Очікування лікарки-інфекціоністки на зиму 20 26-2027
Чи є щось, чого ви як лікарка-інфекціоністка чекаєте не такого, як у попередні зими?
Чекаємо всього такого ж, тому що блекаути, відключення опалення, різні катаклізми, в принципі, не впливають на наявність мікробів. Грип як був минулого сезону, так буде і цього. Так само ковід та інші мікроби.
Через скупченість людей в укриттях, можливо, через стреси, недосипи, меншу опірність організму, може бути більша схильність [до захворювань], але це не обов'язково, і це не визначає їхню важкість, не визначає поширеність. Не можна сказати, що 100% буде дуже погано в епідеміологічному плані.
Другий момент, про який більше думаю: порушення, можливо, в каналізаційних комунікаціях. Це може збільшувати ризик захворювання на кишкові інфекції, на гепатит А. Але знову ж, це не якісь нові хвороби, з якими ми ніколи не стикалися.
Чи відрізнялася по ГРВІ минула осінь-зима від попередніх
З вашого досвіду, у вас велика команда, чи відрізнялася якось минула зима навіть порівняно з попередньою стосовно картини захворюваності, можливо якихось інфекцій? Бо бояться того, що було минулої зими, коли і труби проривало, і каналізація йшла догори, і було холодно. Чи помічали ви там, що більше, можливо, хворіли діти, чи була більша кількість тих чи інших інфекцій, чи більша кількість грипу?
Ні, епідесезон виглядав так само, як і в попередні роки. У принципі, так чекаємо і на цей рік.
А те, що вакцина проти грипу приїхала вчасно, але в дуже малій кількості доз? Цього року вакцини досі в країну не заїхали. Чи може це означати потенційний сплеск захворюваності?
Теоретично може, але якщо говорити про загальну охопленість вакцинацією від грипу, то вона в країні взагалі не дуже висока.
2% десь ніби?
Так, не думаю, що це вплине сильно на загальну картину.
Чи помічала лікарка сплеск грипу минулого епідсезону через брак вакцин
Чи помічали ви минулого року, що через те, що було менше доз, можливо, ваші підопічні діти частіше хворіли на грип?
Ми бачили різницю. І вакциновані можуть хворіти, але перебіг захворювання у вакцинованих зазвичай є легшим, тому закликаю всіх, коли вакцина з'явиться, вакцинуватися. Нема такого, що вже пізно вакцинуватися, бо вже вірус починає ширитися.
Навіть якщо ви вже перенесли грип, все одно варто вакцинуватися, бо зазвичай штамів циркулює декілька і можна за один сезон мати комбо: перехворіти на один штам, а потім на другий (вакцина проти грипу створена проти одразу кількох поширених штамів грипу, і склад оновлюють щосезону відповідно до прогнозів – LB.ua).
На вироблення імунного захисту потрібно приблизно два тижні. Ви не знаєте, коли ви зустрінете той вірус. Ми останні випадки зазвичай фіксуємо аж в червні.
Тобто навіть якщо в листопаді заїде, щепіться.
У грудні, у січні, коли завгодно. Є вакцина, є доступ, – вакцинуємо.
Здається, пік по захворюваності минулої зими у нас був січень-лютий.
Воно зазвичай так і відбувається. Потім залишковий хвіст на березень, а потім точкові випадки аж до червня.
Базовий набір, який треба мати вдома на цю осінь-зиму
Якщо говоримо про інфекції, які є типовими в осінньо-зимову пору, який базовий набір речей варто мати людям удома і де межа, коли не треба скуповувати все підряд? Я бачила переліки ліків від антибіотиків з переліком навіть дозування, до якоїсь кількості ліків проти інфекцій, які за життя, напевно, й не зустрічала в своєму досвіді, це суто на цю зиму.
Я розумію, що панічні настрої такі, що хочеться скупити геть усе і передбачити всі можливі сценарії. Але ми не можемо передбачити всі сценарії. Чим більше себе завіряємо, що у нас все є [в запасах ліків], тим менше можемо витримати невизначеність. Але з невизначеності приходить не тільки погане.
Ми не знаємо, як буде. Дійсно, маємо подбати про певні запаси. Якщо людина має хронічні захворювання, то мати запас ліків саме на ці захворювання на місяць-два, можливо три, це нормально. Але скуповувати все, що може колись виникнути, а може і ні, вже трохи за межами здорового глузду.
Більшість звичайних вірусних інфекцій проходять самостійно. І потребують тільки симптоматичного лікування. Насамперед це жарознижувальні препарати, бо якщо температура висока, просто важко її переживати. Це препарати парацетамолу та ібупрофену, вони можуть бути в аптечці, їх можна приймати самостійно, але слідувати правильним дозуванням і правильній кратності прийому.
Можуть бути сольові розчини для носа, щоб полегшувати носове дихання.
