Як дрони потрапляють у підрозділи
Є декілька шляхів, якими FPV, як і інше озброєння, потрапляють до підрозділів: централізоване постачання через держзакупівлі, децентралізоване за кошти, які дають на бригаду, по програмі е-Бали, а також по співпраці з волонтерами чи з виробниками.
Тому в різних підрозділах рівень забезпечення відрізнятиметься. Наприклад, у “Хартії” в основному працюють із технікою, що надходить від держави. Як зазначили нам у бригаді, “виробників багато, дрони надходять різної якості і комплектації”.
Тим часом, підрозділи, що входять до проєкту “Лінія дронів”, мають своє окреме фінансування, тож можуть обирати, що замовляти і з ким з виробників співпрацювати.
Саме постачання дронів військовослужбовці оцінюють відносно позитивно.
“Якщо порівнювати з 2022-2023 роками, то звичайно зараз набагато більше постачання і виробництво. А з приводу якості тяжкувато”, — зазначав у липні в інтерв’ю LB live “Лютий”, командир батальйону безпілотних систем “Шершні Довбуша”, 68-ї окремої єгерської бригади.
У чому проблема
Якщо коротко, військовослужбовці називають дві проблеми — швидкість постачання і якість.
Швидкість постачання впливає на те, чи актуальним буде засіб сьогодні.
“Це великий біль держави, яка купує великими об'ємами на склад і поки цей найкращий дрон дійшов до кінцевого користувача, він уже мало кому потрібен. Він уже або на переробку, або на запчастини йде”, — зазначав Тарас Чмут, директор фонду “Повернись живим” під час дискусійної панелі на Defence Tech Valley 2025.
Як пояснював “Лютий”, неможливо закупити 10 000 дронів на бригаду і поступово ними користуватися без змін.
“З цих десяти тисяч ми можемо взяти умовно сто, класно відлітати, а протім противник знаходить протидію і виходить, що решта дронів лежить на складі. І їх треба нам уже змінити. Тоді ми або відкриваємо збір, або купуємо за свої гроші передавачі, приймачі, відеопередавачі. І так само нам доводиться в черзі чекати запчастини з Китаю. Тому що шкода цей дрон і коштів, які на нього вже витрачені. Ми краще купимо деталь за 4 тис. грн, аніж втратимо дрон за 20-25 тис”, — пояснював “Лютий”.
Що стосується якості — процедура закупівлі також може на це впливати. Наприклад, виробник може ставити дешевшу камеру, щоб виставити дешевшу пропозицію.
Так підрозділи вимушені допрацьовувати дрони власними ресурсами.
“У нас є для цього цех із різними станціями. За день різні майстри можуть багато функцій проробити з дроном, залежно від того, що треба робити і наявності запчастин”, — пояснює Володимир Дегтярьов, військовослужбовець "Хартії".
У Третій окремій штурмовій бригаді перевіряють усі дрони, які надходять на озброєння. 50% з них доводиться допрацьовувати, каже Ігор Пиць, головний сержант батальйону безпілотних систем 3 ОШБр.
“Це або заміна передавачів, або технічні доопрацювання. Це вже кожен підрозділ дивиться, що в них працює, яке є наземне обладнання або які частоти чи канали працюють на цьому напрямку і ми тоді вже допасовуємо”, — зазначає військовослужбовець.
Також додає, що підрозділи можуть вибирати серед того, що закуповує бригада, чи що видає держава.
“Стараємося між усіма підрозділами ділити адекватно пропорційно по кількості і по якості, щоб не було так, що в когось лежить неліквід”, — зазначає Ігор.
А питання неліквіду, каже, актуальне. Наприклад, з акумуляторами.
“Коли сильні вітри, то щоб виконати завдання треба дві батарейки. І деякі виробники не дають такої можливості, тоді стараємося робити збори або за власний кошт організовувати, спаювати ці елементи під батарейки. А в когось не виходить назбирати і так ці дрони неліквідом лежать”, — пояснює головний сержант батальйону безпілотних систем 3 ОШБр.
Питання до виробників
Тут в основному мова про зв’язок.
“Те, що літає в Києві, не літає на Покровську. Виробник каже “Та нє, ми РЕБом тестили”. У нас все РЕБом протестоване і мало би все давно бути добре, але чомусь воно працює все інакше”, — зазначав Тарас Чмут на Defence Tech Valley 2025.
З ним погоджується й другий учасник дискусійної панелі — Кирило Верес, командир 20 окремого полку безпілотних систем К-2.
“В Києві літає навіть табуретка, це не тестування. Ви хоча б приїдьте в Краматорськ, де можна показати свій виріб. 90% виробників нічого не розуміють про війну. Кожен другий вважає, що помилка в моєму пілоті, тому ми запрошуємо до нас і пропонуємо взяти полетіти. Якщо нормальний виробник — він завжди слухає фідбек від підрозділу. І не від одного”, — пояснює Верес.
