ГоловнаСвіт

Криза, протести і скандали. Чим відзначилися виборчі перегони в Чехії

Завершився другий тур виборів до Сенату Чеської Республіки. Його вже охрестили успіхом партій урядової коаліції та поразкою опозиційного руху ANO колишнього прем’єр-міністра Андрея Бабіша. А нещодавно ситуація, особливо на тлі енергетичної кризи і масових протестних акцій, була дещо іншою. Однак владна коаліція отримала порятунок звідки й не очікувала.

Антиурядова акція у Празі 28 вересня 2022.
Фото: EPA/UPG
Антиурядова акція у Празі 28 вересня 2022.

Реванш опозиції?

Що два роки ⅓ сенаторів у Чехії обирають до верхньої палати парламенту. Термін — шість років. У передвиборному Сенаті більшість складала урядова коаліція «РАЗОМ» (SPOLU) з п’яти партій, серед яких найбільш представленими були ODS, STAN і KDU-ČSL. Перший тур сенатських перегонів разом з місцевими виборами відбувся 23-24 вересня. Тоді ж голосування засвідчило, що чеський політичний ландшафт може зазнати змін. Так, популістична партія ANO колишнього прем’єр-міністра Чехії Андрея Бабіша, яка з осені 2021 року перебуває в опозиції, перемогла в 17 з 27 великих міст. А це вагомий показник.

Передумови для успіху опозиції можна пояснити тим, що Чехія, як і інші країни Європейського Союзу, бореться з різким зростанням інфляції, в основному через високі ціни на енергоносії. Опозиція стверджує, що уряд прем’єр-міністра Петера Фіали (ODS) зробив занадто мало й надто пізно, щоб допомогти людям пережити кризу. Саме тому цьогорічні вибори розглядалися як перевірка популярності для уряду Фіали, який, варто зазначити, всіляко підкреслює, що у війні Росії проти України перебуває на боці Києва.

Приміром, наприкінці серпня очільник чеського уряду разом зі своїм словацьким колегою Едуардом Геґером записали спільне відеозвернення з нагоди Празької весни 1968 року, у якому закликали далі підтримувати Україну. А трохи згодом міністр закордонних справ Ян Ліпавський запропонував створити спеціальний міжнародний кримінальний трибунал для розгляду російських злочинів в Ізюмі.

Прем’єр-міністр Чехії Петр Фіала виступає в перший день головування Чехії в Раді ЄС у Літомишлі, Чеська Республіка, 1 липня 2022 р.
Фото: EPA/UPG
Прем’єр-міністр Чехії Петр Фіала виступає в перший день головування Чехії в Раді ЄС у Літомишлі, Чеська Республіка, 1 липня 2022 р.

Попри проукраїнські настрої офіційної Праги, криза далася взнаки. Так, згідно з опитуванням Kantar, громадяни республіки все частіше виступають за переговори з Росією щодо імпорту енергоносіїв (49%), а не за можливість повного розриву відносин з Москвою (43%). І це незважаючи на те, що Чехія, яка до початку війни в Україні на 97% залежала від імпорту російського газу, вжила низки заходів для зменшення залежності.

Так, чеські газові сховища вже заповнені на понад 82%, що є досить вагомим показником. Прага також закупила частку блакитного палива в нідерландському LNG-терміналі з можливістю покриття третини внутрішнього газового ринку. А втім, настрої багатьох чехів виявилися іншими, що й вплинуло на політичні вподобання. Хоча, як виявилося, не остаточно.

Згідно з опитуванням STEM для CNN Prima News, проведеним на початку вересня — майже тоді, коли в Празі відбулася велика антиурядова демонстрація, популістична ANO Бабіша отримала 30% симпатії виборців. За нею — євроскептична Партія свободи та прямої демократії (SPD) з результатом 14,3%. Владна ODS прем’єра Фіали набрала лише 14,2%. Проте реальність була іншою. Опозиція не змогла здобути перемогу у двох найбільших містах — Празі та Брно, посівши друге місце. Там перемогу здобули політсили владної коаліції.

Празі в контексті місцевих виборів було приділено особливу увагу. Адже на попередніх перегонах хоча й перемогла ODS, однак вона не змогла сформувати коаліцію, що гарантувало б вплив на призначення мера.

Андрей Бабіш, лідер руху ANO, під час передвиборного заходу руху ANO у Празі 9 жовтня 2021 року.
Фото: EPA/UPG
Андрей Бабіш, лідер руху ANO, під час передвиборного заходу руху ANO у Празі 9 жовтня 2021 року.

Тоді широку коаліцію сформував представник Чеської піратської партії Зденєк Грзіб, не запросивши до неї ані ODS, ані ANO. Цього разу ситуація змінилася, а це означає, що Грзіб, швидше за все, попрощається зі своєю посадою і, вочевидь, саме коаліція на чолі з владною партією (SPOLU) визначатиметься з тим, хто очолюватиме столицю країни.

Недоречний скандал

Попри доволі вдалий для опозиції перший тур сенатських перегонів, другий виявився вже не таким обнадійливим. На довиборах до Сенату перемогла Громадянсько-демократична партія (ODS), випередивши християнських демократів (KDU-CzSl) і опозиційний рух ANO. Щодо останньої політсили, хоча до другого туру пройшли 17 кандидатів, обрано було лише трьох.

