Хто, як і яким коштом замовляє засоби на DOT-Chain Defence
Нещодавно Міноборони повідомляло, що до маркетплейсу долучилися понад 500 підрозділів. Який відсоток замовляє регулярно? Багато тих, хто спробував і припинив?
З активних близько половини регулярно оформлює замовлення. Але на частоту й середній чек варто дивитися комплексніше, бо у військової частини є різні канали, якими вона може провести закупівлю.
Є децентр, коли частина напряму отримує асигнування і може за них провести закупівлю. Друге — волонтерська допомога. Третє — централізовані поставки, які укладають або за прямими договорами, на основі доведених переліків й обсягів від Генштабу, або все більше і більше переводять у конкурентні за визначеними ТТХ, де виробники конкурують за централізоване замовлення. І четверте — замовлення на маркетплейсі DOT-Chain Defence, коли підрозділи або за єБали (замовляють через Brave1 Market, але замовлення все одно обробляє DOT-Chain. — Авт.), або за кошти, визначені Генштабом, оформлюють замовлення.
Відповідно, кількість замовлень визначається частотою поповнення їхнього фінансового ресурсу і тим, які засоби вони замовляють: що дорожчий засіб, то менше ресурсу лишається.
Тому близько половини, трохи менше, використовує маркетплейс досить активно. А решта замовляють специфічні засоби під певну задачу — накопичують кошти і закуповують необхідне.
Чи були відгуки, що спробували і не зайшло?
На початку. Просто не вірили, що можна в три кліки щось замовити й отримати.
Попередня модель працювала в режимі «ось тобі дали, дарованому коню в зуби не дивляться». Ти або використовуєш, або кладеш на склад, або якось модернізуєш.
Тут модель змінилася: вибір військових, які на тактичному рівні, на ЛБЗ, став суб'єктним. Їхній вибір визначає, які засоби вони отримують і коли.
Скільки чекають замовлення?
Є два треки: зі складу і під виробництво. Зі складу медіана вже з дев'яти днів знизилася до восьми, під виробництво — 37 днів. Максимальний термін — 62 дні.
Під виробництво військова частина робить запит постачальнику: мені потрібні 1 200 дронів, 5 НРК. Постачальник повертається і каже, що може відвантажити через 15, 30 чи 60 днів. Якщо частина готова чекати — виробник запускає виробництво.
Популярні зазвичай на складі швидко закінчуються, тому там більше запит на виробництво.
У тому ж повідомленні Міноборони на першому місці в рейтингу замовлень на маркетплейсі БпЛА — 84 %, далі йде великий розрив з РЕБ і НРК, а боєприпаси взагалі 0,2 %. Чому такий розліт?
Спершу треба дивитися, це кількісний розподіл чи грошовий. Якщо грошовий, то FPV-дрони можуть бути під 95 %.
Тут кілька факторів. Коли маркетплейс запускали, першою категорією були FPV на радіо. Потім оптика, потім РЕБ, дрони-бомбери, розвідкрила, НРК, перехоплювачі, мідлстрайки й останніми боєприпаси.
Треба розуміти, що за кожну категорію відповідає своя служба забезпечення. За безпілотники один керівник, за РЕБ інший і так далі. Тепер усі вони претендують на один і той самий бюджет, що децентралізовано отримує військова частина. І їм треба всередині домовитися, як його розподілити.
Ми категорії розширюємо, а бюджет залишається той самий. Тепер ці сто відсотків б'ють на НРК, РЕБ, боєприпаси, а гроші ті самі.
Другий фактор — ціни. Якщо порівняти FPV на оптиці, коли ми запускали, була одна ціна. Потім були питання з постачанням з Китаю та інших ринків, які сильно підняли ціну, і зараз вона, здається, вдвічі вища, ніж торік. Різниця суттєва, а пиріг з грошей той самий.
Тому варто переглянути і сам бюджет, що виділяють на військову частину, бо він, здається, переглядався лише один раз.
Хто має його збільшувати?
Це спільне рішення Міноборони і Генштабу. Тенденція рухається в той бік, щоб усе більша частка засобів, де є ринкова конкуренція, йшла через DOT-Chain Defence. Бо це природне ринкове середовище, де за вибір військового постачальник конкурує не тільки ціною, а й якістю, зворотним зв'язком, сервісом — це може бути навчання чи додаткові плюшки в комплектації.
