ГоловнаСвіт

ЄС – Україні: спочатку реформи, потім розширення

Політично ЄС прийняв ідею майбутнього розширення, але інституційно ще до цього не готовий. Такого висновку дійшли 12 незалежних експертів, які написали звіт на замовлення урядів Франції та Німеччини. У документі окреслено реформи, необхідні європейським інституціям до 2030 року. Саме ця дата зафіксована у Брюсселі як найближчий часовий орієнтир прийняття нових країн-членів. І на це варто зважати в Києві. Інша мета звіту — надати дорожню карту напередодні виборів до Європейського парламенту, які відбудуться 6–9 червня 2024 року.

Фото: EPA/UPG

Експерти відверто констатують: якщо неможливий рівномірний розвиток усіх країн-членів, то ЄС має прийняти факт, що різні країни матимуть різний рівень інтеграції. Йдеться про «Європу різних швидкостей». У звіті згадано принцип регати, згідно з яким країни-кандидати мають бути об'єднані в кілька підгруп, кожна матиме власний тип інтеграції: ядро ЄС (єдина валюта і Шенген), Євросоюз з інтегрованими членами, широке коло Євросоюзу (асоційовані члени, що належатимуть до єдиного ринку) і Європейське політичне співтовариство (політична та економічна співпраця з країнами-членами).

Кілька разів у звіті підкреслено, що для трьох перших кіл існуватиме єдиний спільний безкомпромісний пункт — верховенство європейського закону: «Деякі члени ЄС ставлять під сумнів спільні цінності і верховенство закону ЄС над національним законодавством, як це зафіксовано в європейських хартіях. ЄС має працювати над тим, щоб захистити майбутні покоління від цього ризику». 

По суті, у цьому пункті непрямо цитують приклади Польщі й Угорщини, з якими Брюссель веде юридичні баталії вже не перший рік. «Зернова криза» — свіжий приклад «неслухняності» деяких країн-членів, однак почалося все набагато раніше. Наприклад, два роки тому польський Конституційний суд постановив, що не повинен виконувати низку рішень Європейського суду. Подібна ситуація виникла з анти-ЛГБТ й антиміграційним законами в Угорщині.

Польські фермери блокують вулицю під час протесту в Щецині, 3 квітня 2023 року.
Фото: EPA/UPG
Польські фермери блокують вулицю під час протесту в Щецині, 3 квітня 2023 року.

ЄС має рости, але не розростатися

Звіт дванадцяти незалежних експертів застерігає від збільшення кількості євродепутатів. Нині їх 751, і коли до ЄС приєднаються нові члени, виникне необхідність «змінити систему пропорційного розподілу мандатів», адже уявити функціональну інституцію з тисячею парламентарів дуже складно. ЄС може вдатися до «кембриджської формули», згідно з якою кожна країна-член матиме базову однакову кількість мандатів, наприклад 5, до якої додасться пропорційна до населення кількість крісел.

Зміни мають торкнутися і ротаційного президентства в Раді ЄС, яке за 35 і більше членів не матиме іншого вибору, як стати коротшим за тривалістю і перейти від системи тріо до квінтету.

ЄС часто критикують за повільність в ухваленні рішень, і пов’язано це, поміж іншого, з принципом одностайності. Зі збільшенням кількості країн-членів інституція муситиме дедалі частіше звертатися до принципу кваліфікованої більшості. Щоправда, це не стосуватиметься голосувань з питань оборони, безпеки і міжнародних відносин. При цьому зміни європейських хартій, включення нових членів або реформи європейських інституцій теж мають ухвалюватися одностайним голосуванням.

Фото: EPA/UPG

Спільні борги і боротьба з корупцією

Російське вторгнення в Україну яскраво продемонструвало, наскільки важливо оснастити ЄС гнучкими фінансовими механізмами для швидкого реагування. Наприклад, експертна доповідь пропонує передбачити створення спільного європейського боргу: «ЄС повинен створити підґрунтя як для більшої гармонізації податкової політики країн-членів, так і бази спільних ресурсів ЄС, якими фінансуватимуть невідкладні, важливі рішення… (...) для цього необхідні зростання бюджету ЄС та система спільного боргу».

Запланований на 2021–2027 роки кошторис ЄС на 1 074 мільярди євро вже переглядали і збільшували щонайменше тричі: через наслідки ковіду, війну Росії проти України та через оновлення екологічної політики ЄС у зв’язку з глобальними кліматичними змінами.

Важливу увагу у звіті приділяють питанню корупції: «Європейські інституції мають бути взірцевими з питань прозорості (...), якщо прагнуть, щоб країни-кандидати запроваджували заходи боротьби з корупцією». Експерти пішли навіть далі і рекомендували створити Офіс з питань прозорості та підзвітності, який контролюватиме вплив лобі та приватного сектору на європейські інституції. Торік Європарламент на кілька місяців загруз у скандалі з хабарями від Катару та Марокко. Віцепрезидентку Єву Кайлі та ще чотирьох парламентарів притягнули до відповідальності.

На всі рекомендації з експертного звіту мусять зважати політичні сили, що очолять європейські інституції після виборів у червні 2024 року. За останніми опитуваннями, помірковані центристи мають зберегти більшість крісел у Європарламенті, позиції зелених і лівих ризикують ослабнути, а от крайнім правим пророкують неабиякий успіх. Якщо ця тенденція збережеться, домовлятися про майбутнє розширення ЄС доведеться з традиційно євроскептичними силами, а це може значно ускладнити й уповільнити процес повноцінної інтеграції України.

Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook, Twitter і Telegram