Вирішальний рік
У вересні 2021 року, коли американці вже мали інформацію про плани вторгнення Росії в Україну, президент Зеленський відвідав Вашингтон. Тоді були підписані важливі оборонні та союзницькі угоди, які дозволили в подальшому Сполученим Штатам без зайвих законодавчих процедур і зволікань надавати допомогу нашій державі і до, і під час широкомасштабної агресії РФ.
Перед самим вторгненням, 22 лютого, у США побував міністр закордонних справ України, який почув тоді від американських співрозмовників: «Копайте окопи». Спираючись на доповіді американських розвідок, Вашингтон не надто вірив у спроможність України вистояти у війні проти Росії.
Минуло понад 300 днів війни. Зеленський знову приїхав у США, утім уже як лідер країни, яка веде запеклу війну, яка успішно повертає свої території, яка довела, що Росію можна перемогти. Водночас наміри Москви знищити не просто українське майбутнє, а саму ідею того, що політична українська нація має право на життя, нікуди не зникли.
Як і рік тому, ми знову чуємо про можливе відкриття чергового фронту Росії проти України, вкотре йдеться про білоруський напрям. Москва, як і перед 24 лютого 2022 року, проводить перемовини зі своїми ключовими союзниками в боротьбі проти Заходу – Китаєм, Білоруссю та Іраном. Проте ситуація змінилася – на користь України. Українці стали єдиною політичною нацією, для якої Росія – ворог; Захід об’єднався у прагненні перемогти агресора; Збройні сили України продемонстрували, що можуть не лише захищатися, а й ефективно наступати. Це бачать і наші партнери, тому вони поступово – хоч і не надто швидко – надають ті системи озброєння, на які ще рік тому годі було сподіватися.
Наступні місяці стануть поворотними в цій війні – це розуміють українці, це розуміє й американська політична еліта. Саме тому президент Зеленський під час промови в Конгресі наголосив: «Наступний, 2023 рік – вирішальний час у війні. Це час, коли українська сміливість і американська рішучість мають гарантувати майбутнє нашої з вами свободи. Свободи людей, які стоять за свої цінності».
Патріотів мало не буває
Президент Зеленський приїхав до США у той момент, коли американський Конгрес має проголосувати за законопроєкт щодо державних видатків, у якому передбачено $45 млрд на посилення спроможностей України. Це більше, ніж очікувалося, спочатку йшлося про $37 млрд. Утім цей проєкт має бути проголосований до 24 лютого обома палатами Конгресу США. В обох ми маємо підтримку, одначе будь-який сенатор, якому щось не сподобається у пропозиціях Білого дому щодо майбутніх видатків на власні потреби Америки, може стримати просування законопроєкту, навіть якщо сам є прихильником України. Саме тому було важливо, щоб президент Зеленський приїхав саме зараз до Сполучених Штатів.
Водночас цього разу Україні додатково виділили майже $2 млрд. Міністерство оборони США повідомило, що новий пакет військової допомоги передбачає надання Україні не лише боєприпасів до систем HIMARS, мінометних систем, а й бажану систему протиповітряної оборони Patriot. Ця система, певно, найбільш ефективна, якщо її порівнювати з іншими аналогами: вона може збивати балістичні ракети, які якраз запускають у бік України росіяни.
Так, наразі йдеться про надання лише однієї батареї та про фінансування спеціальних тренувань українських військовослужбовців щодо управління нею. Проте важливо, що нам цю систему передали, важливо, що цю стіну ми зламали. Це означає, що з часом ми зможемо попросити й отримати ще такі системи. Це стосується і далекобійних ракет: так, нам їх не надали цього разу, однак тенденція така, що з часом ми їх отримаємо.
Як зауважив президент Зеленський під час конференції з Джо Байденом: «Що буде після надання нам системи "Patriot"? Ми скажемо президенту Байдену, що ми ще хотіли б отримати системи "Patriot"».
Підтримка Конгресу понад усе
Попри виборчі перегони у США, економічну кризу, яка посилюється в усьому світі, зокрема й у Сполучених Штатах, Україні вдалося втримати двопалатну підтримку американського політикуму. Так, під час промови Зеленського в Конгресі ми бачили, як деякі прихильники Трампа мовчки сиділи і намагалися не реагувати на слова українського президента. Це означає, що робота триватиме і що навіть серед табору цих конгресменів ми будемо шукати певного розуміння та підтримки.
Однак головне, на чому Зеленський фокусував увагу американської влади та загалом американського народу, стосувалося якраз того, що гроші платників податків США, які йдуть на підтримку України, – це не благодійність, а інвестиція у глобальну систему безпеки та демократію.
Важливо, що під час свого виступу глава держави зазначив: «Я вважаю, що не має бути якихось табу між нами в союзництві. Україна ніколи не просила й не просить, щоб американські солдати воювали на нашій землі замість нас. Запевняю вас, що українські воїни чудово можуть самі керувати американськими танками й літаками».
Усе це потрібні сигнали, які ми надсилаємо американському громадянину, який наразі підтримує радикальне крило Республіканської партії (трампістів), що спекулює навколо питань надання допомоги Україні. Ми просто вибиваємо козирі з їхніх рук.
