У світі вже давно існує відповідь неефективному управлінню університетами — корпоративна форма, зазначила Ксенія Семенова. Вона дозволяє не чекати, коли на чолі вищого навчального закладу опиняться добрі й чесні фахівці.
«Щоб не вигадувати велосипед, існує корпоративна форма управління, коли є баланс гілок влади. Коли наглядова рада може ухвалювати рішення. Це не друзі ректора, які просто його політично підсилюють. Це люди, перед якими ти нервуєш, коли доповідаєш на наглядовій раді з якогось питання. Отакий вигляд це має в корпоративному секторі. І так це може бути в університетах», — зазначила Семенова.
За її словами, Міністерство освіти і науки готує експериментальну постанову про корпоративну систему управління. Однак проблема у тім, зазначає в.о. ректора НАУ, що в бюджетних установах така форма існувати не може.
«Університети в Україні — це не public institutions, це бюджетні установи: радянський рудимент, якого нема ніде у світі. І всі наші європейські донори, американські, всі, хто форсить нас іти до Західного світу, вступати в Євросоюз, у всіх директивах прописують про корпоративну систему управління. У бюджетній установі не може бути корпоративної системи управління. Там може бути тарифна сітка, може бути рахунок у казначействі. Окей, дозволили (навчальним закладам. — Ред.) робити рахунок у банку. Гарно вийшло. Це «костиль» насправді. Треба було дозволити спецфонд розміщувати на рахунку в банку, а гроші, які дає держава, розміщувати на рахунку в казначействі. Так це відбувається в державних некомерційних підприємствах, у медичних закладах, наприклад», — заявила Семенова.
Ще однією фундаментальною зміною в університетах має стати вибудова горизонтальних зв’язків замість традиційно вертикальних, вважає вона.
«Я також зараз студентка Київської школи економіки. За рік навчання не було жодної дисципліни, де не було б групового проєкту. Я знаю, що в державних університетах (теж хочу, щоб у НАУ ми це змінювали) є така історія, що ти не зобов'язаний під час навчання спілкуватися з одногрупниками. Немає міждисциплінарності. Якщо нема міждисциплінарності, якщо в тебе на кафедрі читає тільки твоя кафедра й ти не спілкуєшся зі студентами інших факультетів протягом навчання, тільки десь на Студвесні або в гуртожитку, у тебе не буде цього скілу міждисциплінарності, не буде скілу проєктного менеджменту.
Якщо в університеті культура вертикальної структури — в першу чергу повага до старших, до поважних, оця ієрархічна історія про медальки, про почесних — це не про горизонтальні зв'язки.
Якщо ми переварюємо студентів в оцій культурі вертикальної співпраці, вертикальної роботи, в них ніколи не з'явиться розуміння горизонтальних зв'язків», — пояснила виконувачка обов’язків ректора.
Що вже змінюється в НАУ
Університет змінює ставлення до студентів, стає студентоорієнтованим, зазначила Ксенія Семенова.
«Це коли ти ставишся до них як до дорослих людей, не як до дітей. Тому що дуже часто університети ставляться до студентів як до дітей, які не можуть самі обрати, які не можуть нести за себе відповідальність, яких треба виховувати.
Проявляється це в абсолютно конкретних речах. У нас більше немає проректора з навчально-виховної роботи. Ми взяли на цю посаду HR-директора, яка раніше працювала в державних і приватних компаніях. Вона зараз розробляє стратегії розвитку людського капіталу, це стосується і персоналу, і студентів. Студентів це стосується в частині кар'єрного офісу, наприклад, коли ти в цивілізований спосіб можеш отримати максимально доступну інформацію про те, куди тобі йти на стажування, на дуальну освіту, куди йти працювати», — розповіла в.о. ректора.
Крім того, додала вона, в НАУ буде більше практики.