Про проблеми зі зв’язком писала нещодавно і Євгенія Закревська, військовослужбовиця ЗСУ, операторка БПЛА. У своєму дописі вона нарікала на дрони, які неможливо використовувати без GPS. І що виробники цього не розуміють.
“Шановні. Можливо від вас тривалий час приховували, але базовий сценарій роботи літачка, дрона, будь чого, що злітає в 30-ти кілометровій смузі від лбз — це робота без GPS. Вже декілька років як. Без GPS і під жорстким спуфінгом. Без GPS — від моменту включення, ініціації, зльоту, польоту і до посадки. Це штатний, базовий сценарій роботи. Тобто обовʼязковий для того, щоб пропонувати продукт військовим”, — написала Закревська.
Вона наголосила, що такі умови роботи із постійним подавленням сигналу — не виключення, а реальність.
“І якщо ви не можете усвідомити цю реальність і саме в ній побудувати базовий сценарій роботи свого літачка, відкатати і відтестити його в реальних умовах — тоді переорієнтовуйтесь на мексиканські картелі”, — додала операторка БПЛА.
Яке можливе рішення і куди рухаються закупівлі
Важлива децентралізація закупівель, зазначають самі військовослужбовці. І дати частину бюджету на військові частини було правильним кроком, каже Кирило Верес.
“Якщо ми будемо чекати деякі речі роками, то через рік вони мені будуть непотрібні. У нас є можливість купувати з сьогодні на сьогодні те, що потрібно мені. Якщо мені приходить виріб неактуальний, виробник мені безкоштовно його переробляє, бо є домовленість. Інакше я просто відмовлюся від виробника”, — пояснює логіку співпраці командир полку К-2.
Також Верес наголосив на чималій конкуренції на сьогоднішньому українському ринку.
“Зірку смерті ніхто не видумав, тому сказати, що в когось найкращий засіб це несправедливо. Є дієвий засіб і є менш дієвий. Тому це величезний плюс коли військові частини купують самі собі напряму те, що вони вважають за потрібне. І це суттєво впливає на поле бою миттєво. А через рік-два виріб уже і безкоштовно не треба”, — додав командир.
Тим часом, у Міністерстві оборони роблять ставку на можливість бригад обирати дрони, які для них закуповуватиме держава. Так у липні у тестовому форматі запустили DOT-Chain Defence – маркетплейс дронів.
У пілотному проєкті взяли участь 12 бригад.
За два місяці роботи маркетплейсу бригадам поставили 38 683 дрони, повідомив 2 жовтня керівник Агенції оборонних закупівель Арсен Жумаділов.
Серед них FPV, бомбери та кілька одиниць літакового типу.
Середній термін від замовлення до отримання техніки військовими - 10 днів. Найкоротший - 5 днів, каже керівник АОЗ. Замовлення обійшлося у 600 млн грн. Функціонал, каже, військові оцінили високо.
За словами Жумаділова, ця система з часом буде основним інструментом закупівлі дронів для Збройних сил України. За пів року її планують масштабувати на 70% закупівель дронів для війська. І додати й інші товари — і РЕБи, і наземні роботизовані комплекси, і ймовірно навіть скиди до дронів.
Також в АОЗ представили конструктор дронів, де військовий зможе побачити, які в дроні є змінні складові і зможе адаптувати виріб під себе. Це може з’явитися на платформі уже через декілька тижнів, повідомила Альона Жужа, директорка Департаменту цифровізації АОЗ.
Жумаділов назвав точкою росту розширення переліку виробників, які будуть представлені на платформі. Тож такий підхід зможе вплинути і на виробника. Адже в системі військові напряму зможуть зв’язуватися з виробником, доносити потребу. І залишати відгуки. Що, на його думку, спонукатиме виробників будувати довготривалу співпрацю з бригадами.
Щодо масштабування DOT-Chain Defence на інші бригади, їх додадуть всі одночасно щойно Міноборони дасть відповідне доручення.
“Ці бригади скоріш за все на 90%+ вже є в замовниках у нас в системі по програмі е-Бали, тобто у них уже є кабінети, де вони роблять замовлення. Тому воно буде поширене на всіх миттєво”, — пояснив керівник АОЗ у відповідь на питання LB.ua.
Розподіл по тому який бюджет на замовлення отримають бригади визначатиме Генеральний штаб та Міністерство оборони.
“Скоріш за все, розподілятимуть з огляду на те, скільки у бригади є батальйонів, які працюють безпосередньо на ЛБЗ”, — додав Жумаділов.