Російський ядерний тероризм
Удосвіта п'ятниці, 14 лютого, російський дрон протаранив саркофаг над блоком №4 Чорнобильської АЕС. Безпілотник містив фугасну бойову частину. Дрон пробив укриття, утворивши дірку, розміром значно більше людського зросту.
“Удар по захисній споруді четвертого енергоблоку Чорнобильської АЕС несе реальну загрозу радіаційному забрудненню, наслідки якого є непередбачуваними”, — повідомила міністерка захисту довкілля та природних ресурсів України Світлана Гринчук.
Будівництво саркофагу над зруйнованим у 1986 році енергоблоком ЧАЕС, завершили у 2016 році. Споруження фінансували гуртом близько 45 країн і загалом воно коштувало понад півтора мільярда доларів.
Від влучання зовнішня обшивка саркофагу ЧАЕС продовжувала диміти більше доби. Масштабної пожежі не сталося, бо відразу після влучання, рятувальникам зуміли локалізувати загоряння.
“Особовий склад постійно змінюється. Ми контролюємо, щоб ніхто не отримав дозу опромінення”, — розповів голова Державної служби з надзвичайних ситуацій Андрій Даник.
Тлів утеплювач, що знаходиться під металевими конструкціями саркофагу. Гасити його пожежникам доводилося у дуже складних умовах: висота будівлі більше ста метрів (це рівень приблизно 35 поверха). Дошкуляла також погода з вітром, снігом та морозом.
Загалом саркофаг зазнав суттєвих пошкоджень: до 15 квадратів даху захисної споруди знищені, ще близько 200 квадратів деформувалися. Скільки коштуватиме ремонт покрівлі і коли його можуть розпочати, у Державному агентстві з управління зоною відчуження поки не повідомили.
“Це не перший злочин Росії, скоєний у Зоні відчуження. На початку повномасштабного вторгнення росіяни захопили Чорнобильську АЕС. Понад місяць окупанти утримували персонал станції в заручниках, порушуючи всі можливі норми ядерної безпеки та створюючи ризик нової Чорнобильської катастрофи. Розграбували наукові та дослідницькі об’єкти, викравши обладнання, що використовувалося для моніторингу радіаційного фону”, — нагадала Світлана Гринчук.
Саркофаг над ЧАЕС росіяни атакували дроном-камікадзе типу “шахед”, повідомила Служба безпеки. Уламки безпілотника вилучили як доказ. За даними СБУ, атаки по атомній станцій не випадковість, таку ціль росіяни обрали спеціально.
“Чорнобильське укриття необхідне, щоб утримувати величезний радіоактивний вміст реактора 4-го енергоблоку. Ця атака має стати останнім тривожним дзвіночком для міжнародної спільноти, щоб терміново надіслати більше допомоги Україні для захисту її критично важливої інфраструктури”, — заявили у організації Greenpeace Ukraine.
Якими є наслідки атаки по ЧАЕС
Ще з п'ятниці працівники ДСНС розбираю пошкоджену частину саркофагу Чорнобильської АЕС. В уряді запевнили, що рівень радіації на станції залишається у межах норми.
Заміри проводять за допомогою автоматизованої системи моніторингу, що працює у цілодобовому режимі. До спеціального диспетчерського пункту результати моніторингу надсилаються щогодини, а у разі надзвичайних подій похвилинно. Обладнання аналізує 39 показників, ці цифри оприлюднює Державне агентство з управління зоною відчуження.
Показники радіаційного фону у Зоні відчуження моніторять також і незалежні від держави фахівці. І вони також підтверджують — ситуація під контролем.
“Saveecobot є найбільшим агрегатором інформації про радіаційний фон в Україні. В Чорнобильській зоні відчуження ми відслідковуємо кілька джерел даних. В тому числі, і ті, що надані міжнародним партнерами і встановлені нами. Радіаційний фон в зоні відчуження і поза її межами в межах стандартних показників”, — розповіла співзасновниця ГО “SaveDnipro” Ірина Черниш.
Україна повідомила міжнародні організації про російський удар по ЧАЕС. Зокрема, інформацію передали МАГАТЕ та Європейському офісу цивільного захисту. Попри наразі стабільну ситуацію на ЧАЕС, ризики витоку радіації залишаються.
“Укриття перестало виконувати свою функцію. Тепер є ймовірність виходу радіоактивних речовин в силу тих чи інших дій, які можуть бути на старому об'єкті”, — попередив головний інженер Чорнобильської АЕС Олександр Титарчук.
Ознак порушення оболонки реактора ЧАЕС немає — це вже висновки фахівці МАГАТЕ. Вони зафіксували вибухи на станції, однак не повідомили внаслідок чого це сталося. Також у МАГАТЕ підтвердили, що радіаційний фон довкола станції у нормі.
Наслідки російського обстрілу могли б бути куди гіршими, якби дрон вдарив на кілька метрів ближче над старим укриттям блоку, що спорудили після катастрофи на ЧАЕС у 1986 році. Тоді б Кремль спровокував нову радіаційну аварію, повідомили в Державному агентстві з управління зоною відчуження.
