ГоловнаСуспільствоВійна

Для виробництва пороху військові заводи Росії купують бавовну в Узбекистану і Казахстану, – BBC

На Узбекистан припадає більшість. 

Для виробництва пороху військові заводи Росії купують бавовну в Узбекистану і Казахстану, – BBC
Фото: відкриття джерела

Військові заводи Росії купують в Узбекистану бавовну, потрібну їм для виробництва пороху та снарядів. Його продає низка компаній, і одна з них має офіс у Варшаві, пише BBC.

Всі російські порохові заводи перебувають під санкціями. Також під санкціями ЄС перебуває бавовняна целюлоза – її можна ввозити до Росії лише в тому випадку, якщо вона не призначена для воєнних потреб. 

Однак росіяни успішно отримують бавовну з Узбекистану. Контракт між країнами щодо постачання було підписано ще в 2020. Росія зобов'язалася постачати в Узбекистану порох і налагодити в країні його власне виробництво, а Узбекистан взяв на себе зобов'язання постачати Росії бавовняну целюлозу.

Цю речовину використовують і у військовій, і в цивільній індустріях. Військові заводи використовують її для виготовлення одного з видів пороху. Для цього бавовняну целюлозу спеціальним чином обробляють, щоб отримати нітроцелюлозу, з якої вже і роблять порох. Також целюлозу використовують у виробництві зарядів до танкових снарядів.

Узбекистанську сировину Казанський пороховий завод купує безпосередньо як мінімум з 2019 року. За даними Import Genius, у перший рік завод закупив 48 тонн бавовняної целюлози за $60 тисяч. Завод робить заряди до стрілецької зброї, малокаліберної артилерії, танкових і авіаційних гармат, польової та морської артилерії, систем ближнього бою.

"Після початку повномасштабної війни завод розширив виробництво – це випливає з того, що завод щонайменше двічі оголошував про новий набір співробітників у серпні 2022 року і в грудні 2023-го", – йдеться у матеріалі. 

Зросли і поставки необхідної сировини. У 2022 та на початку 2023 завод закупив у Ферганського хімічного заводу 1225 тонн бавовняної целюлози на 2,1 млн доларів – це майже у 25 разів більше, ніж у 2019 році.

Ферганський завод постачав бавовняну целюлозу й на інші російські порохові заводи. Згідно з даними Import Genius, у 2022 26 тонн вирушили на Пермський пороховий завод за 48 тисяч доларів, а в 2023 79 тонн за 140 тисяч доларів через посередника поставили в Алексин, де розташований Алексинський хімічний комбінат, який також займається виробництвом пороху.

Загалом, за даними спільного розслідування видань "Важные истории", Vlast.Kz та OCCRP, за 2023 завод поставив до Росії 2,7 тис. тонн бавовняної целюлози на майже 5 млн доларів. З них 2,2 млн припадає на постачання пороховим заводам, решта вирушила фірмам-посередникам, які в минулому також постачали сировину на російські оборонні заводи.

Окрім того, за 2022 рік Тамбовський пороховий завод закупив 253 тонни бавовняної целюлози в узбекистанської RAW MATERIALS CELLULOSE за 485 тис. доларів. У того ж постачальника купувала бавовняну целюлозу і російська "Ярспецпостачання" – за перший рік повномасштабної війни в Україні фірма закупила 139 тонн бавовняної целюлози і відправила їх також у Котовськ Тамбовської області.

"Ярспецпостачання" – не єдина фірма, через яку Тамбовський пороховий завод може закуповувати бавовняну целюлозу. ВВС знайшла як мінімум три поставки в Котовськ від ТОВ "Фенікс" – фірма закупила 63 тонни у BAXTTEKS-FARM.

На поставки з Узбекистану, як з'ясували журналісти-розслідувачі, припадає понад половина російського імпорту цієї сировини. Частину, що залишилася, постачають із Казахстану.

У 2021 році стовідсотковим засновником Ферганського хімічного заводу, згідно з реєстром юридичних осіб Узбекистану, значився державний Національний банк зовнішньоекономічної діяльності. Але до 2023 він перейшов у приватні руки – зараз, як звернуло увагу видання "Важные истории", власниками фабрики є двоє уродженців Росії – Рустам Мумінов та Михайло Глухов.

Мумінов, ймовірно, контролює й іншу фірму, яка також постачала сировину для пороху в Росію – RAW MATERIALS CELLULOSE. Серед її засновників є Лариса Уткіна. Вона ж, згідно з агентством інтелектуальної власності Узбекистану, в 2021 році зареєструвала два товарні знаки – Alliance Capital і Chemistry International (входить до Alliance Capital).

Згідно сайту Alliance Capital, її засновником є Рустам Мумінов, а один з головних її активів – Ферганський хімічний завод. Зараз, судячи з сайту компанії, штаб-квартира Alliance Capital розташована у Варшаві, а у звіті, з яким ознайомилася ВВС, основною діяльністю компанії в ЄС є будівництво доріг, шосе та мостів. При цьому в 2022 компанія зазнала збитків.

У звіті зазначена і власниця компанії – 43-річна Вікторія Бонковська. ВВС встановила, що по батькові Вікторії – Рустамівна, а її дата народження та адреса реєстрації повністю збігаються з даними мешканки Москви Вікторії Рустамівни Мумінової. Скоріш за все, це одна й та сама людина.

"Таким чином, найімовірніше, власниця польської Alliance Capital – дочка Рустама Мумінова, власника Ферганського хімічного заводу", – додали в BBC. 

  • Україна виробництва порохів не має взагалі. Член оборонного комітету Верховної Ради Сергій Рахманін пояснював, що у нас немає власного тротилу, гексогену, виробництва нітроцелюлози і ще багато чого. "Чому немає? Є мільйон об'єктивних причин. Чи це причина для того, щоб не робити? Ні. І тому від певних речей треба буде відмовлятися, а на певних речах треба буде концентруватися".
Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook, Twitter і Telegram