Міжнародний кримінальний суд відкриє дві справи проти Росії щодо воєнних злочинів, повідомляє The New York Times.
Росію будуть звинувачувати у викраденні українських дітей та атаках на інфраструктуру України.
Ці справи стануть першими міжнародними звинуваченнями, які висунуть Росії після початку повномасштабного вторгнення в нашу державу.
Головний прокурор Карім Хан повинен спочатку подати свої звинувачення для колегії суддів досудового слідства. Вони вирішать, чи були дотримані правові стандарти для видачі ордерів на арешт, чи слідчим потрібні додаткові докази.
Наразі невідомо, кому саме мають вручити ордери. Прокуратурі на запит журналістів відповіла, що не обговорює публічно деталі, які пов’язані з поточними розслідуваннями.
Деякі зовнішні дипломати та експерти заявили, що звинувачення можуть пред'явити президенту Росії Володимиру Путіну, оскільки МКС не визнає імунітет глави держави у справах, які пов'язані з військовими злочинами, злочинами проти людяності чи геноцидом.
Водночас імовірність судового розгляду залишається незначною, бо суд не може розглядати справи заочно, а Росія навряд чи видасть своїх чиновників.
Тим часом Кремль відкидає звинувачення у воєнних злочинах. Однак міжнародні та українські слідчі зібрали переконливі докази багатьох правопорушень, скоєних у перші дні вторгнення.
Так, перший випадок пов'язаний із широко відомим викраденням українських дітей. У межах профінансованої Росією програми малечу вивозили з України та поселяли в РФ, аби діти стали громадянами Росії.
При цьому Москва не приховувала цього - вона представляла викрадення маленьких українців як гуманітарну місію із захисту осиротілих чи покинутих українських дітей від війни.
Інша справа стосується постійних атак Росії на цивільну інфраструктуру України, зокрема, системи водопостачання, газопостачання та електростанції, які не вважають законними військовими цілями.
Уряд США має докази, що проливають світло на рішення Кремля навмисно завдавати ударів по критичній цивільній інфраструктурі, і багато хто в адміністрації Байдена виступає за те, щоб поділитися ними зі судом. Але американське Міністерство оборони блокує обмін розвідданими, бо побоюється створення прецеденту, який може відкрити шлях для судового переслідування американців.
За словами офіційних осіб, Джо Байден ще має вирішити, чи схвалювати оприлюднення матеріалів.
Як зазначає видання, найближчим часом не варто очікувати видачі ордерів на арешт підозрюваних за будь-якою з двох справ.
Раніше суддям Міжнародного суду було потрібно декілька місяців для розгляду звинувачень, перш ніж видавати ордери на арешт або повістку до суду. Але війна в Україні примусила МКС діяти швидко.
Понад 40 країн, які є сторонами в суді, вимагали його втручання. Україна, яка не є формальним членом МКС, надала суду юрисдикцію на своїй території. Тим часом українські суди мають свої судові процеси у справах про воєнні злочини. Також розслідування проводять багато інших міжнародних органів.
В останні тижні група урядів та міжнародних організацій активізувала переговори про необхідність створення окремого міжнародного суду, який наділять повноваженнями переслідувати Росію за злочин агресії. Адже щодо цього Міжнародний кримінальний суд не має юрисдикції.
Прихильники утворення нової інституції вважають - агресія є першорядним злочином, з якого випливають інші. Тож трибунал буде ефективним тому, що безпосередньо звертається до політичних або військових лідерів, які вирішили вести війну.
На Заході уряди вважають, що МКС відіграє певну роль у цьому процесі і має діяти. Навіть якщо буде видано ордер на арешт, але його не вдасться реалізувати, він матиме бодай символічне значення. Адже звинувачення нікуди не зникнуть.
Нагадаємо, раніше генеральна секретарка Ради Європи Марія Пейчинович-Бурич надіслала урядам країн-членів документ щодо створення спеціального трибуналу для Росії через вторгнення в Україну. Пейчинович-Бурич запропонувала три варіанти створення такого трибуналу.
Президент Латвії заявив, що для створення трибуналу над Росією потрібна лише політична воля міжнародної спільноти.