Відповідно, військовий вибирає не просто найдешевше, а там, де баланс факторів оптимальний. Тому ми побачили досить багато нових виробників, які завдяки якості за розумну ціну сильно масштабувалися.
До того, як ввели рейтинги засобів, процес виглядав як чорний ящик: військові казали, які категорії потрібні, але лише певна кількість осіб у Генштабі визначала, які саме засоби купувати. І виникало досить багато питань, які там були критерії.
А системи єБали і децентралізований розподіл ресурсу між частинами дали накопичити якісну статистику: які засоби ефективні, що реально замовляють військові, які умови постачань.
Це заодно пофіксило централізовані закупівлі. Бо якщо згадати 2025 рік, були скарги, що військовим доводилося доробляти засоби, які постачали. За оцінкою Сергія Стерненка, йшлося про 60–70 % дронів. Наразі масові скарги відсутні.
Читайте також“Доводиться вкладати свої кошти”. Про які проблеми з дронами від держави говорять військові. Але і до виробників також є питання
Водночас самі ж військові зауважують, що на рейтинг впливає ще й те, що колись закупили певних дронів велику кількість, виходу не було, працювали ними — і вони показали статистику.
Це за єБалами. Зрозуміло, що коли в тебе тисяча засобів і з них уразили сто, і коли сто засобів, а уразили п'ятдесят — перші принесуть більше балів. Погоджуся, така історія є. Але єБали — це лише частинка загального рейтингу.
Модель DOT-Chain Defence враховує терміни постачань, протермінування, частоту замовлень. Це комплексна історія. І якщо виробник не модернізується, не враховує зворотного зв'язку, він просто випаде з рейтингу, бо військові перестануть замовляти.
Плюс рейтинг формується за останні шість місяців, щоб враховувати не те, що ти першим зайшов і накопичив бали, коли нікого не було, а останній період, коли умови всіх постачальників вирівнюються.
Як формується ринок
Чула думку, що військові обирають засоби за брендом і назвою, відповідно, це складно назвати ринком.
Є таке. Але тут кілька моментів.
Перше: 500 підрозділів — з ними досить важко домовитись. Замість двох-трьох людей тепер треба домовитися з п'ятьмастами, щоб обирали саме твою назву.
Друге — доступність. Якщо дрона немає, а тобі треба працювати зараз, завжди є вибір: узяти той засіб, який уже є, або чекати місяць-півтора.
Третє нам показали опитувальники. Коли приходиш до військових і питаєш, який засіб потрібен, категорія рейтингів одна. Тільки-но ми додали на DOT-Chain Defence цінові критерії, перерозподіл почав враховувати вже їх. Не тільки ціну, а й сервіс, навчання.
Це стимулює постачальника перебудовувати модель роботи з військовими. Деякі виробники казали, що раніше просто приїжджали в Генштаб, отримували ТТХ і виробляли ці засоби. А тепер їм треба будувати мережу, щоб працювати з військовими частинами.
Чи відстежуєте, як часто військові пробують новий засіб?
Була цікава історія. У певний момент ми побачили, що військові перестали замовляти FPV-дрони. Почали розкопувати — виявилося, що по централізованих пішли нові поставки засобів з десятки рейтингу. Вони закрили базову потребу у FPV, і військові такі: окей, а спробуємо розвідкрила, РЕБ, щось інше.
Плюс є специфіка того, як виділяють фінансовий ресурс. Його доводять раз, і все, чого ти не витратив, переходить на наступний раз, а наступного разу тобі можуть зменшити суму. І що роблять військові? Дивляться на залишок коштів і замовляють по одному-два-три дрони, просто спробувати, що воно таке. Це ще один стимул відкрити для себе нові засоби.
Як військові бачать, що популярне — це алгоритм DOT-Chain Defence чи відгуки?
Відгуки — окрема історія, як на Rozetka: від одного до п'яти, переваги, недоліки, можна посортувати.
Друге — алгоритм за частотою замовлень. Але міряють не кількість замовлених одиниць, а кількість частин. Якщо дрон замовили 150 підрозділів, це вже про щось говорить. Якщо два-три, він буде нижче в рейтингу за однакових характеристик.
Але треба враховувати, що популярність не завжди показник: є спеціальні місії, під які потрібен дуже специфічний дрон. Для цього ми впроваджуємо механізм конструктора: військовий може сконструювати потрібний йому засіб, а постачальнику треба запропонувати, з чого він може це збирати. Механізм уже є і юридично, і технічно.
