
Міністерство оборони Німеччини розмістить додатковий військовий контингент у Литві цього тижня. Рішення ухвалено у відповідь на загрозу військових дій Росії на кордонах України та погіршення ситуації з безпекою в країнах Балтії.

Про це у понеділок, 14 лютого, повідомило міністерство оброни Литви.
"Німеччина надає додаткові війська до бойової групи НАТО в Руклі. Нині бойова група під керівництвом Німеччини обслуговує близько 1200 військовослужбовців союзників", – сказано в повідомленні.
У міністерстві зазначили, що бойова група передових сил НАТО дислокується в Литві за ротацією з 2017 року. Із самого початку створення в Литві Батальйонної бойової групи НАТО передбачалося, що до Рукли за потреби можна буде відправляти підкріплення підрозділів бойової підтримки.
За п’ять років загалом близько 15 тисяч солдатів із 9 країн служили в бойовій групі фронтових сил НАТО в Литві. Німеччина, Нідерланди, Норвегія, Бельгія, Франція, Чехія, Хорватія, Люксембург та Ісландія відправили солдатів і цивільний персонал до цієї країни.
РБК-Україна з посиланням на німецьку інформагенцію DPA повідомляє, що Німеччина направляє близько 350 додаткових солдатів і близько 100 транспортних засобів у підрозділ НАТО в Литві. Перші вантажівки з припасами для додаткових солдатів вирушили вранці з Мюнстера в Нижній Саксонії. Шість самохідних гаубиць на великовантажних вантажівках мають відправити пізніше.
ВПС Люфтваффе вже доставили перших солдатів бундесверу в Каунас, розташований на півдні Литви.








Як повідомляли, 13 лютого в Україну з Литви прибула партія ПЗРК Stinger та інша військова амуніція.
10-11 лютого в Україні перебувала прем'єр-міністр Литви Інгріда Шимоніте. Вона зустрілася із президентом Зеленським і разом з українським прем’єром побувала на лінії розмежування у Луганській області.
Німеччина, на відміну від багатьох інших західних союзників, відмовляється допомагати Україні зброєю. Ця позиція не змінилася навіть з приходом до влади нового уряду на чолі з Олафом Шольцом. Глава МЗС Німеччини Анналена Бербок під час останнього візиту до Києва повідомила, що це пояснюється, зокрема, німецьким минулим.