Талонами на пальне вже спекулюють в інтернеті
У Криму багатокілометрові черги до АЗС. Талони на пальне спекулянти продають в інтернеті по 300 рублів (180 гривень) за літр.
Саки: водії збираються до заправок задовго до відкриття. Сімферополь: люди радіють, що можна провести в очікуванні усього зо дві години й отримати аж 20 літрів; сарафанне радіо поширює інформацію про точки, де таке благо є. Севастополь: повністю перестали продавати пальне в ніч на 3 червня — мінімум до ранку. Керч: черга з бензовозів і вантажівок до поромної переправи — близько 10 кілометрів. Усі збилися тут, бо автодорогами рухатися страшно. Мережа повна відео й дописів «народних кореспондентів» про нальоти наших дронів-камікадзе й вогненні вантажівки. У вжиток кримчан увійшли телеграм-канали, де сповіщають про напрям руху БпЛА.
За інформацією, яку зібрав з власних кримських джерел заступник директора Центру близькосхідних досліджень, дослідник ситуації на окупованих південних територіях Сергій Данилов, у місті на заході Криму зараз працює єдина заправка — «Літо» (московська фірма), дають по 10 літрів А-95 у бак. Вартість літра — 90 рублів. Можна придбати каністру за 3700 рублів + вартість бензину. Лише вдень. Іноді влаштовують перерви по п’ять годин. Буває, на якийсь час запрацюють інші місцеві АЗС (Атан, ТЕС). «Черги, коли працює АЗС, — близько години, щоб отримати 10 літрів за один захід. Водії витрачають час, заправляють бак, вистоюючи чергу по кілька разів», — переповідає Данилов слова кримського співрозмовника. З дизельним пальним, щоправда, трішки краще.
Останні тижні українські Сили оборони щільно контролюють сухопутний коридор від Маріуполя з повітря, і що ближче до Красноперекопська, то менше пального на АЗС. На південному узбережжі, судячи з дописів у кримських пабліках, картина дещо краща, але непередбачувана. Ближче до Керчі, тобто Керченської поромної переправи — більше шансів заправити бак.
Інформація про наявність пального, яку компанії публікують на своїх сайтах, найчастіше не відповідає дійсності, і це дратує. Проблем з пальним поки що не мають тільки комунальні автобуси: їх заправляють по талонах. Військові їздять собі, як і до кризи. «Отримують пальне і представники влади — думаю, як комунальники», — каже Сергій Данилов.
А тим часом у Макіївці «підприємці» скуповують бензин каністрами і везуть на продаж у Крим. Обмеження на продаж пального встановили в Бєлгородській, Курській областях і навіть у Санкт-Петербурзі. Це, а також низка інших знаків вказують, що ця паливна криза безпрецедентна, може наростати стрімко і призвести до дуже цікавих наслідків.
Чому ця криза гірша, ніж торішня
Росіяни в першу чергу насичуватимуть пальним південне узбережжя і Керч — логістичний хаб і місто з переправою, яка з’єднує півострів з РФ, зазначає Петро Андрющенко, керівник Центру вивчення окупації. «Логістичні шляхи намагатимуться забезпечити максимально. Але це лише початок, не кінець кризи», — каже він.
Паливна криза в Криму вже не перша, нагадує Петро Андрющенко. Минулого року кримчанам теж доводилося нервувати, а в серпні-вересні економити. Лише в жовтні дефіцит частково подолали, а в листопаді ситуацію владнали повністю. Але є важливі відмінності, що відрізняють нинішню ситуацію від минулорічної. «Ця криза буде набагато масштабнішою для Криму й уразить сильніше», — прогнозує Андрющенко.
Торік з дефіцитом впоралися, бо вдалося збільшити виробництво пального в Білорусі. Та її можливості не безмежні, і росіяни тепер просто не мають подібних виробничих резервів.
«Бензин починає зникати на окупованих територіях не просто через логістику (яку Сили оборони уражають мідлстрайками. — Ред). Дефіцит пального настав у РФ у принципі, — каже експерт з вивчення окупованих територій. — Просто логістика з Кримом найскладніша».
1 червня російський уряд запровадив кількамісячну заборону на експорт авіаційного гасу й палива для реактивних двигунів. Ці обмеження мають стабілізувати внутрішній паливний ринок через значне скорочення обсягів переробки нафти. Цей удар по промислових підприємствах демонструє величезну проблему з роботою НПЗ. «Гас отримати простіше, ніж дизель», — зауважує Андрющенко.
