Німецькі урядовці вимагали від України мільйони євро на користь мюнхенської компанії з сумнівною репутацією і корупційним минулим.
Про це йдеться у розслідуванні німецького видання Der Spiegel, повідомляє Радіо Свобода.
За версією Varex, у 1991-му їхня компанія підписала контракт із тогочасним міністром охорони здоров’я України Юрієм Спіженком про постачання апаратів комп’ютерної томографії виробництва Siemens. Техніку передали, але українська сторона начебто недоплатила німецькій фірмі 40 мільйонів євро.
У 1998-му Varex спробувала отримати гроші, але безуспішно. Наразі компанія вирішила знову порушити питання про стягнення боргу, сума якого, як переконують у фірмі, значно збільшилась за рахунок відсотків та пені.
У 90-х Varex потрапила в Україні в гучний корупційний скандал. Крім торгівлі медичною технікою, компанія Varex була активною на ринку металобрухту і входила до складу засновників спільного українсько-німецького підприємства «Донкавамет».
На початку 90-х українська влада начебто мала намір викупити у Varex частку статутного капіталу. Але пізніше створена у Верховній Раді парламентська слідча комісія встановила, що після перерахування 12 мільйонів німецьких марок на рахунки Varex її директор Норберт Петерс переказав ці суми на валютні рахунки громадян України, відкриті в закордонних банках. Одним із рахунків, пише Der Spiegel, користувалася сім’я тодішнього президента України Леоніда Кравчука.
Наразі, як зазначають журналісти, компанія Varex не має офіційного сайту, телефонів, вивіски, а у її штаті - лише троє робітників. Втім її інтереси лобіюють впливові німецькі політики.
За даними Der Spiegel, у 2018 році міністр економіки та енергетики Німеччини Петер Альтмаєр написав листа українському прем’єр-міністрові Володимиру Гройсману, що стосувався саме повернення боргу для цієї сумнівної фірми.
Як мовиться у розслідуванні, Альтмаєр зазначав, що Німеччина «хоче торгувати з Україною й інвестувати в неї», але для цього потрібно «терміново звести рахунки у старих справах, де сторони зазнали збитків». Автори розслідування додають, що повернення таких боргів німецький міністр називав «ключовим аспектом», від якого «буде залежати подальший розвиток економічних зв’язків між Україною й Німеччиною».
Сам Володимир Гройсман, який на той момент очолював уряд, у коментарі “Схемам” зазначив, що “не пам’ятає про такий лист”.
Німецькі політики продовжили робити це і за влади президента Володимира Зеленського.
“Є свідчення, що в лютому 2020 року Йоахім Пфайфер і Томас Барайс тиснули на українського президента Володимира Зеленського за лаштунками Мюнхенського безпекового форуму. За місяць до того Барайс зустрічався з представниками Varex», – йдеться у розслідуванні.
Як зазначають автори розслідування, наполегливість, із якою німці діяли в цій справі, викликала в Україні роздратування.
“Суму, яку Varex хоче отримати від України, можна порівняти з бюджетом Міністерства аграрної політики України. Але вона настільки незначна для Німеччини, що не пояснює, чому федеральний уряд тиснув на Київ з такою силою”, – наголошують автори розслідування.
Зазначається, що ця поведінка йде всупереч зовнішньополітичній діяльності Німеччини в Україні, бо з 2014 року Німеччина надала Україні 1,8 мільярда євро, і це – лише двостороння допомога, бо ще кілька мільярдів було надано ЄС.
Нагадаємо, екс-канцлер Герхард Шредер, який на сьогодні обіймає посаду голови ради директорів російської компанії "Роснефть" та голови ради директорів підконтрольної “Газпрому” компанії Nord Stream 2, в червні 2019 року називав окупацію та спробу анексії Криму "законними" і закликав скасувати санкції, введені проти РФ за агресію в Україні.