“Всередині є обладнання — так званий “гараж” для технічного обслуговування системи та основнивних кранів. Дрон потрапив на зовнішню кришку потрапив і пробив її, впав у цю систему і там вибухнув.Тобто вибух був всередині. Якщо б це було метрів 15-20 в інший бік, то він би потрапив одразу на старе укриття, якому вже 40 років”, — пояснив Олександр Титарчук.
Фахівці ЧАЕС уже перевірити підпірні конструкції саркофагу. Від дірки, що утворилася від удару російським дроном, дах не завалиться. Але будь-які роботи на укритті можуть проводити лише сертифіковані фахівці. Саме вони і повинні ще обстежити об'єкт, дати офіційні висновки і лише після цього можна буде перейти до етапу проєктування та латання пробоїни.
За даними експертки з ядерної безпеки Ольги Кошарної, у зруйнованому у 1986 році реакторі ЧАЕС, залишилося близько 200 тонн ядерного палива. Під впливом високих температур воно перетворилося на лаву.
“І це найбільш високорадіоактивні відходи. За час, що минув з 1986 року, ця лава під впливом часу, сезонних перепадів температур, води від опадів, що потрапляла туди через нещільності старого укриття, перетворюється на небезпечний радіоактивний пил. Весь час за регламентом періодично проводять пилопригнічення. Через високі радіоактивні поля не можна поки що вилучити ці паливовмісні матеріали”, — пояснила Ольга Кошарна.
Непокаране зло повертається
На ЧАЕС Росія знову скоїла ще один злочин, що немає аналогів у світовій історії. Ще ніхто не намагався знищити небезпечний ядерний об'єкт.
Але для Кремля це не нова тактика. У 2014 році Росія окупувала український Крим, де у Севастопольському університеті ядерної енергії та промисловості знаходився дослідницький реактор ІР-100. У якому він стані й досі достеменно невідомо.
У березні 2022 року світ ошелешила новина про захоплення росіянами Запорізької АЕС. Крім того, Кремль давав команди стріляти по станції, як наслідок у навчально-тренувальному центрі ЗАЕС спалахнула пожежа.
“Вперше у світовій історії атомної енергетики мій персонал виконав складні технічні переключення під прямим вогнем та забезпечив ядерну безпеку об'єкту та зберіг генерацію", — розповідав тодішній керівник експлуатаційного підрозділу ЗАЕС Олег Дудар.
У березні та червні 2022 року росіяни вдарили з артилерії по будівлі Харківського технологічного інституту, де знаходиться дослідницька ядерна установка “Джерело нейтронів”. Обладнання зазнало серйозних руйнувань, повідомили фахівці місії МАГАТЕ, які приїжджали до Харкова. Дивом вдалося уникнути наслідків — рівень радіації не збільшувався.
А вже квітня 2024 року через російській обстріли “Джерело нейтронів” у Харкові залишалося без електропостачання. Катастрофі тоді запобігла злагоджена робота науковців, які готувалися до такого розвитку подій. Вони перевели установку на живлення від дизель-генераторів.
За такі серйозні і небезпечні дії Кремль фактично не отримав покарання. Принаймні санкцій проти “Росатома” досі не запровадили і ця компанія де-юре й надалі може брати участь у будівництві ядерних об’єктів у світі. А ще — Росія досі залишається повноправною учасницею МАГАТЕ. Ба більше, пост заступника голови організації та керівника департаменту ядерної енергії досі обіймає росіянин Михайло Чудаков.
“Удар дроном по укриттю над четвертим блоком ЧАЕС свідчить, що у Кремля червоних ліній не існує. Світ отримав "достойну" відповідь Путіна на заяву Трампа про готовність Росії до миру й необхідність для цього передачі українських територій. Ось що буває коли заграєш із кдб-шнико”, — зазначив директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко.
Росія атакувала ЧАЕС у перший день проведення Мюнхенської конференції з питань політики безпеки. Подія дуже символічна для Кремля. 10 лютого 2007 року у Мюнхені Володимир Путін чи не вперше публічно зазіхнув на світовий повоєнний устрій. Далі сталося російське вторгнення у Грузію 2008 року, окупація Криму та частини сходу України у 2014 р, та зрештою повномасштабне вторгнення.
“Під час Мюнхенської конференції Путін хоче продемонструвати, що він може все. Це — демонстрація ядерного тероризму. Я дуже сподіваюся, що міжнародний трибунал, що тепер сторюють щодо воєнних злочинів Росії, нарешті запрацює з квітня. Тоді має бути остаточне підписання статуту, який уже погодили. І випадок з ЧАЕС розглядатиметься на цьому трибуналі”, — сказала Ольга Кошарна.
І хоч Мюнхенська конференції з питань політики безпеки була затьмарена антиєвропейською промовою віцепрезидента США, Україна зуміла донести до міжнародних партнерів усю серйозність дронового російського удару по ЧАЕС.
Володимир Зеленский заявив, що Росія проклала маршрут польоту безпілотника на наднизькій висоті, щоби його не вдалося зафіксувати на радарах. Президент України додав: такими урадами Кремль демонструє, що мир йому не потрібен.