Від еталона захисту до команди без стилю
Дієго Сімеоне очолив «Атлетіко» в грудні 2011 року. Тоді він був маловідомим спеціалістом, який тренував на Батьківщині один з найбільших клубів — «Рівер Плейт», працював на Сицилії з «Катанією», але досвіду роботи в клубі з когорти кращих не мав. Після його приходу матрацники одразу виграли Лігу Європи, після чого команда почала масштабну перебудову. Першочергово аргентинець змінив стиль гри клубу, зосередившись на захисті.
Команда грала по-італійськи прагматично й з часом стала еталоном захисного стилю. Пік був у 2014-му, коли матрацники стали чемпіонами Іспанії, випередивши в гонці «Реал» і «Барселону», які в своєму складі оперували зірками найвищої проби. Із того часу «Атлетіко» став третьою силою в Іспанії. Однак трофеїв усе одно не було, хоч і вершкових, і каталонців упродовж майже 15 років роботи Дієго в клубі неодноразово хитало.
Загалом за час Сімеоне в трофейному кабінеті «Атлетіко» — по два кубки Ла Ліги, Кубки короля, кубки Ліги Європи, Суперкубки УЄФА. Є й два програних фінали Ліги чемпіонів. Разом з тим росте зарплата Дієго, який нині отримує найбільше серед усіх футбольних тренерів — 28 мільйонів євро. І це після того, як його зарплату зменшили після продовження контракту з командою. А результату немає. Команда залишається третьою силою в Іспанії, для якої вихід у півфінал Ліги чемпіонів — це неочікуване досягнення. Про це на пресконференції після матчу з «Арсеналом» зауважив сам Дієго.
«Ми опинилися в ситуації, на яку ніхто від нас не чекав. Ми боролися із неймовірно сильною командою. Ми билися щосили і тепер маємо прийняти своє становище», — сказав аргентинець.
Як наслідок, команда, яка витратила влітку на трансфери більше за «Реал» і «Барсу» (240 мільйонів проти 200 на дві команди, — Ред.), почала деградувати. Захист почав тріщати, бо колишні стовпи на кшталт Дієго Годіна завершили кар'єру, а нових купити не вдалося. Разом з тим побудувати атакувальну команду не вдалося, хоча спроби тривали весь сезон 2025/2026. Тому матрацники не знають, ні як захищатися, ні як атакувати в півфіналі Ліги чемпіонів, проти команди, яка маленькими кроками рухається уперед.
Шість років розвитку
Мікель Артета розпочав роботу в Лондоні в 2019 році після відставки Унаї Емері. «Арсенал» тоді перебував у кризі, спричиненої відходом Арсена Венгера в 2018-му. Іспанський спеціаліст повинен був заспокоїти роздягальню й зупинити регрес команди. Перший сезон в АПЛ під керівництвом Артети каноніри завершили на 8 сходинці. Наступного року — теж.
А от уже з сезону 2021/2022 розпочали підійматися нагору. Спочатку закінчили сезон п'ятими, а потім тричі поспіль — другими. Команда еволюціонує з атакувального стилю до захисного. Так, на це складно дивитися, але що сказати тренеру, який уперше за майже 20 років вивів команду у фінал Ліги чемпіонів?
У цьому й різниця між командами, які вчора боролися за фінал. «Арсенал» був різноплановим, а «Атлетіко» — ніяким.
Тактична поразка матрацників
Після першого півфінального матчу в Мадриді, коли команди розписали нічию, реалізувавши по одному пенальті, годі було очікувати на результативну гру в Лондоні. Обидві команди грали, поглядаючи на власні ворота, але каноніри були активнішими, особливо в першому таймі. Очевидно, Артета планував провести ударну першу половину, а потім уже традиційно «засушити» гру. Так і сталося.
За перші 45 хвилин каноніри виконали 7 ударів, з яких 2 в площину воріт (у матрацників — 2 спроби всього), володіли м'ячем 68 відсотків часу, тричі подали кутовий (0 — в «Атлетіко») й виконали вдвічі більше пасів. Реалізувати перевагу вдалося на 44 хвилині. Після удару Леандро Троссарда Букайо Сака зорієнтувався першим у штрафному майданчику Яна Облака й пробив у порожні ворота. Укотре захист матрацників не виручив…
У другому ж таймі каноніри віддали м'яч супернику й грали на утримання рахунку. «Атлетіко», яке розучилося захищатися, але не навчилося атакувати, протиставити нічого не змогло. Таким чином Мікель Артета переграв свого візаві й показав, чому розвиток завжди кращий за стабільність, яка перетворилася в застій.
На «Арсенал» тепер чекатиме фінал Ліги чемпіонів, а боси «Атлетіко» мають обирати між стабільністю і якістю. Другого фіналіста цьогорічного розіграшу Ліги чемпіонів сьогодні, 6 травня, між собою визначать «Баварія» й ПСЖ.