На штурм озер і полонин
Днями група туристів на мотоциклах і квадроциклах намагалася прорватися повз шлагбаум Петрос-Говерлянського відділення Карпатського біосферного заповідника на гору Петрос. «Заступник начальника природоохоронного відділення просто своїм тілом перегородив і не пустив їх. Був скандал, кричали, матюкали його», — розповідає начальниця відділу еколого-освітньої роботи в заповіднику Вікторія Бундзяк.
Це не виняткове порушення меж заповідних територій. Карпати потерпають від коліс любителів екстриму не перший рік. Досі вони почувалися в горах як удома, та зараз джипінгом переймаються вже не тільки екоактивісти, а й інспектори Держекоінспекції. 22 липня Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України повідомляло, що провело шість заходів державного контролю, зафіксувало сім випадків незаконного проїзду і скерувало до суду відповідні адмінпротоколи, — порушникам нарахували 41,7 тисячі гривень шкоди й надіслали вимоги сплатити їх. Загалом же орієнтовні збитки заповідним територіям від незаконного джипінгу з початку 2026 року сягають 1,6 мільйона. Оцінювали їх за результатами 15 скарг на незаконний проїзд територіями природно-заповідного фонду (ПЗФ).
Науковці через ті збитки б’ють на сполох уже давно. Вплив джипінгу на екосистеми Карпат комплексний і здавна має видимі наслідки, каже Тимур Бедернічек, старший науковий співробітник відділу алелопатії Національного ботанічного саду імені Гришка. Перше, що спадає на думку, — глибокі борозни на хребті Свидовець, які залишили після себе численні позашляховики. «З кожним роком вони дедалі глибші, а коли однією колією вже неможливо проїхати, поруч прокладають нову. Потім ще одну. І ще, — розповідає він. — Це той вплив, який видно неозброєним оком».
Читайте також7 найпоширеніших міфів про створення заповідних територій в Україні
Менш очевидно, але так само згубно впливає джипінг на флору, особливо у високогір'ї. Не тільки безпосереднім пошкодженням або знищенням рослин колесами. Разом із автомобілями та спорядженням у гори потрапляє насіння невластивих для високогір'я, а іноді й інвазійних видів, пояснює вчений. А ще ж розливи пального та мастил, порушення сезону тиші, гори сміття. Окремі «герої» примудряються заїжджати просто у високогірні озера, каже Бедернічек. У Високих Татрах у Польщі у таких і людям купатися суворо заборонено. Ці озера — вразливі екосистеми, пояснює Вікторія Бундзяк.
«Звісно, не всі джипери поводяться однаково, є винятки, — міркує науковець. — Але особисто для мене джипер у високогір'ї — це “рускій чєлавєк”. Людина, яка силою бере те, що їй не належить, і вважає, що її бажання найважливіші».
Щороку в сезон у мережі з’являлися нові відео, як джипи штурмували полонини і переїжджали високогірні озера. Особливо потерпало озеро Герешаска на Свидовці, що межує з територією заповідника, каже Вікторія Бундзяк. «Цього року вже так гостро стало, бо просто накипіло, — пояснює вона, чому боротьба проти джиперів нарешті стала відчутною. — Вже торік обурення громади було великим, а нині досягло піку. Свидовець уже просто переритий джипами, які й руслами потічків їздять». Мотоцикли з квадроциклами дошкуляють не менше, бо здатні пробратися навіть стежками, де машина не пройде. В Карпатському біосферному заповіднику цього літа щовихідних у високогір’я виїжджають додаткові рейди, щоб тому запобігати.
«Держекоінспекція просто не може закривати на це очі. Залучені і місцева, і обласна влада, в Закарпатській ОДА були наради за участі міністра економіки, — розповідає Бундзяк. — З цим треба щось робити». Каже, ґрунти й високогірна рослинність століттями відновлюватимуться після того, як туристи отримали миттєве задоволення. Один сантиметр ґрунту у високогір’ї утворюється близько 100 років.
Читайте такожБіорізноманіття в умовах війни: як збереження природи наближає Україну до ЄС
Досі порушники не відчували невідворотності покарання. «Є якась колективна домовленість, що цього явища не помічають, часто нікого не притягують до відповідальності, бо нібито не можуть встановити, хто ж саме через озеро джипом їхав», — каже Тимур Бедернічек. Насправді ж за сучасного розвитку технологій є купа підйомних для місцевих бюджетів рішень для контролю: камери, фотопастки. «Це все не таке дороге. Але справа не рухається через позицію “ми не помічаємо, проблеми нема”», — каже вчений.
«Ми вже думаємо, де б ще додати знаків, шлагбаумів, — каже Вікторія Бундзяк. — Але хто нахабний, все одно знайде можливість. У Карпатах купа доріг, зокрема тих, якими місцеві для своїх потреб користуються».
