Що у практиці бачать лікарі
Опитані LB.ua лікарі кажуть, що нежить, кашель, біль у горлі, підвищена температура та слабкість залишаються типовими проявами ГРВІ в їхніх пацієнтів.
Симптоми можуть відрізнятися залежно від збудника: в однієї дитини захворювання починається з нежитю, в іншої – з високої температури та вираженої слабкості, а в третьої основною скаргою стає кашель, пояснює сімейна лікарка медичного коворкінгу «MediPoint» та столичних педіатричних клінік «ЛамаЛу» Алла Сніцар.
Батьки малюків найчастіше звертаються до неї через нежить, закладеність носа, кашель, підвищення температури, погіршення сну та апетиту: «У новонароджених навіть звичайний нежить може суттєво ускладнювати годування, адже їм важливо вільно дихати носом під час смоктання».
Сімейна лікарка та педіатриня в LERES Clinic Ужгорода Уляна Вавринчак серед особливостей у своїй практиці помічає відсутність підвищеної температури в частини дітей при ГРВІ.
Малюки та дошкільнята найчастіше приходять із вираженим набряком носоглотки та рясним нежитем, розповідає меддиректорка та сімейна лікарка львівської сімейної амбулаторії «Вулик» Маріанна Когут: «Через стікання слизу виникає сильний вологий кашель. Фіксуємо часті випадки гострих ларинготрахеїтів, які через анатомічну вузькість дихальних шляхів у малюків інколи переростають у стенозуючі ларинготрахеїти (круп) з характерним гавкаючим кашлем і шумним вдихом».
У школярів же, за її спостереженнями, домінує закладеність носа, сильний біль у горлі, виражений сухий кашель, головний біль та висока лихоманка, 38,5–39 °C. Її колега Алла Сніцар каже, що частіше помічає у школярів поєднання нежитю, болю в горлі, кашлю, головного болю, слабкості та підвищеної температури. Іноді додаються м’язовий біль або шлунково-кишкові симптоми.
Серед дорослих теж переважають звичні симптоми ГРВІ цього сезону. Сімейний лікар та педіатр медичної мережі «Добробут» Андрій Наконечний помітив певні відмінності в перебігу цього сезону: «Зараз часто приходять пацієнти без підвищеної температури. У них є інші типові симптоми – нежить, кашель, біль у горлі, – які можуть тривати досить довго, але без лихоманки. З іншого боку, якщо в пацієнта підвищується температура, вона може триматися довше – п’ять-сім днів, тоді як раніше це зазвичай тривало три-п’ять днів. Класичні прояви ГРВІ з лихоманкою зараз можуть тривати дещо довше».
Уляна Вавринчак у своїй практиці помічає: якщо раніше дорослі частіше зверталися через осиплість голосу та поєднання респіраторних симптомів із нудотою й болем у животі, то тепер також скаржаться на біль у м’язах і головний біль. Хворіти можуть довше, а залишковий кашель може зберігатися кілька тижнів. Однією з причин вона підозрює недотримання рекомендацій і самолікування.
Що лікарі бачать найчастіше загалом у дітей
«Важливо не прив’язувати конкретний симптом до певного вірусу. За самими лише скаргами не завжди можна визначити збудника, а тактика допомоги залежить насамперед від загального стану дитини, дихання, питного режиму та інших клінічних ознак», – наголошує Алла Сніцар.
-
Ларингіти. «Зараз у дітей досить часто трапляються ларингіти. Це захворювання верхніх дихальних шляхів, яке може супроводжуватися невисокою температурою, осиплістю голосу та надсадним сухим кашлем», – каже педіатриня медичної практики «ДітиКвіти» з Чернівців Світлана Веретенко. Вона також фіксує поодинокі атипові пневмонії.
-
Висока температура. «Переважно дітей приводять із високою температурою – 38–39 °C, яку іноді важко знизити, болем у горлі. У деяких дітей спостерігається діарея, сильний кашель, осиплість голосу, ларингіт (особливо при грипі В)», – розповідає сімейна лікарка та педіатриня медичного центру «Здорова родина» у Рівному Надія Іщук;
-
Нежить і кашель без температури. Уляна Вавринчак у практиці спостерігає, що частіше підвищення температури в її пацієнтів немає: «Найчастіше це комбінація нежитю та кашлю. Кашель здебільшого є проявом постназального затікання (стан, коли надлишковий або в'язкий слиз із порожнини носа та приносових пазух накопичується та стікає задньою стінкою глотки, — LB.ua».