Тож ODS залишиться найсильнішим клубом разом з консерваторами з TOP 09. Усе вказує на те, що SPOLU отримала більшість місць у Сенаті, а мандат спікера знову довірять Мілошу Вистрчілу (ODS).

«Андрей Бабіш має усвідомити, що час, коли він думав, що організує республіку на свою користь, минув і що людей він не обдурить. Я радий цьому», — заявив сенатор Томаш Чернін (TOP 09).

Віцепрезидентка ANO Алена Шиллерова натомість очікувала, що опозиційний рух отримає більше сенатських мандатів, але сприймає результати виборів до Сенату позитивно. «Ми повинні усвідомити, що боролися проти п’яти партій. Це — реальність», — заявила Шиллерова, подякувавши людям, які прийшли проголосувати.

Віцепрезидентка ANO Алена Шиллерова
Фото: EPA/UPG
Віцепрезидентка ANO Алена Шиллерова

Сам же Бабіш у Карлових Варах зізнався журналістам, що розчарований результатами виборів до Сенату. Але зазначив, що багато кандидатів від ANO програли лише з незначним розривом і що партія домінувала на муніципальних виборах.

У чому ж причини поразки опозиції? На думку чеських оглядачів, на результати вплинула низька явка виборців, а також корупційні скандали.

У цьому контексті особливо красномовним є результат виборів у Їглаві, де Мілош Вистрчіл був переобраний, перемігши кандидатку від ANO Яну Надьову. Боротьба за місце в Їглаві і остаточна перемога розглядалися як символ популярності владної більшості.

Варто зазначити, що Вистрчіла було обрано головою верхньої палати парламенту після раптової смерті Ярослава Кубери у 2020 році. І на цьогорічних перегонах він захищав свій мандат, який з великою вірогідністю міг би втратити. Міг, якби проти Надьової та Бабіша не було висунуто обвинувачення у справі «Čapí hnízdo» («Гніздо лелеки»), що призвело до зміни електоральних настроїв.

Річ у тім, що кілька днів тому в Празі розпочався судовий процес за звинуваченням Бабіша в тому, що він вимагав 2,2 млн євро з фонду Євросоюзу для свого агрохімічного холдингу «Agrofert», гроші з якого мали потім піти на будівництво розкішного готелю «Čapí hnízdo» в Олбрамовіцах.

Голова Сенату парламенту Чеської Республіки Мілош Вистрчіл
Фото: EPA/UPG
Голова Сенату парламенту Чеської Республіки Мілош Вистрчіл

Ситуація підірвала рейтинг ANO. Відповідно, блок SPOLU зміг утримати свої позиції. Однак не все так категорично. Опозиційна партія ANO також може говорити про певний успіх, оскільки після введення ще трьох сенаторів політсила зможе створити незалежне коло у верхній палаті із п’яти сенаторів. До того ж незабаром випаде шанс відігратися, а це означає, що остаточний бій ще попереду.

«Фіало, досить»

Попри перемогу, спочивати на лаврах коаліції зарано. Адже в січні на Чехію чекають президентські вибори, на яких громадяни цієї країни обиратимуть наступника Мілоша Земана, другий термін якого добігає в березні. Враховуючи, що осінньо-зимовий сезон прогнозується непростим, електоральні вподобання чехів можуть знову різко похитнутися. Чим неодмінно скористається Росія.

Варто зазначити, що Кремль пильно стежить за ситуацією в Чеській Республіці. Так, за кілька днів до другого туру, в день покровителя країни св. Вацлава, у Празі зібралися десятки тисяч людей. Акція протесту була скликана тими самими організаторами, які на початку вересня зібрали в столиці щонайменше 70 тис. осіб. За словами організаторів, цього разу їх було більше.

Антиурядова акція в Празі 28 вересня 2022.
Фото: EPA/UPG
Антиурядова акція в Празі 28 вересня 2022.

Під час протестів мітингувальники неодноразово критикували високі ціни, говорили про побоювання майбутньої зими та інфляції. Кілька разів зазначалося, що уряд від імені ЄС і НАТО втягує країну у війну, а також лунали заклики до нейтралітету та спротиву можливому введенню євро.

Домінували заклики до відставки уряду. Деякі з них стосувалися безпосередньо прем’єр-міністра: «Фіало, досить. Ви — розпалювач війни». Ба більше, організатори написали петицію президенту Мілошу Земану із закликом, посилаючись на положення конституції, відправити у відставку уряд Петера Фіали. Документ має бути передано главі держави 10 жовтня. Під час демонстрації виступали й іноземні гості: данський політик і колишній банкір Мадс Палсвінг, а також німецька євродепутатка від партії «Альтернатива для Німеччини» Крістін Андерсон.

Отже, над зміною настроїв у Чехії працюють. Вочевидь, зусилля зацікавлених сторін у найближчі місяці будуть спрямовані на зміну політичних реалій, що може потягнути за собою перегляд Прагою її підтримки Києва. Саме тому потрібно зробити все можливе, щоб не допустити поглиблення російського впливу на Чехію. 

Станіслав ЖеліховськийСтаніслав Желіховський, Кандидат політичних наук, провідний фахівець Дипломатичної академії України імені Геннадія Удовенка при МЗС
Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook, Twitter і Telegram