Що таке тест PISA і що він оцінює
Що три роки тест PISA (Programme for International Student Assessment — Програма міжнародного оцінювання учнів), започаткований понад два десятиліття тому, проводять у країнах Організації економічного співробітництва та розвитку. У 2022-му в ньому взяли участь понад 80 країн світу. Лідерами PISA-2022 традиційно стали країни Азії, зокрема: Сінгапур, Китай, Корея, Японія, Гонконг. Їм у спину дихає Естонія, досягнення якої привертають до себе увагу так само, як свого часу успіхи Фінляндії.
Загалом PISA дозволяє оцінити результати різних освітніх систем і програм, порівняти їх, звісно, з поправкою на культурні, соціальні особливості, тобто в ширшому контексті кожної країни, і виявити фактори, що впливають на успішність навчання. Тож не дивно, що результати тестування учнів у той чи інший час змусили деякі країни змінити підходи до освіти. Українські учні вперше взяли участь у дослідження 2018-го.
Тест охоплює три основні предметні галузі: читання, математику й природничо-наукові дисципліни. Під час кожного дослідження обирають ту, яка опиниться в центрі уваги. Якщо, приміром, у 2018 році фокус був на читанні, то у 2022-му — на математиці. В останньому дослідженні додатково проводили тестування з креативного мислення. Його результати оприлюднять наступного року.
Коли ми говоримо про оцінку знань, то в контексті PISA маємо на увазі не просте їх відтворення. Йдеться насамперед про вміння 15-річних підлітків застосовувати знання з тієї чи іншої галузі в ситуаціях, наближених до реального життя.
Приміром, результати оцінки рівня читацької грамотності відображатимуть не просто вміння учня читати, а його глибшу роботу з текстом — здатність аналізувати інформацію, виокремлювати потрібне, адекватно інтерпретувати, аргументувати свої думки (до речі, приклади завдань можна подивитися в національних звітах).
При цьому рівень грамотності оцінюють за шістьма рівнями, де 1-й — найнижчий, а 6-й — найвищий. Базовим рівнем сформованості грамотності з того чи іншого предмета є 2-й. Це означає, що на цьому рівні учні виконують завдання, які передбачають принаймні мінімальну підготовку й спроможність мислити самостійно.
То що ж показало останнє дослідження і що змінилося порівняно з PISA-2018?
Отже, середній бал українських учнів з математики становив 441, з читання — 428, а з природничо-наукових дисциплін — 450. Результати наших школярів виявилися гіршими, ніж у середньому по країнах ОЕСР (середній показник для них з математики становить 472 бали, з читання — 476 балів, а з природничо-наукових дисциплін — 485 балів). Це виливається у відставання українських учнів від однолітків з усіх предметів у середньому на півтора-два роки (різниця в балах у PISA відповідає певному прогресу в навчанні, якого учень може досягти за певну кількість часу. У дослідженні 2022 року визначено, що рік навчання дорівнює 20 балам. — LB.ua). Звучить не надто оптимістично, але все ж заради справедливості треба зауважити, що в табличках з результатами слідом за Україною йде чималий хвіст з кількох десятків держав з нижчими балами.
Водночас значна частка українських підлітків не досягла навіть базового рівня сформованості математичної, читацької та природничо-наукової грамотності, тобто не дотягує до другого рівня із шести можливих. Лише 58% українських школярів можуть похвалитися базовим рівнем математичної грамотності, 59% — читацької грамотності, 66% — природничо-наукової грамотності. Ці показники так само нижчі за середні значення по країнах ОЕСР.
Частка найуспішніших учнів в Україні (досягли 5-го і 6-го рівня) незначна, але вони є: 3% в математиці й по 2% в читанні й природничо-наукових дисциплінах. У середньому по країнах ОЕСР цей показник вищий: 9% у математиці й по 7% у читанні та природничо-наукових дисциплінах.
Якщо порівняти результати останнього тестування з показниками 2018 року, то так само маємо просідання з усіх трьох предметів, але найбільше — з читання. Освітні втрати українського учнівства в цій галузі можна оцінити майже двома роками навчання. Складно напевне відповісти на питання, чому найбільше постраждали саме читацькі компетенції. У будь-якому разі це сукупність факторів. І одним з пояснень може бути, зокрема, вплив довготривалого стресу — відповідно нездатність концентруватися на великих текстах, утримувати в пам’яті те, що потім потрібно аналізувати, каже директорка Українського центру оцінювання якості освіти та національна координаторка PISAТетяна Вакуленко. «Тому починати нам потрібно з психоемоційної підтримки й серйозної роботи з психологічного розвантаження дітей», — додає вона.