Інша ознака «кризовішої», ніж торік, кризи — безпрецедентні обмеження й на окупованій частині Донецької області, чого досі не бувало. Бо проблеми дефіциту виробництва в рази посилюють українські мідлстрайки, які не дозволяють транспортувати пальне основними трасами окупованого півдня. «Ми палимо бензовози по всіх трасах, і водії це знають», — каже Петро Андрющенко.
Проблеми з логістикою і з суші, і з моря
У Криму назріває транспортний колапс. Возити бензин Керченською поромною переправою, яку росіяни відновили після наших ударів по Керченському мосту, складно. Донедавна її обслуговували чотири пороми, які інтенсивно застосовували для транспортування бензовозів. Але три з чотирьох автомобільних поромів (про це писав російський телеграм-канал Fighterbomber, верифікованих даних нема, а офіційних не викладають з 2023 року) наші Сили оборони спалили, пояснює Петро Андрющенко. Ресурсу, що лишився, катастрофічно не вистачає.
Уранці 2 червня, за даними Центру вивчення окупації, в Керчі на переправі вишикувалась лінія з вантажівок і бензовозів завдовжки дев’ять-десять кілометрів. З боку Росії бензовози в черзі до Криму проводять по три-чотири дні. «Оце все на пором стоїть. 3–4 дні. Ось де весь бензин на Крим», — так коментують кадри із сотнями автівок біля переправи в російському пабліку.
А вільних поромів узяти немає звідки. Коли наші Сили оборони уразили міст, росіяни вже зібрали всі доступні пороми з узбережжя Чорного й Азовського морів. Коли залишився один, утворилася безвихідна ситуація. «Недарма вони зараз об'їжджають, намагаються накатати об'їзні дороги вздовж траси в Маріупольському і Бердянському районах, щоб не виїжджати на основну трасу. Шукають шляхи до Криму», — розповідає Андрющенко. Що окупанти почали їздити ґрунтовими дорогами, днями LB.ua розповідав і офіцер безпілотних систем 1 корпусу НГУ «Азов». Через Керченський міст, як відомо, бензовози не пускають і потяги теж паливо не везуть — через обмеження навантаження. Після наших ударів міцність мосту вже не та і по ньому перестали пускати вантажівки вагою понад 20 тонн, тільки дрібніші фури й «газельки». «А паливо не пускають, бо бояться атак: гахне якийсь бензовоз — і мосту гаплик», — пояснює Петро Андрющенко.
Тоненький паливний струмок тягнеться з окупованого Запоріжжя й Донеччини. Бо десь у Мелітополі бензин ще плюс-мінус є і з’являються ті, хто заправляє повні каністри й везе їх до Криму приватно — «виручати» кримчан.
Далі спекуляції і невдоволення
Зараз вартість пального в Криму зросла десь на 7 %, повідомляють джерела Сергія Данилова. Начебто й небагато, але, по-перше, така мінімальна націнка підтримується штучно. По-друге, кримчани не сліпі й бачать, що відразу за Керченським мостом той самий товар коштує дешевше на 25 %. Криза потягне за собою подальше зростання ціни, але й зменшення обсягів бензину в продажу, і з цим нічого не вдієш, упевнений Петро Андрющенко. «Вони будуть змушені платити більше перевізникам, щоб ті їхали. І таки знаходитимуть охочих: їх мало, та завжди вистачає дурнів, які поїдуть у надії проскочити», — каже він. Але за таке пальне платитимуть утридорога. Уже зараз за рейс — просто доїхати до Криму — водії просять 100 000 рублів. «Це шалено, середня зарплата по Росії на місяць», — пояснює дослідник окупованих територій.
Поки що потерпають в основному водії приватних авто. Таксі, за інформацією Данилова, вартість до стелі не піднімали. Розуміють: Крим — не Москва, фінансова спроможність населення не та. «А відпочивальники-бюджетники і раніше з валізами пішки перли через усе місто до санаторіїв, — переповідає Данилов повідомлення кримських джерел. — Вважають, що кримчани повинні все для них робити безкоштовно».
Криза все ж призведе до зростання споживчих цін, бо постачання товарів на територію Криму ускладнюватиметься, упевнений Петро Андрющенко. А тут ще й курортний сезон, споживачів побільшає. Наразі влада робить усе, щоб переконати потенційних курортників, що південне узбережжя Криму їх гостинно чекає.
