Американська преса кілька разів порушувала питання кадрових змін в ОКНШ. Видання "Politico" анонсувало повну заміну щонайменше п'яти головних генералів Об'єднаного комітету начальників штабів – одного з ключових органів управління Збройними силами США. Ця інституція була заснована 1942 року, в розпал Другої світової війни, для стратегічної координації та військового планування. До її складу входять 8 вищих військових офіцерів.
Загалом Об’єднаний комітет начальників штабів складається з голови, заступника, начальника штабу Сухопутних військ, начальника Військово-морських операцій, начальника штабу Повітряних сил, командувача Корпусу морської піхоти, начальника Бюро Національної гвардії та начальника Космічних операцій.
Очільник ОКНШ є головним радником президента Сполучених Штатів, інші члени мають право повідомляти своє бачення та давати рекомендації главі держави і з власної ініціативи, і згідно зі зобов'язанням відповідати на запити Білого дому.
Про заміну кадрів у штабі ще в січні цього року написала газета "The Washington Post". Адміністрація Байдена на початку року почала складати списки головних претендентів на заміну учасників ОКНШ. Теперішній склад Об'єднаного комітету призначили ще в часи попереднього президента Дональда Трампа. Але цей фактор точно не основний. Голова комітету Марк Міллі, найбільш знайомий українцям з початку широкомасштабного вторгнення РФ, не є креатурою Трампа. Ба більше, він був опонентом Трампа і вважав його політику загрозою національній безпеці США.
Реальною причиною майбутніх відставок ключових генералів ОКНШ є завершення терміну їхньої каденції. Зокрема, Марк Міллі обов'язково має залишити посаду голови у вересні цього року. Очікується, що він піде у відставку з військової служби.
Згідно з інформацією Politico, для нового складу ОКНШ уже склали список пріоритетних завдань суто військового характеру. По-перше, це розробка стратегії стримування агресії Китаю в регіоні Тихого океану. По-друге, планування дій у Європі через вторгнення Росії в Україну. І по-третє – це звільнення арсеналів від старих систем озброєнь для заміни на нові.
Хто прийде на заміну
Отже, на заміну Марку Міллі на посаду голови Об'єднаного комітету найбільш імовірним кандидатом називають генерала Чарльза Квінтона Брауна-молодшого. Одначе у цьому списку також перебувають командувач Корпусу морської піхоти США генерал Девід Бергер і генерал Лаура Річардсон.
Чарльз Браун – перший темношкірий генерал, який обійняв посаду начальника штабу Військово-повітряних сил США. Він пілот винищувача з досвідом служби в Тихому океані та на Близькому Сході. Призначений на посаду начальника штабу ВПС під час масових протестів, організованих рухом "Black Lives Matter".
Девід Бергер командував військами в Іраку, Афганістані та в Тихому океані. Він прославився відмовою використовувати певні види важкого озброєння в морській піхоті на користь збільшення її мобільності. Цей крок не знайшов повного розуміння, його критикували декотрі відставні генерали.
Третя кандидатка, генерал Лаура Річардсон, є однією з десяти жінок, які дослужилися до звання повних генералів чи адміралів Збройних сил США. Вона колишній пілот ударного вертольота, командувала вертолітним батальйоном в Іраку і очолювала Північне командування армії США. Тепер Річардсон – голова Південного командування. Крім того, була військовим помічником віцепрезидента Альберта Гора.
Однак зараз факт служби в армії, а саме в Сухопутних силах, може зіграти проти неї. Річ у тому, що існує неписане правило не призначати наступника з того самого виду збройних сил, з яких був попередник – у цьому разі Марк Міллі.
Хто та чим командуватиме
Армія
Отже, на посаду начальника штабу від Армії (Сухопутних сил) йде генерал Ренді Джордж, який зараз обіймає посаду заступника. 20 квітня адміністрація Байдена висунула його на цю посаду.
Генерал Джордж починав свою службу у 101-й Десантно-штурмовій дивізії, брав участь в операціях «Щит пустелі» та «Буря в пустелі», продовжив службу у 4-й дивізії в 1990-х роках, якою командував і в Афганістані у 2017-му. Він виконував обов'язки старшого помічника міністра оборони, у 2022 році його призначили заступником начальника штабу Армії.
Флот
Представниками від Військово-морського флоту США, які можуть увійти в ОКНШ, називають жінку-адмірала Лайзу Франчетті та адмірала Семюела Папаро.
Адмірал Лайза Франчетті за освітою журналіст, у 1985 році завершила офіцерські курси Військово-морського флоту. У 2022 році Конгрес затвердив її на посаду заступника начальника Військово-морських операцій.
Семюел Папаро – командувач Тихоокеанського флоту, колишній командувач 5-го флоту ВМС США та Центрального командування ВМС.
ВПС
Головними кандидатами вважають генерала ВПС Жаклін Ван Овост, яка очолює Військово-транспортне командування. До цього вона управляла Командуванням повітряної мобільності.
Саме за її керівництва відбувалася доставка силами американської транспортної авіації вакцин від COVID-19, евакуація з Афганістану та доставка зброї в Україну.
Альтернативна кандидатура – генерал ВПС Девід Аллвін, заступник командувача ВПС США. Раніше він очолював відділ планування, стратегії і політики в ОКНШ.
Корпус морської піхоти
Найбільш імовірні претенденти – чинний заступник коменданта КМП генерал Ерік Сміт і генерал-лейтенант Карстен Хекл.
Генерал Ерік Сміт – людина №2 у Корпусі морської піхоти США. До цього він виконував обов’язки заступника коменданта з бойової підготовки та інтеграції.
Генерал-лейтенант Карстен Хекл очолює Командування бойового розвитку Корпусу морської піхоти. На цій посаді Хекл намагався перевірити та запровадити реформи Бергера. До цього він командував 1-м експедиційним корпусом морської піхоти США.
***
Варто зазначити, що саме очільник ОКНШ безпосередньо контактує з головнокомандувачем Збройних сил України з приводу допомоги Україні та має дуже серйозний вплив на рішення Білого дому щодо постачання тих чи інших типів озброєння. Чинний голова Об'єднаного комітету начальників штабів генерал Міллі, за інформацією співрозмовників LB.ua в українській владі, у питанні передачі зброї займав, м’яко кажучи, обережну позицію – на противагу міністрові оборони Ллойду Остіну. Тому для нас вкрай важливо, щоб генерала Міллі замінила людина, яка була б прихильницею інтенсифікації надання допомоги нашій країні.