-
Температура без інших симптомів. «Трапляються пацієнти з дещо нетиповою картиною ГРВІ. Наприклад, у дитини кілька днів тримається температура, але інших симптомів немає. Проте це не означає, що йдеться про якийсь новий вірус», – каже керівниця педіатричної служби медичної мережі «Добробут» Євгенія Бухаріна.
Найчастішим ускладненням цього сезону зі своїх спостережень Маріанна Когут називає проблеми з вухами: «Сьогодні у дітей тривалий нежить дуже часто "переходить" на вуха, викликаючи їх закладеність або накопичення рідини (секреторний отит). Тому важливо вчасно почати лікування, щоб зняти набряк у носоглотці».
Який перебіг ГРВІ в дітей
У більшості дітей ГРВІ має легкий перебіг і минає без ускладнень, вони зазвичай одужують протягом 5–7 днів на тлі симптоматичного лікування. Тобто – пити достатньо рідини, промивати носа та контролювати температуру.
Педіатри нагадують, що у малюків до трьох років вищий ризик розвитку обструктивних станів, зокрема крупу та бронхіоліту. Тому просять уважно стежити за самопочуттям дитини та за потреби звертатися до лікаря.
Температура при багатьох вірусних інфекціях знижується протягом кількох днів, тоді як нежить і кашель можуть зберігатися довше і не означають складнішого перебігу захворювання.
«Важливо оцінювати не лише те, наскільки висока температура або наскільки сильний кашель, а й те, як дитина почувається між епізодами підвищення температури, чи достатньо п’є, який апетит, як дихає та чи зберігає звичну активність», – каже Алла Сніцар.
Звернутися до лікаря потрібно, якщо:
-
дитині стає гірше,
-
з’являється утруднене або прискорене дихання,
-
задишка,
-
виражена млявість чи ознаки зневоднення,
-
повторно підвищується температура після періоду покращення.
Чи можуть укриття впливати на частоту ГРВІ
Маріанна Когут вважає, що перебування в укриттях може сприяти поширенню респіраторних інфекцій, особливо серед дітей, схильних до алергічних захворювань: «Перебування багатьох дітей у закритих підвальних приміщеннях з обмеженою вентиляцією створює сприятливі умови для поширення вірусів. Молодші діти, які ще не мають сформованого імунітету до більшості респіраторних вірусів, інфікуються найпершими й хворіють довше».
«Я б радила звернути увагу не лише на кількість епізодів ГРВІ, а й на те, чи встигає дитина повністю відновитися між ними, чи є безсимптомні проміжки, чи не зберігаються тривалий кашель, задишка або інші скарги. Якщо дитина хворіє майже безперервно, це привід обговорити ситуацію із сімейним лікарем або педіатром», – пояснює Алла Сніцар.
Євгенія Бухаріна серед можливих чинників частішого ГРВІ називає не лише скупчення людей у закритих приміщеннях із недостатньою вентиляцією, а й постійний стрес, який може впливати на роботу імунної системи. Однак однозначного зв’язку між перебуванням в укриттях і частішими захворюваннями дітей загалом медики не бачать.
Пояснюють це передусім тим, що дитяча імунна система поступово стикається з новими вірусами, а відвідування садочка чи школи збільшує кількість контактів. Однак зазначають, що вентиляція приміщень загалом – не лише укриття, але й класів та інших кімнат у навчальних закладах – має значення для профілактики інфекцій.
Провітрювання, належна вентиляція та перебування на свіжому повітрі, коли це можливо й безпечно, загалом допомагають зменшувати ризик передачі респіраторних інфекцій.
Чи бачать медики вже грип
За даними Центру громадського здоров’я, протягом першого тижня епідсезону – з 28 вересня до 4 жовтня – випадків грипу в Україні офіційно не реєстрували. На наступному тижні, з 5 до 11 жовтня, грип вперше цього сезону лабораторно підтвердили в Харківській області.
Деякі з опитаних лікарів уже виявляють грип у пацієнтів. Маріанна Когут розповідає, що перші лабораторно підтверджені випадки у її практиці з’явилися ще в серпні: «Цього року спостерігаємо дуже ранній початок. Наразі це поодинокі випадки, діагностується переважно грип типу В. Також є поодинокі випадки коронавірусної інфекції».
