Частина черепа, кістки і камінь
Отець Богдан Добрянський – багатолітній настоятель греко-католицької церкви Різдва Пресвятої Богородиці в Самборі – розповідає, що зараз ремонтують храм – за два роки святкуватимуть 300-ліття проголошення ікони Самбірської Богородиці чудотворною. «Храм старенький, час його нищить, а ми стараємося зберегти», – каже отець Богдан.
Священник вважає, що саме завдяки чудотворній іконі, яка замироточила 300 років тому і прославилася численними дивами, храм Різдва Богородиці отримав мощі святого Валентина. Очевидно, це був дар церкві, яка на той час стала відомим паломницьким місцем.
Відомо, що мощі Валентина привезли до Самбора 1759 року. Їх викопали на кладовищі святої Прісцилли у Римі, де після мученицької смерті був похований Валентин. У радянські часи, коли храм у Самборі, як і решту святинь, захопив Московський патріархат, мощі заховали. На жаль, грамоти з печатями, які передали з Риму разом із реліквією, не збереглися. Після виходу УГКЦ з підпілля, вирішили дослідити, як і чому мощі подарували саме самбірській церкві. В архівах Ватикану знайшли запис про те, що священномученик Валентин вважався покровителем Перемишльсько-Самбірської єпархії.
Скляна скриня з мощами, схожа на саркофаг, розташована праворуч, у бічному вівтарі. Через скло можна побачити частину черепа, окремі кістки, камінь (можливо, з гробу святого в Римі) і капсулу (ймовірно, з миром).
Настоятель храму розповідає, що коли після виходу церкви з підпілля мощі повернули до храму, захотіли їх оглянути. Але запрошений майстер не зміг відкрити замок. Вирішили залишити як є. Тож зараз саркофаг і його вміст, мабуть, виглядають так само, як і в середині XVIII століття, коли реліквію доставили до Самбора.
Як Моніка вимолила кохання
Інша важлива реліквія самбірського храму – чудотворна ікона Богородиці – розміщена над бічним престолом ліворуч. Під нею – рамка із екс-вотами (речі з коштовних металів, подаровані вірянами на знак вдячності Богородиці за вислухані молитви, переважно у формі серця, але є й руки, ноги, очі).
Отцю Богдану саме передали ще одну коштовність, він прикріплює її поруч з іншими.
Йому допомагає пані Галина, яка підтримує лад у храмі. Запитую в неї, чи зараджує людям святий Валентин. Вона каже, що є багато випадків: «От, наприклад, історія з Монікою. Отче, ви розповідали про Моніку?»
…Моніка завжди вважала себе негарною, розуміла, що не приваблює чоловіків, але багато молилася. Якось дізналася про мощі святого Валентина в Самборі й приїхала сюди. А невдовзі зателефонувала отцеві Богдану, що виходить заміж і хоче вінчатися в самбірській церкві.
«Перед шлюбом вона в захристії перевдяглася в ошатну сукню, – згадує священник. – Покликала мене. Я кажу: «Ви така красуня!» А вона мені: «Отче, не хваліть, я знаю, яка я. Але гляньте, який у мене гарний чоловік! Ну хіба це не чудо?»
Жінка вважає, що зустріла свого майбутнього чоловіка завдяки молитвам біля мощей святого Валентина. Вона вірменка, а її чоловік – українець із Литви. Після шлюбу вони приїжджали до Самбора вже з маленьким сином, щоб охрестити його саме тут.
«Вони щасливі в подружжі, інколи телефонують. Хвалилися, що їхній хлопчик добре вчиться. Усе – за молитвами до святого великомученика», – розповідає священник.
Як російський піп просив продати мощі
У той час про самбірську реліквію дійшла слава й до віддалених куточків Росії. І якийсь підприємливий батюшка вирішив, що йому теж потрібні мощі Валентина.
«Це був православний священник, здається, зі Ставропольського краю. Він написав мені листа, просив дати йому хоч би маленьку частинку мощей. Я відмовив», – ділиться отець Богдан.
Ясна річ, піп пропонував гроші, але це йому не допомогло.
Усі мощі залишилися в Самборі.
Як казахи-мусульмани молилися до Валентина
У храмі зберігають зошит, в який паломники записують свої відгуки, історії. Назбиралося їх вже чимало.
Одна жінка з Казахстану під час відпочинку в Трускавці приїхала на екскурсію до Самбора. Зайшли до церкви і вона вирішила попросити в святого Валентина щастя для своєї дочки. Невдовзі дівчина щасливої вийшла заміж. Її мама вірить, що молитва допомогла. Вона написала статтю в місцеву газету, і невдовзі до Самбора прибула вже ціла група казахів.
«Вони мусульмани, запитували мене, як молитися. Я й кажу: «Просіть своїми словами. Бог – один. І він вас почує», - розповів священник.
Але інколи навіть відстань – не перешкода.
«Зателефонувала мені дівчина з Яворівщини. Розповіла, що не може приїхати, бо складні обставини, ще й господарство в селі немає на кого залишити. Тож просила, щоб я помолився за неї до Валентина. Я записав її ім’я й молився за неї, коли служив молебень до святого. А за пів року вона телефонує: «Отче, дякую вам, я просила вас про молитву і от - щасливо вийшла заміж», – розповідає священник.
Тут добре пам’ятають одеситку Ірину Якуб. Жінка переконана, що молитва до Валентина допомогла їй одужати від раку. На той час Ірина вже перенесла дві операції, і їй приснився святий Валентин. Вона знайшла в інтернеті інформацію про самбірський храм і приїхала. Потім приїжджала ще не раз. Свою історію записала до церковного альбому.
Раніше часто приїжджали казахи. Були паломники з Польщі, Молдови, Білорусі, були й з Росії. Після вторгнення прочан з-за кордону майже немає. Та й українці зараз менше подорожують. Війна вносить свої корективи. Отець Богдан перепрошує, що обмежений у часі для спілкування – має хоронити воїна. Труна з тілом полеглого встановлена в колишньому костелі, де тепер органний зал, це поруч з церквою Різдва Пресвятої Богородиці.
Святий Валентин – покровитель усіх
Щомісяця, в другу суботу в храмі служать молебень до святого Валентина біля його мощей.
Зазвичай 14 лютого саркофаг з мощами виставляють для поклоніння на тетраподі, в центрі храму. Цьогоріч у цей час відбудеться єпархіальний з’їзд молоді, буде молебень до святого Валентина, лекції на духовні теми, а також нічні чування.
«Знаєте, всі начебто відзначають день святого Валентина, йдуть в кафе, купують ті валентинки. А так хотілося б, щоб зрозуміли значення святого, яка його роль в житті церкви, за що він загинув, про його свідчення віри. Усі наголошують, що Валентин – покровитель закоханих. Насправді – покровитель усіх, хто звертається в молитвах до нього. Він є посередником перед Господом Богом і вислуховує різні прохання», – розповідає священник.
Не так багато міст можуть похвалитися мощами цього популярного святого. Рим, Болонья, Глазго, Познань і Люблін, можливо, ще кілька. Храми з мощами святого Валентина в цих містах – обов’язковий пункт туристичних маршрутів. Особливий ажіотаж, звичайно, припадає на 14 лютого.
Так хочеться, щоб і Самбір з його численними храмами, з його намоленою 300-літньою церквою Різдва Богородиці, з надзвичайною чудотворною іконою, мощами великомученика Валентина, який так вміє слухати і чути, зі всіма дивовижними історіями, які пам’ятають ці стіни, так само полюбили. І тоді до нього потягнуться паломники з усього світу.
От тільки хай закінчиться війна.
