ГоловнаСвіт

Бастіон НАТО. Як Польща готується до можливої російської агресії

Уже понад сто днів триває повномасштабна агресія Росії проти України. Тим часом сусідні країни активно посилюють свою обороноздатність, щоб не допустити подібного сценарію на своїх територіях. Чи не найбільше зусиль докладає Польща, яка перетворюється на справжній оборонний бастіон західного світу. Хоч і обходиться це недешево й не без труднощів.

Нові танки і багато HIMARS’ів

Російська агресія проти України змусила польський уряд пришвидшити переозброєння своїх збройних сил, попри те, що країна перебуває під парасолькою Північноатлантичного альянсу.

Одним із ключових елементів відбудови реального оборонного потенціалу Польщі є 18-та механізована дивізія. У зв’язку зі своєю зоною відповідальності на східному фланзі вона повинна бути у найвищій бойовій готовності за принципом «Ready to fight tonight» та мати новітню техніку, здатну протистояти сучасним загрозам.

Такою військовою технікою, безсумнівно, є танки Abrams M1A2 SEPv3, модернізовані до найсучаснішої версії. Так, 5 квітня Варшава підписала з американцями контракт на закупівлю 250 танків Abrams M1A2.

Танк "Абрамс". Польща
Фото: EPA/UPG
Танк "Абрамс". Польща

Слід зазначити, що такі бронемашини є задоволенням не із дешевих. Вони обійдуться полякам майже у $5 млрд.

Перші «Абрамси» мають бути поставлені вже цього року. А до кінця 2026-го під у строю Війська Польського має перебувати 250 одиниць. При цьому, ведуться переговори щодо прискорення поставок.

Посилити польську армію мав і німецький оборонпром. Зокрема, Варшава мала запевнення Берліна, що після передачі Україні 240 танків Т-72 радянського виробництва Польща отримає сучасні німецькі танки Leopard 2A4. Утім, Німеччина (що не дивує) поки не змогла виконати домовленості. До того ж Бундесвер ще не має у своєму розпорядженні «Леопардів» останнього покоління.

Після такого виверту Берліна влада Польщі проявила зацікавленість у закупівлі 96 танків Leopard 2A4, які зберігаються в Швейцарії. Однак швейцарці також відмовилися, хоч і дали «зелене світло» німцям на передачу танків. Втім, у найближчій перспективі безпосередньо від ФРН має шанси отримати хіба що Чехія, та й то лише в кількості 15 одиниць.

Тому Польща не виключає закупівлю танків у Південній Кореї, яку нещодавно відвідав міністр національної оборони Маріуш Блащак.

Міністр оборони Польщі Маріуш Блащак під час підготовки американських солдатів до навчання польських екіпажів на танках Abrams
Фото: EPA/UPG
Міністр оборони Польщі Маріуш Блащак під час підготовки американських солдатів до навчання польських екіпажів на танках Abrams

«Будемо послідовно нарощувати бронетанковий потенціал Збройних Сил РП. Я ознайомився з пропозицією щодо закупівлі корейських танків K2. Співпраця передбачатиме високий рівень полонізації, що дасть імпульс розвитку польської збройної промисловості», – написав Блащак у своєму Twitter.

Хай там як, після німецького демаршу найбільші ставки Варшава робить саме на американські військові потужності. І це не лише «Абрамси».

Так, за останні місяці польський арсенал має поповнитися кількома цікавими машинами – потужними C-130H Hercules та реактивними артилерійськими системами HIMARS.

«Ми цих HIMARS замовили у США в такій кількості, що до цього часу цієї зброї – а вона виробляється з 1980-х років – ще взагалі не було виготовлено. Американці запитали: чому? Ну, саме тому, що ми не хочемо війни, ми хочемо відлякувати. Ми хочемо показати росіянам, що їм тут нема чого шукати», – заявив польський віцепрем’єр, голова Комітету з питань національної безпеки та оборони Ярослав Качинський.

Схожі попереджені на адресу країни-агресорки пролунали цими днями й від прем’єр-міністра Матеуша Моравецького під час візиту до Сілезії. Він застеріг Москву від нападу.

«Якщо Росія коли-небудь думала про напад на Польщу, Кремль повинен знати, що в Польщі 40 мільйонів поляків готові стати зі зброєю в руках, щоб захистити свою батьківщину», – наголосив очільник польського уряду.

Прикметно, що завдяки вищезазначеним нововведенням, за даними рейтингу військової потужності, підготовленому GlobalFirepower.com, польські збройні сили вже посіли 24-ту сходинку у світі. Таким чином, армія Польщі має більший потенціал, аніж більшість її сусідів, за винятком ФРН, РФ та України.