Щодо того, що бюджет за невикористання зменшувався: чи реально відслідкувати, який відсоток почали використовувати з упровадженням онлайн-магазину?
Коли військовим частинам довели децентралізований бюджет, основна складність була в тому, що закупівельники не зовсім розуміли законодавчу базу — як провести закупівлю, щоб потім не виникло питань у правоохоронних органів. Часто це було великим блокером: простіше було не чіпати кошти і працювати з волонтерами.
Агенція проводить консультації з ринком, перевірку документів, укладає договори, проводить оплату, контролює поставки. Це трудомістка історія, чутлива з погляду підзвітності, тепер усі питання правоохоронних органів і суспільства спрямовані до агенції.
А військовим дають можливість фокусуватися на їхній ключовій місії — планувати бойові задачі й оборону.
Ще один позитивний фактор: коли з'явилася прогнозованість, у військових розв'язалися руки. Вони розуміють терміни постачання, і в них відпала потреба накопичувати великі запаси в якихось точках, а зазвичай, тільки-но йде накопичення, туди щось прилітає.
Ми побачили за статистикою уражень, скільки піхоти почали вражати: бо тепер не економлять засобів, не думають, поїде завтра бронетехніка чи ні. Побачили ціль — уже працюють по ній одним-двома-трьома дронами. Це кардинально змінило логіку застосування.
На початку були бригади, які казали: нам не треба, забирайте гроші назад. Це зріз суспільства — є ті, кому дуже треба, є ті, хто ще не зрозумів, і є ті, кому хоч усе за них зробиш,, не візьмуть. Але завдяки тим, хто вірив, підтягнувся середній пласт. Станом на зараз майже 100 % бюджету використовують.
Яку частку замовлень протерміновують?
Менш ніж 10 %, які потім усе одно виконують. І менш ніж десять замовлень, які взагалі скасували за весь період роботи DOT-Chain Defence, бо, за умовами договору, якщо постачальник протермінував понад 62 дні плюс певний період, частина може відмовитися від замовлення: кошти повернуть, а постачальник сплатить штрафні санкції.
Тобто в цій моделі 90 % виконання вчасно, як було домовлено між частиною і постачальником. Решта 10 % — це плюс-мінус природна картина, враховуючи реалії, в яких працюють постачальники й військові.
Постачальників виключають з онлайн-магазину?
Виключають, є певні умови договору. Але передбачені й механізми повернення.
Серед причин може бути значне протермінування або неактуальна документація — час від часу треба оновлювати експертний розрахунок вартості дронів відповідно до постанови № 1275. Якщо постачальник не забезпечив актуалізацію, його тимчасово виключають. Надав дані — повернувся.
Були різні кейси на етапі динамічного підключення нових постачальників: зловживання певними відносинами, і це впливало на кількість засобів, які відвантажували. Такі моменти відстежували і організація, і правоохоронні органи.
Постачальники дорожать цим доступом, бо це фактично доступ до всіх бойових підрозділів, можливість отримати зворотний зв'язок і поконкурувати ціною. А потім коштом успішного виконання можна потрапити і в наступну лігу — централізованих замовлень.
Скоріше буває інша ситуація: постачальник отримує централізоване замовлення або в нього форс-мажор — і він сам звертається, перепрошує та просить виключити його з онлайн-магазину тимчасово, бо найближчі пів року не зможе відвантажувати.
Наскільки складно зайти в цю історію новому виробнику?
Якщо порівнювати, раніше треба було близько трьох місяців, щоб пройти кодифікацію і потрапити на маркетплейс. Зараз це може займати тижні.
Плюс є підтримка асоціацій, які надають покрокову інструкцію: як пройти кодифікацію, отримати свідоцтво, експертний висновок. За бажання це можна зробити за тиждень, але візьмемо помірний темп — два-три тижні. Далі йде перевірка на зв'язки з Росією, Білоруссю й іншими підсанкційними історіями.
А щодо напрацювання репутації?
Це якраз про роботу з військовими. Усі стартапи з того, що ми бачимо, розвиваються тоді, коли є тісна взаємодія з військовим запитом. Тільки вони його закривають — починає працювати сарафанне радіо.
У нас навіть були постачальники, які спочатку не хотіли заходити в онлайн-магазин, казали, що їм вистачає замовлень. Але потім спрацював тиск з боку військових частин, які потребували ще засобів і спонукали заходити виробника на DOT-Chain Defence.
