Парламент Північної Македонії підтримав уряд, який очолили націоналісти і який може погіршити відносини балканської країни з Євросоюзом, пише Bloomberg.
Схвалення націоналістичного уряду ще більше може перешкодити переговорам Скоп’є про приєднання до євроблоку, що зайшли в глухий кут.
Законодавці вчора проголосували 77 проти 22 у 120-членній асамблеї за затвердження кабінету прем’єр-міністра Християна Міцкоскі. Він є лідером націоналістичної партії VMRO-DPMNE (Внутрішня македонська революційна організація ‒ Демократична партія македонської національної єдності) і планує керувати в коаліції з двома іншими меншими групами.
Партія Міцкоскі повертається до влади після семирічної паузи після невдачі уряду на чолі з соціал-демократами досягти прориву в переговорах з ЄС і просувати зусилля з дотримання верховенства права. VMRO-DPMNE підтримує тісні зв’язки з Віктором Орбаном, націоналістичним прем’єр-міністром Угорщини.
Конфлікти Північної Македонії зі сусідами
Північна Македонія, яка є кандидатом на вступ до ЄС протягом майже двох десятиліть, має конфлікти із сусідніми країнами. Новому уряду, ймовірно, буде важко просувати свою інтеграцію в ЄС, оскільки націоналісти вже сигналізують про те, що хочуть переглянути попередні політичні угоди.
Міцкоскі заявив, що він використовуватиме назву “Македонія”, коли говоритиме про свою країну як прем’єр-міністр, що вже викликало критику з боку влади сусідньої Греції. Щоб приєднатися до НАТО та розпочати переговори з ЄС, балканська країна змінила назву з Македонії на Північну Македонію. Перейменування також вирішило конфлікт із Афінами, північний регіон якої носить таку ж назву.
У травні посолка Греції Софія Філіппіду на знак протесту покинула інавгурацію новообраної президентки Північної Македонії Гордани Сіляновської-Давкової, оскільки та під час присяги назвала свою країною Македонією.
Також триває окрема суперечка з Болгарією щодо спільної історії та культури двох країн. Вона перешкоджає переговорам з ЄС, оскільки блок вимагає від Скоп'є включити болгар до переліку інших національних груп, згаданих у його конституції, для захисту їхніх прав.
“Ніколи офіційно не виступаючи проти шляху Північної Македонії до ЄС, VMRO-DPMNE неодноразово відмовлялася підтримати ці зміни”, ‒ зазначає видання.
“Поки я прем’єр-міністр, це не пройде, і не буде змін до конституції”, ‒ сказав Міцкоскі законодавцям в асамблеї, назвавши вимогу ЄС “болгарським наказом”.
Що передувало Преспанській угоді 2019 року
Спір між Грецією і колишньою югославською республікою щодо назви тривав із 1991 року, коли балканська країна проголосила незалежність і взяла собі назву Республіка Македонія. Афіни вважали, що назва “Македонія” може спричинити територіальні претензії щодо однойменного грецького регіону, який межує з колишньою югославською республікою, тому греки наполягали на зміні назви країни-сусіда.
Греція десятиліттями блокувала вступ Північної Македонії до ЄС і НАТО, стверджуючи, що, називаючи себе Македонією, її балканська сусідка привласнювала також історію давньогрецького королівства Македонія.
У 2018 році Афіни та Скопʼє домовилися про те, що країна, яка офіційно на міжнародному рівні називалася “Колишня югославська республіка Македонія”, буде перейменована на Республіку Північна Македонія. Угода була підписана перед озером Преспа, яке й дало їй назву, та була ратифікована парламентами обох країн 25 січня 2019 року.
Преспанську угоду підписав тодішній уряд на чолі з соціалістичною партією. Натомість націоналістична партія Міцкоскі, до якої належить і президентка Силяновська-Давкова, завжди виступала проти угоди.