Зазвичай, Рада міністрів ЄС схвалює рішення про початок переговорів про вступ з визначенням конкретної дати. Часто в такому рішенні вказуються недоліки, які потенційний кандидат повинен усунути. Враховуючи позитивні висновки Європейської Комісії щодо Албанії та Північної Македонії, існує висока вірогідність, що на жовтневому засіданні Ради ЄС все ж буде визначена дата початку переговорів. Втім, не виключається висування додаткових умов, наприклад, щодо протидії корупції або вдосконалення правил ринкової економіки.
Масла у вогонь можуть підлити окремі країни-члени ЄС. Зазвичай, вони використовують такі можливості схвалення фундаментальних рішень щоб вирішити якісь свої двосторонні проблеми. Наприклад, Болгарія може спробувати врегулювати на свою користь низку історичних суперечностей з Північною Македонією.
Інтегровані Балкани
Нині Боснія і Герцеговина залишиться єдиною балканською країною у статусі потенційного кандидата. Це суттєво наближає Балканський регіон до практично повної інтеграції в ЄС, так як це було задумано на саміті ЄС-Західні Балкани у місті Салоніки у 2003 році.
Вже дві країн регіону набули членство в ЄС, це – Словенія та Хорватія. Ще дві країни – Сербія і Чорногорія – перебувають у стані переговорів про вступ, а Північна Македонія та Албанія ось-ось розпочнуть перемовини. І лише БіГ залишиться поза активним процесом набуття членства в ЄС.
Більш активно регіон набуває членство в НАТО. Словенія, Хорватія, Албанія і Чорногорія вже стали повноцінними членами Альянсу. Північна Македонія підписала протокол про набуття членства і стане 30-ю країною НАТО після завершення процедури його ратифікації. Єдиними країнами поза НАТО залишаються Сербія та Боснія і Герцеговина. Сербія офіційно дотримується статусу «воєнного нейтралітету», активно розвиваючи партнерські відносини з Росією. Боснія і Герцеговина є аспірантом на вступ, але через жорстку протидії керівництва Республіки Сербської не має реальної можливості в середньостроковій перспективі наблизитись до членства в Альянсі.
ЄС і НАТО за стабільність західних Балкан
На ставлення ЄС і НАТО до Західних Балкан впливають в першу чергу їхнє геополітичне положення у безпосередній близькості до центру Європи, спадщина розпаду Югославії та послідуючих балканських воєн початку 1990-х років і, як наслідок, невирішені міждержавні проблеми, які можуть загрожувати дестабілізацією регіону й усієї Європи.
Саме тому Євросоюз та Альянс поставили собі на меті інтегрувати усі західно-балканські країни, адже перебуваючи в складі ЄС та НАТО, в них буде легше підтримувати внутрішню стабільність.
Отже повноправне членство Албанії та практичне завершене членство Північної Македонії в НАТО, а також очікуваний вихід обох країн на вищий рівень інтеграції до ЄС, є своєрідним запобіжником, що ці дві країни не будуть джерелом проблем для Брюсселя й усіх європейських країн. Президент Європейської Ради Дональд Туск, після зустрічі з Президентом Північної Македонії 17 вересня цього року заявив: «Не буде стабільної і безпечної Європи без інтеграції усіх балканських країн до ЄС».
Навіть чотири прем’єр-міністри країни Вишеградської групи під час саміту із своїми колегами з балканських країн на початку вересня цього року у Празі закликали усі країни-члени ЄС підтримати рішення про початок перемовин по вступ Албанії і Північної Македонії. «Країни Вишеградської групи хочуть привітати нових членів ЄС та повністю схвалюють початок цього року переговорів про вступ з Північною Македонією та Албанією», – так прем’єр-міністр Словаччини Петер Пеллегріні висловив спільну позицію В4 після згаданого саміту. Водночас, прем’єр-міністри Вишеградської групи застерегли Євросоюз від зволікання з цим рішенням, наголосивши: інакше «такі країни, як Росія, Туреччина або Китай збільшать свою активність там».
Росія втрачає вплив
Позиція Росії стосовно інтеграції балканських країн до ЄС і НАТО є негативною, адже цей регіон вона й до сьогодні вважає сферою свого історичного впливу. Ще декілька років тому Москва не виступала проти їх членства у Євросоюзі. Однак, процеси європейської та євроатлантичної інтеграції відбувались паралельно, в результаті чого балканські країни спочатку отримували членство в Альянсі, а потім наближались до членства в ЄС. Виконуючи критерії членства в ЄС та врегульовуючи проблеми на цьому шляху, балканські держави практично розчищали собі дорогу до НАТО. Так було у випадках Хорватії, Чорногорії, Албанії і ось зараз – Північної Македонії. Виключенням є лише Сербія і, з великою вірогідністю, може стати Боснія і Герцеговина через проросійську позицію керівництва Республіки Сербської, яка має визначальний вплив на політику БіГ.
Тому, з досягненням прогресу у перемовинах між Грецією і Македонією щодо офіційної назви останньої, позиція РФ щодо членства цієї та інших балканських країн ЄС змінювалась у бік вкрай негативного ставлення. Наприклад, у жовтні 2018 року Посол Росії в Скоп’є Володимир Чижов запропонував Македонії вступити до Євразійського союзу замість ЄС і НАТО. Росія навіть шантажувала погіршенням відносин з офіційним Скоп’є. «Якщо буде конфлікт між Росією та НАТО, ви станете законною ціллю», – сказав в квітні 2018 року тодішній російський посол в Македонії Олег Щербак.
Північна Македонія стала фактично програною битвою РФ – країна таки впритул наблизилась до повноправного членства в НАТО. По Албанії у Росії взагалі не було шансів. Зараз Москва отримує нову поразку – початок перемовин про вступ Північної Македонії та Албанії до ЄС. Поступово Балкани вислизають з-під російського впливу.
Україні слід брати приклад
Україна має наслідувати приклад західно-балканських країн щодо наближення до членства в ЄС і НАТО, який демонструє, що незмінність цих зовнішньополітичних орієнтирів рано чи пізно приведе до їх досягнення. Одночасно відбуватиметься зменшення російського впливу в державі, а отже зростатиме внутрішня стабільність. Західно-балканський досвід показує: вплив РФ не є чимось аморфним і нешкідливим. Приклади Чорногорії і Північної Македонії є яскравим свідченням. Тому Україні важливо позбутися російського лобізму зсередини і рухатись своїм шляхом до членства в ЄС і НАТО.
На сьогодні об’єктивно ЄС не декларує готовність визнати перспективи членства України, він переважно сконцентрований на Західних Балканах. Однак, це не означає, що ми не маємо таких перспектив. Це стосується і можливості набуття членства України в НАТО. Погрози Москви не подіяли на Скоп’є, і ось держава вже завершує процедуру набуття членства та стоїть на порозі фінішної прямої до Європейського Союзу.
Успішність європейської інтеграції західно-балканських країн покращує шанси України на членство в ЄС, адже ми рухаємось схожим шляхом. Спочатку ці країни підписали угоди про асоціацію та стабілізацію, а зараз вже ведуть або готові розпочати переговори про вступ. Тож імплементація Угоди про асоціацію приведе Україну врешті-решт до членства у Євросоюзі.