«З таким сином, як у мене, легко ніколи не буває. З ним постійно щось відбувається, де б він не був»
Скажіть, будь ласка, як ви переживаєте ув'язнення вашого сина? Для когось це просто політичне переслідування, а для вас це син, рідна кров.
Так і є — і не тільки ми вважаємо це політичним переслідуванням, мені здається, це вже всі знають, тому що ніякої іншої причини немає. У 2021 році, коли він повернувся до Грузії, перші три дні ніхто про це не знав, навіть уряд. Але потім сталася зрада, скоріше за все, і його моментально заарештували. З того часу він у різних в'язницях, де його били, ламали йому кістки, потім взагалі отруїли.
Чудом вижив і далі якийсь час перебував у тюремній лікарні, що було трохи краще, ніж камера. Після цього його повернули за ґрати.
Останні роки виявилися найскладнішими, але з таким сином, як у мене, легко ніколи не буває. З ним постійно щось відбувається, де б він не був.
Ви сказали, що була зрада. Зрада когось у владі, всередині «Грузинської мрії»? Що ви мали на увазі?
Ні, це були люди, які організували його приїзд. Щось сталося, але нічого не можу сказати, оскільки немає ніякої інформації, тільки підозра.
А чому він приїхав? Він не розумів, що його можуть заарештувати? Він не вірив у це, була якась домовленість?
Він якраз очікував, що його можуть заарештувати, був готовий.
Він свідомо йшов на цей крок?
Так, свідомо.
«Родина може відвідати його лише раз на місяць»
Ми пам'ятаємо, що після арешту Міхеіл оголошував голодування на 50 днів. Який стан його здоров'я зараз, після того як він три роки був у лікарні при в'язниці, пережив побиття, отруєння й голод?
У лікарні йому поступово стало краще, хоча й минуло багато часу. Там лікарі зробили все можливе. Та коли його повернули у в'язницю, коли я побачилася з ним через півтора місяця, ледве впізнала його. Зовсім інша людина. Весь набряклий, волосся чомусь не було на голові… Поруч з в'язницею цементний завод, тож ув'язнені 24 години дихають цим цементом, це впливає на здоров’я.
Ви вважаєте несправедливим, що Міхеіла повернули у в'язницю 2025 року, оскільки стан здоров'я не дозволяє відбувати покарання?
Про здоров'я я нічого не можу сказати, оскільки навіть зараз, коли йому нібито трохи краще, все одно набряки на руках, ногах і обличчі не минають. У камері він один. Розумієте, він людина, яка 24 години, постійно рухалася. І раптом таку людину ув'язнюють в одиночній камері. Напевне, йому дуже важко там. Я уявляю, як це важко. Але він якось справляється.
Я сказала, що свого часу його отруїли. Причому це з'ясували в лабораторії — перевіряли його аналізи і в Німеччині, і в каліфорнійській лабораторії. Поставили діагноз, що його отруїли важкими металами.
Але, на мій подив, зараз деякі журналісти кажуть: «була ймовірність [отруєння]». Що значить «імовірність», коли була конкретна відповідь.
Я не знаю, як він вижив тоді. (У грудні 2022 року американський лікар Девід Сміт надав експертний висновок про те, що у зразках волосся й нігтів колишнього президента Грузії Міхеіла Саакашвілі виявили важкі метали й інші речовини, зокрема ртуть і миш'як. Зразки досліджувала NMS Labs. Сміт прокоментував ці результати: «Більшість цих речовин не може бути в організмі Саакашвілі в результаті медичного лікування». — Ред.).
Чи пускають до Міхеіла міжнародних лікарів провести справедливий медогляд? Бо були прецеденти, коли лікарів до нього не пускали.
Зараз усе набагато гірше. Нікого до нього не пускають. Депутатів давно не пускають. До нього пускають тільки адвокатів. Родина може відвідати його лише раз на місяць.
А лікарі?
Там є тюремний лікар — будь ласка. Кажуть, що в нього все в порядку, але маю сумніви про це.
Що сам Міхеіл каже про свій фізичний і психоемоційний стан на зустрічах?
Про це ми найменше говоримо, бо йому цікаві зовсім інші теми: що відбувається у світі, що відбувається в нас, які настрої людей… Ось що його цікавить. І часу завжди мало. Це як відбувається: між нами — скло, розмова — по телефону, усе прослуховують і проглядають. Часу завжди бракує.