Росія – агресор чи та терорист
Водночас у самому Конгресі точаться дискусії щодо надання Росії спеціального статусу. Україна воліє, щоб РФ визнали у США державою – спонсором тероризму, втім як повідомляє американське видання "The Hill", Білий дім хоче зробити так, щоб за Росією на законодавчому рівні закріпили визначення «держава – агресор».
Якщо дуже просто: визнання Росії державою – спонсором тероризму ще більше ізолює РФ – це не лише унеможливить будь-які контакти з нею з боку США та їхніх союзників, це накладе додаткові санкційні обмеження на її оборонний експорт, причому й на товари подвійного призначення. Останнє ускладнить допомогу від інших держав, яка наразі ще надходить Росії.
Американська адміністрація, як вказує The Hill, цього не хоче, залишаючи можливість для діалогу між Вашингтоном і Москвою. Крім того, там кажуть про те, що запроваджені штрафні заходи і так б'ють по експортних можливостях Росії. Водночас у виданні пояснюють, свої дії Білий дім аргументує тим, що надання такого статусу РФ може погіршити позиції Туреччини та ООН у контексті зернових перемовин з агресором.
Натомість наче існує пропозиція про закріплення за Росією на законодавчому рівні статусу «держави – агресора». Цього визначення немає в американських законах, що дозволяє доволі широкі трактування. Це законодавство нібито має надати можливість президенту запроваджувати додаткові санкції проти росіян, що загалом відбувається і без відповідної бази.
Проте все ж ця ініціатива може бути корисною для нас, адже дозволить встановити санкційний режим не лише проти РФ, а й інших гравців, які допомагають їй розхитувати Західний світ. Будь-які нові обмеження щодо Росії вплинуть на постачання з боку китайських, індійських, центральноазіатських держав тощо.
Президент Зеленський під час виступу в Конгресі слушно зауважив: «Росія знайшла спільника в цій геноцидній політиці – Іран. Іранські вбивчі дрони, які йдуть до Росії сотнями, стали загрозою для нашої критичної інфраструктури. Так один терорист знаходить іншого. Питання часу, коли вони вдарять по інших ваших союзниках, якщо ми не зупинимо їх зараз».
Правду кажучи, запровадження статусу держави-агресора для Росії не має стримувати Україну в її прагненнях установити щодо РФ визначення держави – спонсора тероризму. Одне не виключає інше.
А як щодо самої Росії?
Перед приїздом до Вашингтона речник Пентагону Джон Кірбі зауважив, що сторони будуть говорити про «уявлення президента Зеленського про справедливий мир». Глава нашої держави пояснив, що для нього це означає під час конференції з Байденом: «Для нас усіх мир по-різному справедливий. Для мене як для президента справедливий мир – це жодних компромісів щодо нашої землі і територіальної цілісності, нашого суверенітету – це найголовніше, відшкодування всіх збитків, яких завдала російська агресія».
Ключове тут те, що з цим публічно погодився президент Байден. Водночас він наголосив, що Путін програє, а США допоможуть Україні одержати перемогу. «Путін зазнає провалу, він уже зазнав його, тому що він знає, що не може окупувати всю Україну, що його не сприймуть українці. Важливо, щоб і Путін, і всі інші бачили, що я та президент Зеленський об'єднані в тому, що він (Путін) не досягне успіху… США зроблять усе для того, щоб Україна досягла успіху», – заявив глава Білого дому.
Після перемовин Зеленського та Байдена видання "The Washington Post" повідомило, що в Білому домі обговорювали три різні моделі завершення війни в Україні. Перша – повний вихід російських військ з усіх територій України, включно з Кримом. Друга – відхід до лінії станом на 24 лютого 2022 року. Третя – вихід росіян з Донбасу, але збереження ними контролю над Кримом.
Президент Зеленський надіслав американському політикуму щодо цього кілька важливих сигналів. Він зазначив, що ця битва «не може бути замороженою чи відкладеною». Це означає, що він відхилив (про що кажуть і американські видання) будь-які неефективні для України сценарії. Він дав зрозуміти, що Україна більше ніколи не піде за логікою чогось на кшталт Мінських домовленостей.
Водночас президент України наголосив ще на двох ключових речах. По-перше, він зауважив, що не збирається передавати Путіну якісь повідомлення, що тепер Путін «більше не є суб'єктом цивілізованого світу», що «він тепер сам має бути зацікавлений у тому, щоб зберегти хоч щось від культури й історії свого народу».
Володимир Зеленський озвучив у Конгресі цікаву річ: він сказав, що росіяни звільняться лише тоді, коли викинуть Кремль зі своєї голови. Враховуючи, що цього ще довго не станеться – як під час, так і після Путіна – у Заходу залишається лише одна опція: спочатку домогтися перемоги України, мінімізувати російську загрозу на найближчі кілька десятиліть, відновити нашу державу і врешті-решт зробити так, щоб Україна назавжди стала частиною Заходу, а імперія більше не могла відновитися.