«Я днями бачив, що вздовж сухопутного коридору від Маріуполя до Криму за минулі вихідні (30–31 травня. — Ред.) прибирали всю спалену техніку. І розставили більше мобільних вогневих груп, — розповідає Петро Андрющенко. — Від дронів не допоможе, але демонструє, що все нібито спокійно». І цю ілюзію спокою, за інформацією експерта, поїхала знімати безліч блогерів: мовляв, їхати у Крим безпечно. Траса нормальна, захищена, всі умови, щоб люди їхали.
«І це чудово для нас. Ми маємо прямо спонукати всіх їхати відпочивати в Крим, — вважає Андрющенко. — Тому що туди вони заїдуть, а от як повернуться — вже хтозна».
Уже зараз водії та мандрівники по різних інтернет-каналах попереджають одне одного, що чимдалі від Керчі, то непередбачуваніша ситуація з пальним і «є великий ризик заїхати на авто, а повернутися пішки». Але коли такі труднощі лякали російських туристів?
«Думаю, вони поїдуть. Бо заплановано, оплачено, а кримчани гроші повертати не будуть, — міркує дослідник окупованих територій. — Завантажать резервні каністри, як робили у нас років 30 тому в таких поїздках, і поїдуть».
До того ж росіяни не знають правди про безпекову ситуацію на окупованих територіях. Тож відпочивальників чекатиме сюрприз. Що більше додасться споживачів, то швидше зникатимуть бензин й інші товари. «Такого сильного економічного удару окупаційній владі в Криму ще не завдавали. Та й репутаційного», — каже Андрющенко.
Чи бунтуватимуть у Криму
Криза загострюється з п’ятниці 29 травня. Найцікавіше попереду. «Уже почали з’являтися оголошення про продаж бензину з доставкою, тобто хтось має доступ до нього, почалися спекуляції, — каже Петро Андрющенко. — Минулого разу так само було». Паніка ж почнеться, коли на інтернет-майданчики купівлі-продажу викидатимуть талони, і це точно відбудеться найближчими днями, прогнозував співрозмовник 1 червня. А вже 2-го зафіксував і виклав у своєму каналі: продають талони по 3000 рублів (1800 гривень) за 10 літрів.
Кримчани дратуються, але терплять: паливо ж є, хоч і по талонах, та й ситуація неоднорідна по півострову. Але владі люди вже не довіряють, переказує кримські настрої Сергій Данилов. «Відсутність пального більше б’є по моральному стану, породжує невпевненість, розгубленість, розчарування... Думаю, це тільки початок», — вважає він.
Поки що влада намагається тримати ціни на пальне в певному коридорі. Самопроголошений прем'єр-міністр тимчасової російської окупаційної влади Сергій Аксьонов обіцяв, що проблему розв’яжуть протягом 30 днів, заправники — що за тиждень. «Тобто вживати заходів будуть. Як мінімум запускати власні чутки й інтерпретації, — каже дослідник. — А населення не має доступу до цілісної інформаційної картинки. Це одна з причин невдоволення: вважають, що влада бреше».
І це підживлює хвилю незадоволення, що виникла через відключення мобільного інтернету, обмеження телеграму й WhatsApp. Плюс удари, які значно почастішали. «Мені розповідають, що навіть прихильники “русского мира”, ватники, шукають українські вуха, щоб поскаржитися на все це. Українські — бо ті їх не здадуть, що лаяли владу», — каже Сергій Данилов.
Бунтувати в Криму не будуть, переконаний він. Але раніше навіть говорити вголос тут не дуже собі дозволяли. На початку повномасштабного вторгнення півостровом пройшла невелика хвиля невдоволення, але тоді ФСБ моніторила соцмережі, людей арештовувала й саджала, нагадує Данилов, і на якийсь час здалося, що гайки закрутили. «А зараз воно сиплеться, руйнується картинка, — каже дослідник. — Наслідки залежать від того, як працюватимуть паралельно українські “кінетичні санкції”».
Густо прилітатиме — підтримка окупантів сипатиметься, буде більше охочих передавати нам інформацію. «Мені казали, якось поліцейський на вулиці матом кричав, що ні на яку СВО не піде. Сам факт публічної незгоди говорить про те, що ентузіазму виконувати накази в нього буде мало», — міркує Сергій Данилов.
«Удари по НПЗ, Новоросійську тощо точно триватимуть, і ми далі збираємо для цього інформацію, — каже Петро Андрющенко. — Це не дасть росіянам вирівняти ситуацію». Розраховувати, що завтра все пальне в Криму зникне, Україні не варто, цього не станеться, але й розв’язати цю кризу, як торік, Росія не зможе.