Раніше це був такий закритий клуб, де якось розподіляли замовлення. А тут є 500 підрозділів, які створюють суспільний запит. Це значно спрощує доступ до ринку. Завдяки цьому з'явилася купа нових гравців, і деякі масштабували виробництво десь учетверо порівняно з тим, що було до заходу на DOT-Chain Defence.
Чи часто з'являються нові виробники? Припускаю, що це в основному НРК?
НРК зараз заходять у ту стадію розвитку, коли вже є конкуренція і вибір. Коли ми запускалися у 2025 році, вони були на початковій стадії — як раніше FPV: хтось щось про них чув, десь застосували. Наземні комплекси повторюють той самий шлях.
Чи з’явилися вже перехоплювачі реактивних дронів?
Перехоплювачів реактивних цілей на маркетплейсі поки немає. З публічної комунікації президента і волонтерів, які працюють із цією темою: зараз тестують прототипи, потім це має вийти на промисловий масштаб.
Тут можна провести аналогію: минулого року, коли перехоплювачів звичайних не було, десь протягом двох місяців ситуацію вдалося стабілізувати. Спочатку їх було до десяти, різної якості й спроможності виробництва, зараз, здається, більш ніж достатньо, і вони з'явилися на DOT-Chain Defence. Схоже, ми знову в цьому циклі.
Читайте також«У нас поки немає рішення, що перестрибне “шахед”». Розмова з директором Фонду Притули про пошук засобів проти реактивних дронів
Впровадження тендерів і чи лише ціна має бути вирішальною
Пів року тому команда ексміністра оборони Михайла Федорова озвучувала задачу перевести 70 % закупівель FPV на DOT-Chain Defence. Потім пішла історія з тендерами. Як це позначається на роботі маркетплейсу?
Співвідношення централізованих замовлень і тих, що йдуть через нас, волатильне. Тенденція на зростання нашої частки, але в різні періоди це могло бути 10 %, 25 %, а в якісь під 50 %.
Централізовані замовлення можуть впливати на цю пропорцію. Загалом наша думка: централізовані закупівлі і децентралізовані — взаємодоповнювальні механізми. Централізовані потрібні: є стратегічні задуми, треба тримати резерв, щоб реагувати на зміни на ЛБЗ.
Децентр і DOT-Chain Defence — це прицільне заточування під потреби частини. І вони підсилюють стратегічний рівень тими засобами, які вже пройшли верифікацію.
Чи не зникне у вас половина замовлень?
Коли централізовані прийдуть за тендерами, таке може бути. Тут є певний ризик.
Наша думка така: DOT-Chain Defence може сформувати якісну базу для формування ТТХ. Бо замовлення й ураження показують, які засоби потрібні і які характеристики впливають на виконання задачі.
Якість досить складно виміряти. Наскільки якісно вдасться описати цю компоненту — саме це визначатиме якість тендерних закупівель. Бо коли запускають тендер, основний критерій за чинним законодавством — ціна. Це може зіграти негативно.
Зараз політика Міноборони та агенції перевести на тендери максимальну кількість номенклатури, де це релевантно.
Але, на мою думку, орієнтуватися варто не лише на ціну. Важливо не як купити найдешевше, а як купити той засіб, який буде працювати за розумну ціну.
Показова історія: можна купити засіб за 10–12 тисяч гривень, але потім військові будуть змушені докупити компоненти, організувати майстерню, мобілізувати людей, здатних доробити дрон. І якщо порахувати, у скільки цей дрон обійшовся державі сукупно з грошовим забезпеченням, харчуванням, одягом, підготовкою і тим, що людина вирвана з економіки, засіб виходить не зовсім дешевим.
Держава має знаходити механізм: де краще віддати на децентр, де на DOT-Chain Defence, а де для верифікованих засобів проводити тендери. Боєприпаси, танки — напевно, хороший приклад для тендерів: там лімітована лінійка продукції, немає різноманітного споживацького вибору.
А якщо треба уразити ціль не ста дронами, а десятьма, тут впливає якість — ці кошти треба спрямовувати в DOT-Chain Defence.
Читайте такожСкандал навколо тендеру на оптоволоконні дрони. Закупівлю таки проведуть, а в Міноборони пояснили, чому вибрали таку процедуру
єБали і комплектувальні
Нещодавно частина виробників скаржилася на затримку виплат за засоби, які підрозділи закуповували за єБали. Ви опрацьовуєте ці замовлення. Який вплив мала ця історія?
