Понад 85% онлайн-користувачів стурбовані впливом дезінформації в онлайні, а 87% вважають, що вона вже завдала шкоди політиці їхньої країни.
Про це свідчать дані глобального опитування, яке провела соціологічна служба Ipsos на замовлення ЮНЕСКО − органу ООН з питань освіти та культури, пише The Guardian.
Організація Об'єднаних Націй оголосила про план боротьби з цим явищем. Одрі Азуле, генеральний директор ЮНЕСКО, заявила журналістам, що помилкова інформація та розпалювання ненависті в Інтернеті, які прискорюються та посилюються платформами соціальних мереж, є “серйозними ризиками для соціальної згуртованості, миру та стабільності”.
За її словами, необхідне термінове регулювання “для захисту доступу до інформації… і водночас для захисту свободи вираження поглядів та прав людини”.
Опитування провели в 16 країнах, де наступного року відбудуться національні вибори (із загальним числом виборців 2,5 мільярда). Респондентами стали 8000 осіб, зокрема, в Австрії, Хорватії, США, Алжирі, Мексиці, Гані та Індії. Опитування показало, що 56% інтернет-користувачів дізнаються новини переважно із соціальних мереж, з телебачення − 44%, а сайтів ЗМІ − 29%.
Соціальні мережі були основним джерелом новин практично в усіх країнах, хоча довіра до інформації, яку вони надають, значно нижча, ніж до традиційних ЗМІ: 50% проти 66% у телебачення, 63% у радіо і 57% у медіа-сайтів і додатків.
У всіх 16 країнах 68% респондентів заявили, що фейкові новини найбільш поширені в соціальних мережах, випереджаючи програми для обміну повідомленнями (38%), і це переконання “переважно поширене у всіх країнах, вікових групах, соціальному походженні та політичних уподобаннях”.
Переважна більшість розглядала дезінформацію як конкретну загрозу: 85% опитаних заявили, що стурбовані її впливом. 87% заявили, що дезінформація вже серйозно вплинула на національне політичне життя і відіграє свою роль на виборах 2024 року.
Розпалювання ненависті також вважається поширеним явищем: 67% респондентів заявили, що бачили його в Інтернеті (і 74% серед людей молодших 35 років). Більшість (88%) заявила, що уряди та регулятори повинні вирішити обидві проблеми, а 90% також хотіли, щоб онлайнплатформи вжили заходів.
“Люди дуже стурбовані дезінформацією у всіх країнах та соціальних категоріях – за віком, освітою, у сільській місцевості чи у місті. Вони особливо стурбовані під час виборів – і хочуть, щоб усі учасники боролися із цим”, – сказав Матьє Галлард із Ipsos.
Нагадаємо, соцплатформа X скасувала можливість повідомляти про допис з фейком. Функцією користувалися у США, Австралії, Південній Кореї, Бразилії, Філіппінах та Іспанії.