Експерти відверто констатують: якщо неможливий рівномірний розвиток усіх країн-членів, то ЄС має прийняти факт, що різні країни матимуть різний рівень інтеграції. Йдеться про «Європу різних швидкостей». У звіті згадано принцип регати, згідно з яким країни-кандидати мають бути об'єднані в кілька підгруп, кожна матиме власний тип інтеграції: ядро ЄС (єдина валюта і Шенген), Євросоюз з інтегрованими членами, широке коло Євросоюзу (асоційовані члени, що належатимуть до єдиного ринку) і Європейське політичне співтовариство (політична та економічна співпраця з країнами-членами).
Кілька разів у звіті підкреслено, що для трьох перших кіл існуватиме єдиний спільний безкомпромісний пункт — верховенство європейського закону: «Деякі члени ЄС ставлять під сумнів спільні цінності і верховенство закону ЄС над національним законодавством, як це зафіксовано в європейських хартіях. ЄС має працювати над тим, щоб захистити майбутні покоління від цього ризику».
По суті, у цьому пункті непрямо цитують приклади Польщі й Угорщини, з якими Брюссель веде юридичні баталії вже не перший рік. «Зернова криза» — свіжий приклад «неслухняності» деяких країн-членів, однак почалося все набагато раніше. Наприклад, два роки тому польський Конституційний суд постановив, що не повинен виконувати низку рішень Європейського суду. Подібна ситуація виникла з анти-ЛГБТ й антиміграційним законами в Угорщині.
ЄС має рости, але не розростатися
Звіт дванадцяти незалежних експертів застерігає від збільшення кількості євродепутатів. Нині їх 751, і коли до ЄС приєднаються нові члени, виникне необхідність «змінити систему пропорційного розподілу мандатів», адже уявити функціональну інституцію з тисячею парламентарів дуже складно. ЄС може вдатися до «кембриджської формули», згідно з якою кожна країна-член матиме базову однакову кількість мандатів, наприклад 5, до якої додасться пропорційна до населення кількість крісел.
Зміни мають торкнутися і ротаційного президентства в Раді ЄС, яке за 35 і більше членів не матиме іншого вибору, як стати коротшим за тривалістю і перейти від системи тріо до квінтету.
ЄС часто критикують за повільність в ухваленні рішень, і пов’язано це, поміж іншого, з принципом одностайності. Зі збільшенням кількості країн-членів інституція муситиме дедалі частіше звертатися до принципу кваліфікованої більшості. Щоправда, це не стосуватиметься голосувань з питань оборони, безпеки і міжнародних відносин. При цьому зміни європейських хартій, включення нових членів або реформи європейських інституцій теж мають ухвалюватися одностайним голосуванням.
Спільні борги і боротьба з корупцією
Російське вторгнення в Україну яскраво продемонструвало, наскільки важливо оснастити ЄС гнучкими фінансовими механізмами для швидкого реагування. Наприклад, експертна доповідь пропонує передбачити створення спільного європейського боргу: «ЄС повинен створити підґрунтя як для більшої гармонізації податкової політики країн-членів, так і бази спільних ресурсів ЄС, якими фінансуватимуть невідкладні, важливі рішення… (...) для цього необхідні зростання бюджету ЄС та система спільного боргу».
Запланований на 2021–2027 роки кошторис ЄС на 1 074 мільярди євро вже переглядали і збільшували щонайменше тричі: через наслідки ковіду, війну Росії проти України та через оновлення екологічної політики ЄС у зв’язку з глобальними кліматичними змінами.
Важливу увагу у звіті приділяють питанню корупції: «Європейські інституції мають бути взірцевими з питань прозорості (...), якщо прагнуть, щоб країни-кандидати запроваджували заходи боротьби з корупцією». Експерти пішли навіть далі і рекомендували створити Офіс з питань прозорості та підзвітності, який контролюватиме вплив лобі та приватного сектору на європейські інституції. Торік Європарламент на кілька місяців загруз у скандалі з хабарями від Катару та Марокко. Віцепрезидентку Єву Кайлі та ще чотирьох парламентарів притягнули до відповідальності.
На всі рекомендації з експертного звіту мусять зважати політичні сили, що очолять європейські інституції після виборів у червні 2024 року. За останніми опитуваннями, помірковані центристи мають зберегти більшість крісел у Європарламенті, позиції зелених і лівих ризикують ослабнути, а от крайнім правим пророкують неабиякий успіх. Якщо ця тенденція збережеться, домовлятися про майбутнє розширення ЄС доведеться з традиційно євроскептичними силами, а це може значно ускладнити й уповільнити процес повноцінної інтеграції України.