лікарі «Феофанії» залишилися при своїй думці й жорстко відстояли своє право на суб’єктивну оцінку стану здоров’я хворого на момент огляду, знову не врахували.
У чергове вдалося згодувати обивателю те, що приготували у НАБУ. Можливо, так ще й намагаються підчищати численні процесуальні порушення, допущені ними щодо мене, і які я можу оскаржити в Європейському суді.
Напевно розуміючи, що справа лікарів у конкретному розслідуванні ніякий не доказ, з подачі тих же депутатів за наймом і з квартирами за гранти, почали переслідувати голову Солом'янського суду Людмилу Шереметьєву. Думаю, їй теж інкримінують нісенітницю, звинувачуючи в тому, що вона не знайшла у вихідний день запасного суддю для розгляду клопотання мого захисту про відвід судді Олександра Бобровника. Хоча до цього голова суду пояснювала, що у вихідний день у суді, який працює у рамках судової реформи, переатестацій, люстрацій тощо, наразі іншого суддю забезпечити можливості не було. Трудове законодавство тут теж на її боці.
Мені прикро, що судді, причетні до розгляду моєї справи і задіяні у процесі, піддаються такому тиску. У тому числі з боку окремих народних депутатів, вулиці, політиків, зацікавлених у переорієнтації такої важливої структури, як ДФС, під себе. Що вже почалося.
Після відтермінування траншу МВФ, програшу у справі 3 мільярдів Януковича у Лондонському суді залишилося тільки роздерибанити структуру, яка залишається єдиним наповнювачем бюджету.
Я цьому противився, як міг, знаючи, що на кону питання національної безпеки України.
На жаль, зараз вплинути на це я з відомих причин не можу. Можливо, того і зволікають з остаточним розвалом моєї справи, щоби нейтралізувати мене на цей період.
Хочу, щоби ви зрозуміли: фінансова стабільність держави за цієї турбулентності потрапляє у зону серйозних ризиків.
Хто відповість за це?