Згідно із запланованими змінами, очікується, що в найближчі роки цей потенціал значно збільшиться завдяки Закону про захист вітчизни, який набув чинності наприкінці квітня. Закон, зокрема, передбачає цільове збільшення армії до 300 тис. солдатів: 250 тис професійних і 50 тис. військовослужбовців тероборони, а видатки на оборону зростуть щонайменше до 3% ВВП.

Тренування польських військ
Фото: EPA/UPG
Тренування польських військ

«Спостереження за війною в Україні підтвердило нашу віру у те, що Військо Польське має бути в змозі самостійно стримувати та захищати нашу країну з самого першого дня конфлікту, спираючись на наш власний оборонний потенціал (...) Наша мета – створення реального потенціалу стримування, який ми можемо збудувати, збільшивши чисельність Збройних Сил до 300 тис. солдатів», – заявив 13 червня під час брифінгу в рамках наради керівного складу Міністерства національної оборони та Збройних Сил Республіки Польща міністр Блащак та наголосив, що Військо Польське «здатне виконати майже всі, навіть найнесподіваніші завдання».

За словами очільника оборонного відомства, армія має перебувати насамперед на сході країни. І, «в разі можливого конфлікту, боротися за кожен шматочок Польщі та кожне людське життя».

Нова «залізна завіса»

Попри те, що Польща безпосередньо не воює з Росією, вона все ж стала об’єктом її гібридної агресії – від минулого літа ця країна страждає від ініційованої білоруською владою за підтримки Москви міграційної кризи на східному кордоні.

Фото: EPA/UPG

Як відомо, режим Олександра Лукашенка організував канали перекидання тисяч мігрантів із Близького Сходу та Африки через кордон Євросоюзу спершу до Литви, а потім і до Польщі. Криза з мігрантами спалахнула водночас зі стягуванням величезної кількості російських військ до кордону з Україною, і була спробою відволікти увагу від дій РФ, про що у листопаді попереджав, зокрема, державний секретар США Ентоні Блінкен.

У відповідь на ситуацію з 2 вересня по 30 листопада 2021 року у 183 польських містах поблизу кордону із Білоруссю було запроваджено режим надзвичайного стану. А з 1 грудня по 30 червня – заборона на перебування.

Тоді ж, наприкінці року, польський парламент схвалив чималий кошторис на посилення захисними спорудами (в тому числі оснащенням датчиками руху) кордону з Білоруссю, будівництво яких розпочалося 25 січня. І вже 12 червня Прикордонна служба Польщі повідомила про завершення спорудження відрізка довжиною 140 км.

«Перші ділянки збудованого загородження на кордоні введено в експлуатацію. Триває прийом решти ділянок. Прольоти вже розташовані на ділянці довжиною 140 км. Найближчими днями розпочнеться встановлення електронного бар’єру», – йдеться у повідомленні.

Стіна на польсько-білоруському кордоні
Фото: twitter.com
Стіна на польсько-білоруському кордоні

Після завершення усіх робіт, запланованих до 30 червня, стіна матиме висоту понад п’ять метрів, усе це буде увінчане колючим дротом. Підкоп під загородженням буде неможливим, бо відразу закінчиться прибуттям польських служб, через забезпечення точного сигналу.

Також міністр внутрішніх справ Польщі Маріуш Камінський оголосив про скасування тимчасової заборони на перебування в прикордонній зоні із Білоруссю. Однак це не означає, що доступ до прикордонних з Білоруссю районів ніяк не контролюватиметься. За словами Камінського, воєводами буде запроваджено заборону на перебування ближче за 200 метрів від кордону.

В Польщі добре розуміють, що агресор, якщо його не зупинити, не припинить своїх агресивних дій, що польська нація може стати наступною.

Одним із доказів про наміри щодо продовження завойовницької політики Кремля може слугувати факт того, що влада російського сателіта Білорусі планує збільшити чисельність армії до 80 тис. осіб. Також із білоруських баз зберігання знімають танки та бойові машини піхоти.

Республіка Польща поступово перетворюється на оборонний бастіон, покликаний захищати західну цивілізацію від агресивного «руського міра». «Залізна завіса» перестала бути символом. Тепер стіну будує Захід. І робить це завчасно. 

Станіслав ЖеліховськийСтаніслав Желіховський, Кандидат політичних наук, провідний фахівець Дипломатичної академії України імені Геннадія Удовенка при МЗС
Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook, Twitter і Telegram