Європі потрібен системний шок, щоб всі члени ЄС домовилися про створення європейської армії. Про це заявив Дмитро Теперик, виконавчий директор Міжнародного центру оборони і безпеки (ICDS), керівник програми «Стійка Україна» (Естонія) під час онлайн-круглого столу «Майбутнє шенгенської зони після коронавірусу», організованого Інститутом Горшеніна.
При цьому, він вважає, що нинішня криза не стане таким шоком: «Досі такого шоку не було, і пандемія не є, на мою думку, таким системним шоком, щоб переконати німців, французів і італійців у створенні європейської армії. Тому що зрозуміло, що найбільші країни повинні стати ядром такого процесу. І збільшити витрати на європейську оборону, пояснити це в нинішньому стані платникам податків в Італії, Німеччині, Іспанії та інших країнах просто не видається можливим», - заявив експерт.
У той же час, вважає Дмитро Теперик, тема безпеки ЄС не залишиться без уваги після нинішньої кризи.
«Громадяни ЄС будуть розуміти необхідність посилювати насамперед безпеку всередині самого Європейського Союзу, можливо, будуть виділені певні кошти на захист зовнішніх кордонів, можливо буде посилено агентство Фронтекс, можливо будуть виділятися додаткові ресурси для національних засобів поліції і прикордонної охорони, щоб захистити саме зовнішні кордони Європи. І тут треба сказати, що все більше набирає популярності ідея, що ЄС повинен припинити місіонерствувати і більше займатися своїми внутрішніми справами», - підкреслив експерт.
«Якщо говорити про головну перспективу з оборонної точки зору, то головний висновок, який вже напрошується і буде обговорюватися після завершення цієї кризи - це звичайно посилена мобільність всередині ЄС, це вибудовування більш надійних транспортних коридорів, в тому числі - і для переміщення військової техніки між державами , але також і більш надійних транспортних коридорів для доставки будь-яких вантажів технічної необхідності між європейськими країнами. Треба сказати, що не всі європейські країни досить інтегровані в загальний простір. Якщо говорити про країни Балтії, то ми є таким, дуже своєрідним островом, і так само можна говорити про деякі балканські країни: Румунію, Болгарію, Грецію. ЄС доведеться посилювати логістичну інтеграцію, яка буде в свою чергу підтримувати і безпеку всього простору», - зазначив Дмитро Теперик.
Віталій Мартинюк, виконавчий директор Центру глобалістики «Стратегія ХХІ», також підтримав цю точку зору під час онлайн-круглого столу Інституту Горшеніна.
«Я не впевнений, що створення європейської армії стане на порядок денний після завершення пандемії. По-перше, пандемія не впливає на підходи країн-членів ЄС, і двадцять дві країни залишаються одночасно членами ЄС і НАТО. На сьогоднішній день я не бачу якихось нових заяв про створення об'єднаних збройних сил ЄС або європейської армії. По-друге, після пандемії країни ЄС вийдуть економічно і фінансово ослабленими. Створення армії - це величезні витрати, тому через негативні наслідки економічної кризи це питання не буде на порядку денному одразу після завершення пандемії. Можливо, в майбутньому - але для цього потрібне посилення економічних основ в самому ЄС, щоб реалізувати такий масштабний проєкт», - зазначив Віталій Мартинюк.
На його думку, після пандемії ЄС слід переглянути або, принаймні, обговорити нові ідеї щодо посилення безпеки. «У тому числі для протидії таким викликам і загрозам, які стосуються поширення інфекцій. Повинно бути приділено увагу тим силам в арміях країн-членів ЄС, які відповідають за біологічну і бактеріологічну безпеку. Ми побачили, коли пішла на повну швидкість пандемія, скупчення людей, які намагалися повернутися додому до своїх рідних, коли їх потрібно було взяти в ізоляцію. Звичайні медичні установи мають обмежені можливості зробити це, і тут як раз можна скористатися наявними можливостями силових і оборонних структур, а саме медичних служб для того, щоб розгортати госпіталі, приймати цих людей, проводити ізоляцію, тестування. Я думаю ЄС зверне на це увагу: як швидко мобілізувати наявні сили і розгортати такого роду госпіталі для того, щоб не допустити проникнення і розповсюдження вірусних загроз в країни ззовні», - вважає експерт.