Євгенія Бухаріна теж виявляла грип ще в серпні. Та каже, що поодинокі випадки можуть траплятися протягом усього року.
У практиці Надії Іщук торік переважав грип А, зараз вже зустрічає випадки грипу В: «Поки їх не так багато, але нові випадки фіксую практично щодня».
Який грип очікують цього сезону
Лікарі очікують сезонної циркуляції вірусів грипу типів А і В. Водночас передбачити, який із них переважатиме, коли саме почнеться активне зростання захворюваності та наскільки інтенсивним буде сезон, неможливо.
Всесвітня організація охорони здоров’я вже рекомендувала склад вакцин проти грипу на сезон 2026–2027 років для Північної півкулі. За інформацією Центру громадського здоров’я, цього разу рекомендації оновили за всіма трьома компонентами вакцини через зміни вірусів порівняно з попереднім сезоном.
До складу вакцин увійшли компоненти, що відповідають трьом варіантам вірусу грипу. Маріанна Когут пояснює, які прояви можуть супроводжувати інфікування ними в дітей.
-
Грип А (H1N1). За словами лікарки, він може бути пов’язаний зі стрімким розвитком вірусної пневмонії, зокрема в маленьких дітей.
-
Грип А (H3N2), подібний до A/Darwin/1454/2025, може супроводжуватися вираженою інтоксикацією, високою температурою та сильним болем у м’язах.
-
Грип В, лінія Victoria. Крім респіраторних симптомів, у дітей можуть виникати нудота, блювання та біль у животі. Через це захворювання іноді можна сплутати з кишковою інфекцією.
«Усі ці віруси можуть бути небезпечними для дітей, особливо для малюків до п’яти років та дітей із хронічними захворюваннями», – наголошує Надія Іщук.
Євгенія Бухаріна зауважує, що два роки тому одним із чинників поширення грипу був низький рівень вакцинації. Минулого сезону охочих вакцинуватися побільшало, однак вакцини не вистачало.
Коли в Україні з’явиться вакцина проти грипу і чи хворіють вакциновані інакше
У Центрі громадського здоров’я визнають, що поставки вакцин проти грипу цього сезону затримуються. Через оновлення всіх трьох компонентів виробникам довелося перебудовувати виробництво. Затримки фіксують і в низці європейських країн, зокрема в Нідерландах, Норвегії, Данії та Ірландії. Станом на 12 жовтня виробники ще не постачали вакцини в Україну.
Через затримку поставок частина лікарів побоюється, що вакцинація розпочнеться пізніше, ніж потрібно для своєчасного формування захисту. Адже вакцинація не захищає від усіх ГРВІ, але знижує ризик захворіти на конкретні інфекції, проти яких існує щеплення, та їхніх ускладнень.
«Якщо говорити саме про вакцинацію проти грипу, вона стосується всіх – і дітей, і дорослих. Що пізніше ми почнемо вакцинацію, то вищою може бути ймовірність епідемічного поширення грипу. Вакциновані люди можуть не захворіти на грип, а якщо й захворіють, то зазвичай мають легший перебіг хвороби», – каже Євгенія Бухаріна.
Уляна Вавринчак помічає, що пацієнти, вакциновані проти пневмококової інфекції та грипу, рідше звертаються по допомогу. Водночас суттєвої різниці в перебігу звичайних ГРВІ серед вакцинованих і невакцинованих не спостерігає.
«Вакциновані за [Національним] календарем діти хворіють на звичайні застуди, спричинені, наприклад, риновірусами, з такою ж частотою, як і невакциновані. Але різниця – в ускладненнях», – пояснює Маріанна Когут. Щеплення проти грипу, пневмококової та гемофільної інфекцій допомагають знизити ризик відповідних захворювань і тяжких наслідків. Зокрема отиту, пневмонії та менінгіту.
«Вакцинуватися однозначно потрібно, адже сезон грипу може тривати аж до квітня. Крім того, протягом одного сезону людина може захворіти на грип повторно, якщо йдеться про різні варіанти вірусу. Вакцинацію рекомендують дітям віком від шести місяців і дорослим», – додає Світлана Веретенко.