Якщо болить горло, це теж знову знеболювальні препарати.
Далі – електролітні розчини на випадок втрати рідини, наприклад, якщо є діарея або блювання.
Тобто не обов'язково щось мати спеціально окреме.
У окремих випадках, коли у дитини, наприклад, може статися стенозуючий ларинготрахеїт, батьки, чиї діти мають таку схильність, вже вміють надавати першу допомогу. Для таких дітей запас [певних] препаратів може бути.
Антигістамінний препарат може [в аптечці] бути, це швидке реагування, якщо алергія сталася, але передбачити якусь анафілактичну реакцію, і мати прям з собою адреналін, не думаю, що всім потрібно. Може мати сенс його мати в родинах, де є високий ризик. Наприклад, є алергія на дуже багато чинників.
Краще індивідуально з лікарем порадитися.
Чи можна самим приймати антибіотики без лікаря
Дійсно інколи може і антибіотик в запасі знадобитися, але будь ласка, не призначайте його і своїм дітям самостійно. Для кожного випадку це різні антибіотики, їх різна точка прикладання, різне дозування.
Наприклад, отит, стрептококовий тонзиліт і пневмонія будуть мати різні дозування. А кишкова інфекція в більшості не потребує антибіотика, а якщо потребує, то це зовсім інший антибіотик буде. З інфекцією сечовидільної системи так само.
Кожен раз це має бути правильний антибіотик, правильного дозування і має бути правильна тривалість і кратність прийому. Не ставте собі діагноз самостійно, бо можна помилитися.
Якщо людина сама собі призначає антибіотик у дозуванні, яке не показане при її стані, що це означає? Як люди кажуть: «А чим я ризикую? Якщо це воно, то себе пролікую. Якщо не воно, ну не помру ж».
По-перше, це не допоможе.
По-друге, ми будемо мати так звану антибіотикорезистентність. Це коли наші бактерії звикають, і вчаться виробляти захист від антибіотиків. І вже коли буде реально серйозна ситуація, цю людину не буде чим лікувати. Ми інколи навіть зараз бачимо, коли є посіви на якісь мікроби: стійкий, стійкий, стійкий, стійкий [грубо кажучи, цей мікроб “не беруть” ці поширені антибіотики – LB.ua]. І думаємо: «Боже».
Це реалії, дуже небезпечні насправді. Бо потім просто можна померти від банальної інфекції, яка просто буде стійка до звичайних антибіотиків.
Плюс сам по собі антибіотик може мати побічні дії тут і зараз. Наприклад, алергічні реакції.
Фіналізуючи по антибіотиках, ваша порада: порадьтеся зі своїм лікарем, чи є вам сенс якийсь один або два антибіотики мати вдома?
Так, якщо ви будете в ізольованому місці, де точно не зможете швидко купити, і будете на зв'язку з лікарем, чи лікар зможе вас оглянути, але у вас не буде доступу до аптеки, то можна заздалегідь порадитися.
Але це не заклик їх всім купувати, бо в більшості випадків вони вам не знадобляться, або може знадобитися щось інше.
Умовно, це навипадок, якщо, скажімо, ви вирішили з родиною виїхати кудись в далеке село зимувати, де немає розгалуженої комунікації та інфраструктури. Тоді можна порадитися з лікарем, щоб антибіотик був в аптечці. Але якщо ви умовно в великому Києві, навряд чи не зможете знайти простий антибіотик в десятьох аптеках навколо.
Так. І навіть якщо ви в далекому селі і у вас той антибіотик є, все рівно самостійно його собі і дітям не призначайте. Це важливо.
Якщо ми говоримо про родини, які виїжджають в якісь трішки дальні куточки, чи там має бути якийсь перелік ліків додатковий до того, що ми проговорили?
Все базове я назвала. Можуть бути додаткові речі, якщо дитина, наприклад, схильна до ацетонемічного синдрому, може бути і протиблювотний засіб, але його треба давати тільки під контролем лікаря, бо там теж є побічні дії. Можуть бутидодатково антидіарейні засоби, але теж їх назагал всім не радимо.
Якщо у нас чи дитини діарея або блювання, то ми починаємо з відпоювання водно-електролітним розчином, а далі вже лікар має призначати в залежності від ситуації.
Чи справді діти хворіють частіше через довгі години в укриттях?
Бачила багато побоювання батьків, що нібито внаслідок довгих годин перебування дітей в укриттях, оскільки там зазвичай є проблеми з вентиляцією, діти частіше хворіють. Діти хворіють частіше просто тому, що вони щільніше один з одним, чи тому, що справді є питання укриття через погану вентиляцію, або сирість?
Усе має значення. Скупченість людей сприяє кращій передачі інфекції, саме тому ми в осінньо-зимові періоди хворіємо більше. Не тому, що цих інфекцій стає більше, а тому, що ми починаємо більше гуртуватися в закритих приміщеннях.