«Зараз в Україні, на жаль, немає проблеми з локаціями для справжнього off-road. Але, очевидно, безпечніше демонструвати, який ти “виживальщик” і manly man десь у Карпатах, ніж на Херсонщині чи Запоріжжі», — міркує Бедернічек, ветеран російсько-української війни.
Тим часом у Яремче
22 липня організатори джип-турів намагались заблокувати роботу пункту екологічного контролю в Яремче через посилення рейдів і перевірок. Вимагали легалізувати їхній бізнес і затвердити окремі туристичні маршрути поза захищеними зонами. Влада Яремчанської громади призначила на 7 серпня офіційні громадські слухання. На них запросять представників Карпатського національного природного парку (КНПП), Державної екологічної інспекції, Івано-Франківської ОДА, керівництво громади й самих організаторів джип-турів.
«Ми — велика частина Яремчанської громади, більше 300 людей, яка організовує тури на джипах і квадроциклах. Ми хочемо врегулювання питань, що стосуються джипінгу, створення маршрутів, які не проходитимуть по рекреаційних зонах, та створення контролю для тих людей, які привозять свою техніку і порушують норми закону, через яких страждаємо ми і наші Карпати. Це наш хліб та хліб наших дітей», — ідеться у зверненні асоціації власників джипів і квадроциклів Яремчанської громади, опублікованому у фейсбуці. Підприємці посилаються на те, що розвивають туризм, поповнюють місцевий бюджет, донатять і допомагають побачити красу гір людям з інвалідністю.
Читайте такожКейс Полонини Руна може стати негативним прецедентом – боротьба має тривати
«Ми зараз працюємо, але не їздимо парком, — розповів LB.ua представник цієї спільноти Роман. — Можна сказати, і раніше не їздили, лише пара маршрутів таких, що 50–100 метрів треба переїхати парком, тобто порушення — формальність». Підприємці влаштовують перевезення здебільшого селом, запевняє він. А в заповідні зони і озера, зокрема, залізають так звані спортсмени, туристи з інших міст, які привозять на відпочинок до Карпат агресивні спортивні джипи на лафетах.
«Їх ніхто не зупиняє, ні поліція, ні парк — ніхто їм досі нічого не казав. Навіть до таких місць їдуть, де і я пішки ходжу: до підніжжя Говерли, до гори Кострича, — розповідає Роман. — Нас плутають із цими “спортсменами”, але ми самі за те, щоб був порядок, щоб визначили, де можна їздити, де ні». Джипери хочуть, аби виділили дороги, якими можна буде везти туристів у колибу, в каньйон, на гойдалку, на якусь вершину абощо. В деякі такі точки можна і мікроавтобусом піднятися, не обов’язково пускати агресивний джип, і цілком реально розробити маршрути і без шкоди природі, і такі, щоб людей приваблювали, впевнений наш співрозмовник. «Деякі документи по маршрутах готували ще у 2019 році», – каже він. Зараз підприємці консультуються з юристами.
В тому, щоб джип-тури як ланка туризму існували, зацікавлені тисячі людей, кажуть у спілці. Заборона зачепить інтереси власників крамниць, автомагазинів, колиб у горах тощо. Щоправда, в коментарях до звернення асоціації користувачі пишуть, що від цього бізнесу громада податків майже не отримує, хіба що мізерні, бо власники джипів нібито працюють непрозоро.
«Та як не платиться? Є податкова, є контроль. Все оформлене офіційно», — заперечує Роман.
На переконання організаторів джип-турів, вся каша заварилась взагалі не через шкоду заповідникам — мовляв, це лише спроба відволікти увагу громадськості від планів побудови вітряків поблизу Микуличина. Ймовірно, йдеться про проєкт спорудження вітроелектростанції на горі Сиголка і трьох полонинах біля селища Микуличин, який пропонує компанія «Яремче Вінд Енерджі».
Читайте такожШукати вітра в горах. Що відбувається на полонині Руні
«Підбурюють людей із громади, підштовхують нас, щоб ми скидали начальника парку (Карпатського НПП, — Ред. ), бо він не хоче виділяти ділянку під ті вітряки, — так пояснює активізацію рейдів Держекоінспекції Роман. — Там внутрішні війни, бо земля дуже дорога: у нас нерухомість уже на кожному квадратному сантиметрі будується, як в Токіо».