Brave1 Market слугує вітриною, яка дає військовому можливість за єБали обрати засоби. А далі закупівля все одно на DOT-Chain Defence.
Вплив був обмеженим. Більшим виробникам у таких випадках простіше, у них є фінансовий резерв. Найбільше це могло вплинути на менші компанії — хтось призупиняв відвантаження. Але це питання вже закрили: відповідні повідомлення (що відбулося нарахування коштів) розіслали і постачальникам, і військовим.
Чи були затримки постачань для військових?
Це ж не так, що раз-два і виробництво зупинили. Відвантажували, просто коштів не отримували. Це могло вплинути більше на нові замовлення.
Обмежений вплив був, це треба визнати. Але найбільше його відчули маленькі виробники, бо треба мати запас фінансового ресурсу — це і зарплата, і компоненти, і логістика.
Чому за єБали замовляють через Brave1, а не одразу у вас?
Це було певне політичне рішення. Але треба віддати належне: Brave1 має ширшу номенклатуру — там можна побачити тактичне спорядження, симулятори, софт й інші засоби, які не доступні на DOT-Chain Defence. Наш фокус: постачання кодифікованих засобів найбільш критичної номенклатури, яку ітераційно розширюємо на запит Генштабу і військових.
Бо якщо потрібні один болтик, одна гайка й інші витратні матеріали, простіше військовим за кошти децентру через відповідні фізичні або онлайнові магазини купити і прозвітувати.
Військові кажуть, що їм також бракує закупівлі ретрансляторів, антен, приймачів. Децентром це також передбачено?
Децентром вони передбачені. Але в онлайн-магазині їх немає. Просто військові відчули, що через DOT-Chain Defence ти зайшов, обрав — тобі приїхало. Не треба збирати комерційні пропозиції, перевіряти документи, пояснювати правоохоронним органам, чому ти купив на гривню дорожче.
Над комплектуючими агенція зараз працює разом з Brave1 — коштом єБалів буде можливість купувати їх. Нещодавно провели зустріч з постачальниками щодо підготовки договорів і документації.
Реалізація буде на DOT-Chain, але вітрина, де оформлюють замовлення, буде на Brave1 Market за єБали. Можливо, потім Генштаб з Міноборони вирішать поширити на програму DOT-Chain Defence, для цього треба внести зміни в нормативну базу.
Що кажуть західні партнери
Чи цікавляться роботою онлайн-магазину іноземні партнери?
Тільки-но запустили DOT-Chain Defence, десь протягом пів року американці разом з Amazon випустили маркетплейс під закупівлю дронів і французи пішли за схожою моделлю.
Також ми в рамках Міжнародної коаліції оборонних закупівель CORPUS взаємодіємо з пʼятьма закупівельними агенціями європейських партнерів, обмінюємося досвідом.
Британці, НАТО, німці виділяють фінансові ресурси, щоб ми далі розвивали цю систему.
Система єврокредиту дуже допомагає: дозволяє прозоро звітувати від замовлення до оплати. Це швидко збирається, це підзвітно, прозорий ланцюжок рішень і документації. Швидкість і якість ухвалення рішень на декілька порядків краща, ніж коли все в папері.
Плюс це якісна аналітика з можливістю прогнозувати: побачити тренди, ухвалювати управлінські рішення про те, які категорії засобів закуповувати і в якій кількості.
Читайте такожМіж маркетплейсом і тендером. Розмова з директором АОЗ Арсеном Жумаділовим про закупівлю дронів і досвід країн-партнерів
Але ринкову модель вони приймають складно? Бо, схоже, зараз більше зосереджені на тому, як Україна проведе тендери.
Її ще треба допродати європейцям, щоб вони вимірювали не тільки «дайте найдешевше», а розуміли, що це найрозумніша ціна за збалансований вибір. 500 підрозділів, які голосують своїм вибором, — це і є свого роду тендер, бо ти конкуруєш за вибір військового.
Ми не кажемо, що корупційних ризиків немає — ми кажемо, що вони зведені до мінімуму. Бо середовище підзвітне, всі входи і виходи записані, доказова база готова. Запити від правоохоронних органів до нас надходять щотижня: дайте інформацію про такого-то постачальника, таку-то частину.
Плюс тут є певна історична звичка. Бо тендер — це що? За класикою, це ТТХ і найдешевша ціна. А зрозуміти, що ти виходиш на ринок і розподіляєш ресурс між 500 підрозділами, — це зміна моделі, треба пройти трансформацію й адаптацію.