Провітрювання допомагає зменшити кількість цих мікробів і так звана інфікуюча доза, отже і важкість перебігу, буде зменшуватися. Сухе повітря, відсутність провітрювання буде посилювати можливість проникнення [вірусу] через дихальні шляхи.
Сирість, пліснява у випадку, якщо є алергічна компонента у людини, то алергічне запалення в слизових оболонках теж буде сприяти тому, що бар'єр, який пропускає мікроби всередину, буде недосконалий і тоді легше буде їх пропустити і мати захворювання.
А холод? Якщо вдома холодно, чи може це викликати якісь захворювання або ускладнення вірусних захворювань? Розумію, що після не означає внаслідок. Бачила новину, де розповідали, що в жінки було дуже холодно вдома, і вона отримала пневмонію і померла.
Викликати захворювання холод точно не може, їх викликають інфекційні агенти, віруси, бактерії, грибки. А холод може стати фактором стресу для організму і може посилити перебіг захворювання через те, що імунна відповідь внаслідок стресу буде гірша.
Але так само може діяти і недосипання, погане харчування, зокрема залізодефіцит. Це скоріше один з факторів, і він не є визначальним.
Як можна захиститись перед осінню-зимою вакцинами і якими?
А як можемо трошечки посилити свій захист від інфекції? Коли говоримо про вакцинацію як один з найбільших факторів захисту.
Це дуже важливо. Коли кажуть, що треба готуватися і запасатися антибіотиками, то насправді ні. Починати треба не з цього, а з вакцинації.
Вона працює. Причому не тільки дітей, а і дорослих, дорослі чомусь про себе часто забувають.
Вакцинація проти дифтерії і правця для дорослих кожні 10 років, у дітей по календарю.
Вакцинація від пневмококової інфекції. Цього щеплення немає в нас в Національному календарі, але пневмокок – один з найперших мікробів, який ускладнює респіраторні вірусні інфекції.
До речі, якби вами описана жінка з пневмонією була вакцинована від пневмококу, з більшою вірогідністю такого з нею могло б не статися. Це я теоретизую, бо збудники можуть бути інші, але пневмокок в структурі пневмонії лідирує і дає важкі пневмонії.
Вакцинуючись від пневмококу, ми ймовірно убезпечуємо себе від непотрібних антибіотиків в подальшому (отит, пневмонія, синусити, менінгіти). У багатьох країнах люди старше 65 років уже мають мати обов'язково щеплення від пневмококу в тому числі.
Плюс якщо говорити про віддаленість від меддопомоги, то точно дітей треба вакцинувати від ротавірусної інфекції.
Так само проти менінгікокової інфекції. Вона зустрічається не часто, але навіть з доступом до меддопомоги летальність там висока, це дуже страшні хвороби. Вакцинувати дітей, плюс в групі ризику підлітки, плюс у групі ризику дорослі старшого віку.
Вітрянка: здавалося б: банальна, начебто дитяча хвороба, але вона може мати важкий перебіг, важкі ускладнення. І навіть просто коли дитина хворіє, ізоляція, неприємна ці відчуття. Тому я би теж радила вакцинацію.
Якщо дорослі знають, що вони не мають цієї вакцини, варто зробити?
Звичайно. Дорослі в ризику більш тяжких перебігів.
А якщо це КПК? Вакцина проти кору-паратиту-краснухи, дорослим теж варто?
Так, звичайно.
Якщо немає двох доз цієї вакцини, або якщо немає відомості, чи вакцинувалися, є сумнів, бо документи втрачені і так далі, то слід вакцинуватися. Це дві дози з інтервалом один місяць.
Ви не нашкодите собі, якщо вам колись це щеплення робили, у вас просто титр захисний буде вищий.
Так само вакцинація проти гепатиту А (його називають «хворобою бркдних рук»), зараз дуже актуально, тому що в Києві минулого літа був спалах. Ці спалахи існують, вони будуть повторюватися з тим, які небезпеки зараз щодо відведення води і водопостачання.
Щеплення проти грипу обов'язково, воно рятує життя, вакцинація від ковіду.
Додаткові вакцини не тому додаткові, що інфекції не страшні. Вони додаткові, тому що держава нам їх не може забезпечити в державному секторі.
І важливо: знайте червоні пропорції. Наприклад, температура 38° + у дитини до трьох місяців, це стовідсотково треба показатися до лікаря найближчим часом. Порушення дихання, хрипи-свисти, виражена в'ялість, температура, яка триває довго або погано збивається, біль у вухах, зміни кольору шкіри, або втрата свідомості, судоми, це 103, висип поруч з температурою, який не зникає при натисканні – це те, що потребує втручання тут і зараз. Це червоні пропорції і для дорослих, і для дітей.