Почім шкода для природи
З лютого 2025 року діє закон, який прямо заборонив проїзд механічних транспортних засобів територіями та об'єктами природно-заповідного фонду і мав боротися з джипінгом у заповідниках. Згідно зі статтею 91 Кодексу про адміністративні правопорушення (порушення правил охорони та використання територій ПЗФ), передбачені й штрафи, але символічні, бо автоматично з ухваленням нового закону суми не зросли. Зараз вони становлять для громадян 153–408 гривень, для посадових осіб — 255–510 гривень. Це геть не ті суми, які могли б зупинити джипінг. Сьогодні джип-тур у Карпатах приносить 3000 – 4500 гривень за дві-три години поїздки на позашляховику.
Досі джипер розцінював гіпотетичний штраф як «квиток». Якщо оштрафують, нехай — це ніби заплатив за проїзд, каже Тимур Бедернічек. Доки це умовні кілька сотень гривень, порушувати правила вигідніше, ніж їх дотримуватися. «Коли йдеться вже про десятки тисяч, джипери, як ми бачимо, задумались», — каже він. Кабмін ще у травні 2024 року вніс на розгляд ВР законопроєкт, за яким суми штрафів мали суттєво зрости (для громадян — від 8500 до 17000 гривень, для посадових осіб і організаторів — від 17000 до 25500). Але він прийнятий лише за основу і не набрав чинності.
Читайте такожЗнищення Карпат і лісів по всій Україні: через чорних лісорубів держава втрачає мільярди – і це лише офіційно
Теоретично можлива й конфіскація транспорту, на якому вчинили правопорушення. Інтуїтивна відповідь на питання «що з цим усім робити» — саме «забирати джипи й передавати їх на фронт», вважає Тимур Бедернічек. «Торік ми їхали з побратимами на старенькому Ford Ranger і в нас відвалився кардан. І слава Богу, це сталося за 25 кілометрів від лінії фронту, а не за п'ять. Після такого ще менше розумієш людей, які ганяють новенькими позашляховиками високогір'ям заради розваги», — говорить він. Але визнає, що з юридичного погляду такий сценарій майже нереальний, коли мова лише про одне порушення.
Інша річ — якщо посадовці почнуть належно оцінювати завдану шкоду. Рахувати кожну знищену червонокнижну рослину, кожен метр зруйнованої полонини, кожен випадок забруднення. Фіксувати повторні порушення. Тоді суми збитків можуть стати співмірними з реальною шкодою, а для системних порушників конфіскація джипів і мотоциклів уже не виглядатиме фантастичною.
«Громада зацікавлена, щоб воно розвивалося за законом, — коментує ситуацію начальник відділу туризму, зовнішніх зв'язків та інвестиційної політики Яремчанської міськради Петро Бабчук. — Люди повинні мати роботу, вони готові платити податки і щоб не було такого, що хтось когось хотів зловити».
Ці послуги мають бути врегульовані, погоджується посадовець, з урахуванням того, що є інтереси туристів, підприємців і місцевих мешканців. Мовляв, багато з них мають у горах земельні ділянки під сінокіс тощо, і як не крути, дорога до них повинна бути. «Якщо у мене в горах є ділянка, я туди можу виїхати? А друзі до мене приїхати можуть? Я думаю — так», — міркує Бабчук. На його думку, для туристів треба розробити шість-сім маршрутів. Організатори турів готові обслуговувати «свої» ділянки доріг спільно з органами місцевого самоврядування або ж Карпатським національним природним парком.
Читайте такожМільярд дерев Шредінгера. Які результати екологічної ініціативи президента
Є люди, які возять туристів визначеними гірськими дорогами. В такому форматі тури мають право на існування, вважає Вікторія Бундзяк. Бо люди з інвалідністю або ті, що приїхали з малими дітьми, ходити десятки кілометрів горами не можуть. Треба шукати компроміс: виділяти пішохідні тихі зони, а десь і дозволити виїзди транспортом. «Маршрути ж не обов’язково мають проходити через ПЗФ. Але це потребує суворого контролю і збільшення суми штрафів, які поки що нікого не лякають», — каже вона. Тим часом off-road (їзду по бездоріжжю, дикій природі) у горах взагалі слід категорично заборонити, впевнена начальниця відділу.
Слід розділити джиперів на дві категорії: туристи, які часом гасають горами групами по 30–50 авто, і місцевих мешканців, міркує Бедернічек. Шкоди завдають однаково, але для місцевих можна було б щось вигадати. «Та поки що не розумію, як. Бо турист хоче їхати високо, йому не цікаво просто по корчах проїхатися, як любителям off-road. Як завезти його на високогір’я і не завдати шкоди, я не знаю», — зізнається вчений.
«Механізми можна завжди погодити, щоб люди і гори відвідували, і мали місця тихо позбирати собі гриби, — говорить начальник відділу туризму Петро Бабчук. — В такому руслі працюємо, робоча група формується, люди готуються до слухань, будемо думати: чи можливо вирішувати питання лише через народних депутатів або, може, іншими методами».