«Студенти не повинні вчитися чотири роки й потім іти на ринок праці. Я хочу, щоб парадигма “де працюють наші випускники” змінилася на запитання “а де працюють наші студенти”. Тому що працюють вони з третього курсу, хтось — з другого, це правда. Вони можуть працювати за спеціальністю, працювати в defens-tech компаніях, можуть збирати дрони, можуть працювати в «Боїнг-Україна», вони можуть працювати в Прогрестесі, а можуть працювати в «Розетці».
Певно, теж добре для економіки країни. Але хочеться, щоб наші студенти працювали за тими спеціальностями, на яких вчаться», — акцентувала Семенова.
«І коли вони працюють за тими спеціальностями, на яких вчаться, якщо це програмна інженерія, IT, то студент на третьому курсі приходить в університет на пари й виявляє, що вчать його не того, що він практикує на роботі. Цих знань недостатньо, вони не такі, вони застаріли», — додала вона, зазначивши, що саме тому НАУ змінює й адаптує навчальні програми.
«Ми не можемо змінити всі кількасот навчальних програм університету. НАУ — це 15 тисяч студентів, 3 тисячі викладачів, 10 факультетів, яких завгодно. Крім технічних, у нас є гуманітарні факультети. Ми вибираємо дві-три навчальні програми, які будемо вважати еталонними, і для кожної в нас буде головний партнер, разом з яким ми будемо цю програму перебудовувати. Ідея в тому, що студент обирає не між тим, вступати йому в КПІ чи в НАУ, а між тим, вступати йому в КПІ чи в «Боїнг-Україна», наприклад. Отакий вигляд це матиме для нього», — сказала виконувачка обов’язків ректора.
Слідом за навчальними програмами навчальний заклад готовий змінювати й викладачів — «донавчати тих, кого можна донавчити, казати дякую тим, кого не можна донавчити».
«Тому що роботодавець приходить в університет, нормальний ректор йому каже: давайте нам свої пропозиції в програму. Вони дають пропозиції: оцей і оцей викладачі у вас некомпетентні, вони не повинні тут викладати. А потім виявляється, а як же ми їм години заберемо, а як же ми їх звільнимо, звільнити ми їх не можемо, годин ми їм не скоротимо, і взагалі, це дуже хороший викладач, давайте ні», — пояснила Ксенія Семенова.
Тоді, підкреслює вона, ІТ-компанії ідуть відкривати свій ІТ-університет. Те саме починають робити оборонні підприємства. «Але в них немає людей зараз. І це можливість для університетів. Компанії не мають людей відкривати свої корпоративні університети, а ми можемо їм навчати цих людей, самі вони це просто не потягнуть».
Крім того, в Київському авіаційному змінюють підхід до вивчення англійської мови — її викладатимуть більше, не у групах, як розділили після вступу, а за рівнем знань. Усіх студентів тестуватимуть.
Також навчальний заклад намагається підтримувати студентські розробки й стартапи, підкреслила очільниця вишу.
«Наша команда пів року в університеті, я виконувачка обов'язків ректора два місяці, але якщо студент хоче робити якийсь проєкт, ми даємо йому аудиторію, купуємо 3D-принтер і паяльник, даємо йому максимально все, що тільки можна, присилаємо галузевих менторів, співпрацюємо активно з технологічними силами України. Такий альянс усіх великих оборонних виробництв, у яких виробництва в НАУ», — розповіла керівниця вишу.
«НАУ ми будуємо як defensetech університет. Один із найкращих технічних університетів у Східній Європі. Це наша мета до сторіччя університету (зараз нам 90). І ми до цього йдемо. Зараз уже запросили, поселили в себе, хостимо багато компаній, які працюють в defensetech, інженерних компаній, які працюють з відновленням. Багато студентів у них цього літа на стажуванні.Чимало роблять проєкти спільно з нашими викладачами-науковцями. І це буде тільки посилюватись. Ми хочемо, щоб це був такий плавильний котел думок інженерних, технічних, оборонних», — сказала Ксенія Семенова.
Цей матеріал можна прочитати англійською.