Планету Земля захопив космічний вірус. Однак жодних бодигорорних мутацій чи перетворень людей на зомбі немає — просто всі прокинулися одним цілим, коли тіло — лише оболонка, а в головах — один великий колективний розум. Резистентність до вірусу в дюжини людей. Серед них — Керол Стурка (Рей Сігорн), мізантропічна лесбійка, що заробляє на життя написанням маскультних авантюрно-еротичних романів про піратів, які сама вважає відвертим лайном.
Колективне «ми», яке спілкується з Керол через кураторку Зосю (Кароліна Вайдра), дуже миле. Керол готові надати все: від улюбленого сніданку до ядерної бомби, хай лише вона попросить. Водночас колективний розум не приховує, що намагається зламати імунітет Керол, аби вона теж стала частиною «ми».
Вінс Ґілліґан створив революцію в серіальному світі шоу «Пуститися берега» і «Краще подзвоніть Солу». Він показав, що довга кримінальна сага на телебаченні може мати не менше художньої, драматичної та сенсової цінності, ніж авторський повний метр. До створення цього насиченого всесвіту наркоторгівлі Ґілліґан працював одним зі сценаристів «Секретних матеріалів» — мабуть, найвідомішого сай-фай детективу всіх часів. Тож звернення до науково-фантастичного сеттингу в Pluribus стало для шоуранера поверненням у звичний модус.
«Єдину» Ґілліґан явно задумав як ще одну довготривалу сагу, що йтиме роками («Пуститися берега» тривав п’ять років і мав 62 епізоди, а «Краще подзвоніть Солу» — сім років і 63 епізоди). Про це свідчить дуже неспішний темп оповіді серіалу: три з дев’яти серій сезону Ґілліґан відводить для того, аби ввести глядача у правила свого всесвіту. Тож його заяві про те, що шоу завершиться за 40 епізодів, важко повірити. Як і в попередніх серіалах Ґілліґана, події Pluribus розгортаються в містечку Альбукерке в Нью-Мексико. Розуміючи, що це геть відмінне від попередніх шоу дивитиметься вся його фанбаза, режисер залишає для глядачів низку пасхалок: героїня Сігорн має картину з виставки, на яку ходили Джессі і Джейн з «Пуститися берега», у кадрі з’являється номер Сола Ґудмена, а ще тут є літаки компанії Wayfarer Airlines, що відсилає до того-таки «Пуститися берега». Візуально «Єдина» теж схожа з попередніми дітищами Ґілліґана — та сама надмірна кількість різноманітних операторських планів (що майже немислимо в серіалах), та сама частота фіксованих на певних деталях кадрів, що римуються з іншими подібними кадрами, та сама закоханість у пейзажі Альбукерке й околиць із залитою сонцем пустелею та розписними будівлями.
Попри спільні моменти, «Єдина» за структурою зовсім інший серіал. У ній Ґілліґан вибудовує світ з мінімальною кількістю головних персонажів, фактично їх тут троє: Керол Стурка, її кураторка з колективного «ми» Зося, а також хоробрий парагваєць Манусоса (Карлос Мануель Весга); останній не просто резистентний до вірусу, а й прагне знищити всіх інфікованих.
Ключовий рушій сюжету — це героїня Рей Сігорн. Ще в «Краще подзвоніть Солу» ця акторка зарекомендувала себе блискучим перформансом у другорядній ролі Кім Векслер. «Єдина» стала її бенефісом, тут вона створює неприємний і цинічний образ, якому, втім, хочеться співпереживати. Її героїня невротична, сповнена сарказму та в’їдливості, періодично впадає в істерики — однак за цим шаром мізантропії видно глибоко нещасну та вразливу людину.
«Єдина», як і попередні роботи Ґілліґана, є багатошаровим серіалом, де шоуранер ставить низку філософських питань і пропонує рефлексії на недавнє минуле. Весь сетинг шоу — це розмірковування про ізольованість, яку люди пережили в епоху пандемії, а колективне «ми» в аспекті знання усіх знань відсилає до появи штучного інтелекту, який нібито нівелює потребу в базовій ерудиції.
Вибудовуючи сюжетну арку стосунків Керол з кураторкою Зосею, де від ненависті до кохання один крок, на противагу сюжетній лінії Манусоса, який явно стане важливим персонажем майбутнього сезону, Ґілліґан пропонує задуматись, чи зобов’язана людина бути щасливою? Чи може відчуття щастя замінити решту відчуттів? І врешті, що важливіше — індивідуальна свобода чи колективне щастя? Отримати відповіді на всі запитання глядачам «Єдиної» навряд удасться і наступного сезону, однак їх не розчарує тривала подорож світом етичних дилем в антиутопічному антуражі американської пустелі.
