Посилення санкційної політики могло би примусити Володимира Путіна до переговорів, вважає міністр закордонних справ Андрій Сибіга. Під час дискусії "Геополітичні виклики та перспективи 2025", яка відбулася у межах проєкту lb.ua та EFI Group "Нова країна" він сказав, що потрібно нарощувати санкційну політику.
Зокрема, потрібні наступні секторальні санкції проти тіньового флоту і металургії. ЄС досі імпортує значну кількість металургійної продукції з країни-агресора.
"Також банківський сектор: вітаємо рішення Сполучених Штатів санкціонувати цей напрямок. Ми дуже уважно слідкуємо за зростанням товарообігу третіх країн, які не застосовували санкційні режими проти Росії, по нарощуванню торгівлі продукцією подвійного призначення", – сказав міністр.
Ще один додатковий важіль примушення Росії до справедливого миру – це заморожені активи. Україна намагатиметься змінити підходи від політики заморожування активів до конфіскації та використання для компенсації збитків та закупівлі зброї і відбудови. Союзники поділяють підхід, що це є справедливим.
Сибіга вважає, що ці підходи діють і мають як швидкі, так і довгострокові наслідки.
Повне інтерв'ю з міністром закордонних справ читайте на lb.ua цієї п'ятниці.
- За даними Bloomberg, адміністрація Джо Байдена готує санкції проти російської нафтової промисловості. Як стверджують журналісти, раніше демократи не наважувалися на радикальні кроки щодо експорту російської нафти через побоювання, що це призведе до підвищення цін на пальне та, відповідно, падіння передвиборчого рейтингу. Проте зараз, після поразки Камали Гарріс та зниження цін на нафту на тлі очікувань від повернення Трампа до Білого дому, Байден готовий вдатися до більш рішучих санкцій.
- Днями 15 пакет санкцій не вдалося погодити Євросоюзу. Посли країн не змогли досягти згоди. За інформацією журналістів, проти деяких позицій виступили Латвія і Литва. Ці країни розкритикували внесені до санаційного пакету винятки для деяких компаній ЄС, що дозволяли продовжувати роботу з Росією.