Він не має доступу до інформації, телевізора й телефона?
Телевізор є, але там далеко не всі канали. Йому також дозволили зателефонувати доньці. Але загалом все обмежено, все не так, як має бути.
«Зараз рейтинг мого сина дуже високий. Мене це дуже радує. Але це поки що не допомагає його звільнити»
Як вважаєте, що може допомогти звільнити Міхеіла Саакашвілі з в'язниці? Чи вірите ви, що суд може це зробити? Чи це має бути міжнародний тиск, чи можливе помилування?
Тут, у Грузії, це виключено, абсолютно. Оскільки єдина причина, через яку він ув'язнений уже 4 роки і 7 місяців, — це те, що коли 2008 року в Грузію вторглися російські війська, він не поступився своєю країною. Це єдина причина, чому його заарештували. Тож ні на яку справедливість і правосуддя особисто я не розраховую.
Ми стежимо за тим, що відбувається за межами Грузії, за війною в Україні, куди також, як і до нас у 2008 році, вторглися російські війська. Але там це все дуже затягнулося. Війна триває довше, ніж Друга світова. Коли цьому може бути кінець — я вже не знаю.
І на Близькому Сході теж уже неспокійна ситуація.
І плюс ще розпочалася інша війна — Іран. Дуже тяжко все це.
А як ви думаєте, чи може міжнародний тиск вплинути на правлячу верхівку Сакартвело?
Загалом, мабуть, так. Наприклад, у 2008 році, коли вторглися сюди, нам дуже допомогли наші партнери, наші друзі. У мого сина завжди було дуже багато друзів. Шість президентів стояли на проспекті Руставелі. До того ж США дуже допомагали тоді. Інакше не було б цьому кінця.
А в контексті звільнення Міхеіла?
У цьому плані поки що [успіхів немає]. Хоча нібито в мого сина було дуже багато друзів, насамперед навколо нашої країни: Туреччина — Ердоган, Алієв в Азербайджані, зараз хороші стосунки з Пашиняном. Але передусім це Україна, звідки ми постійно очікуємо допомоги й маємо цю допомогу. Звісно, президент Зеленський у цьому бере участь дуже активно. Михайло Подоляк — я дуже вдячна йому.
Польща, де в нього було дуже багато друзів.
Я пам'ятаю, як нинішній прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск, який проводив конференцію EPP, European People's Party, повністю посвятив конференцію моєму сину. Там стояв стіл, де ніхто не сидів, з іменем мого сина.
Також Радослав Сікорський — мій син вважає його другом, він і є друг, так само як його дружина Енн Епплбом, дуже відома історик. Качинський був свого часу дуже близькою людиною і всіляко допомагав. Малгожата Госевська, членкиня Європарламенту, Рубіо, той самий Трамп, з яким у нього були близькі відносини. Декого з цих людей вже просто немає: Маккейн, з яким у нього були дуже близькі відносини. Річард Голбрук (американський дипломат. — Ред.). Коли почалася війна, цей чоловік, чия посада не була пов'язана з нашою країною, приїхав, сидів там в одному готелі, чим зв'язував Грузію з усім світом. Завдяки йому медіа висвітлювали нашу війну — наживо все це показувалося. Усі ці люди дуже допомагали. Але зараз стільки проблем у всіх навколо, що вже, мабуть, руки не доходять. А потрібно більше активності. Не тому, що це мій син. Я думаю, що для регіону — і не лише для регіону — він був потрібною людиною.
«Його серце дуже болить за вас. Дуже. Він просто обожнює Україну, вважає її Батьківщиною»
Що ви хотіли б сказати людям, від яких залежить доля Міхеіла Саакашвілі, і його опонентам, які запроторили його в тюрму?
За цей час, коли він у різних тюрмах, настрої, ставлення (до нього) людей почало змінюватися. Навіть ті, хто був опонентом і противником, вони зараз поступово переглянули своє ставлення, свою позицію. Вони порівняли з тим, що в них є сьогодні, і зараз рейтинг мого сина дуже високий. Мене це дуже радує. Але це поки що не допомагає його звільнити. Поки що не виходить.
На жаль. Ми в Україні теж вболіваємо за те, щоб Міхеіла звільнили, тим паче з таким станом здоров'я.
Хочу сказати, що його серце дуже болить за вас. Дуже. Він просто обожнює Україну, вважає її Батьківщиною і дуже переживає, що в такий важкий час не може так активно допомагати й бути залученим.