Загалом погіршали результати і в дівчат, і в хлопців. При цьому хлопці на 10 балів випереджають дівчат у математиці, а дівчата випереджають хлопців на 23 бали в читанні. Що цікаво, різниці в успішності дівчат і хлопців у природничо-наукових дисциплінах майже немає. Подібні тенденції характерні й для країн ОЕСР.
Картина гендерних відмінностей особливо не змінилася за останні чотири роки, якщо говорити про математику і природничо-наукові дисципліни. Натомість згладився розрив у читанні. І відбулося це не тому, що покращали результати хлопців, — погіршали результати дівчат.
Зниження рівня успішності, яке зафіксувало тестування 2022 року в Україні, є загальним трендом для країн ОЕСР. Тож гіпотезу, що пандемія і відповідно тривалий дистанційний формат освіти позначаться на результатах навчання, підтверджено. Хоч в інших державах спадання було не таким драматичним, як в Україні. Середній показник по ОЕСР, скажімо, з тієї ж читацької грамотності погіршав на 13 балів, з математичної — на 20, а з природничо-наукових дисциплін — на 6. Але очевидно й те, що для українських учнів ще одним фактором, який визначив результат, стало повномасштабне вторгнення.
Від чого залежить успішність
Результати PISA показують, що успішність учнів багато в чому залежить саме від соціально-економічного статусу. Школярі з високим соціально-економічним статусом демонструють кращі результати порівняно з учнями з малозабезпечених верств. Наприклад, учні з найнижчим соціально-економічним статусом у 2,8 разу частіше, ніж їхні однолітки з ліпшими передумовами для навчання, не досягають базового рівня з математики.
Кожен третій учень в Україні витрачає щонайменше годину на виконання домашніх завдань. Ті, хто приділяє до 30 хвилин, і ті, хто більше (понад три години на день), мають гірші результати з математики.
Водночас дослідження констатує і значну відмінність в успішності з математики учнів у великих містах і у сільській місцевості. Якщо у великих містах середній бал з математики становить 506, у містах і невеликих містах — 450 і 448 відповідно, то в селах — 414.
Фактично розрив у досягненнях школярів великих міст і сіл сягає більш ніж 4,5 років навчання. До того ж якщо результати учнів з великих міст істотно не змінилися за чотири роки, то показники учнів з містечок і селищ погіршали. Вразливі групи в кризових умовах стали ще вразливішими, а навчальні розриви подужчали.
В Україні загалом 8,7% учнів пропускали навчання понад три місяці поспіль хоча б раз. Такі учні мають гірші результати з математики.
Так само результати учнів залежать і від типу закладу, у якому вони навчалися. У ліцеях, гімназіях і спеціалізованих школах середній бал учнів з математики становив 457, тоді як середній бал учнів із загальноосвітніх шкіл і навчально-виховних комплексів — 434, а учнів з технікумів, коледжів і професійно-технічних навчальних закладів ще нижчий — 399. Учні професійно-технічних навчальних закладів приблизно на три роки відстають від учнів з ліцеїв, гімназій і спеціалізованих шкіл. Цю тенденцію простежують також у читанні та природничо-наукових дисциплінах.
Успішність крізь призму гендерних відмінностей, різниці в соціально-економічному статусі, місці проживання чи типі закладу в PISA є елементами ширшого поняття, за ними оцінюють рівність освіти, тобто її інклюзивність і справедливість.
Як ти?
PISA не фокусується на глибокому вивченні психологічного стану підлітків, але все ж дає змогу певною мірою оцінити, як вони почуваються. В Україні 70% підлітків почуваються задоволеними чи дуже задоволеними життям. Це дещо вищі показники, ніж у середньому по країнах ОЕСР. Але якщо порівняти поточний показник з 2018 роком, коли він був на рівні 82%, то бачимо, що психологічний добробут підлітків усе ж погіршав. Водночас учнів, які не задоволені своїм життям, побільшало майже вдвічі. Частіше про це повідомляли дівчата, ніж хлопці. Так само менш задоволені своїм життям учні з низьким соціально-економічним статусом порівняно з однолітками, які мають високий соціально-економічний статус.
80% учнів в Україні відчувають свою приналежність до закладу освіти, і лише 12% почуваються там самотніми
Ці ж категорії учнів вразливіші до булінгу. Загалом 14,7% учнів в Україні зізналися, що їх цькували, і таких випадків було принаймні кілька на місяць. У 2018 році цей показник був вищим, і, напевно, пояснити різницю можна тим самим дистанційним навчанням.
Що кажуть керівники навчальних закладів?
Анкетування керівників закладів, яке проводять в рамках PISA, оприявнює найпроблемніші місця в ресурсному забезпеченні. Насамперед йдеться про дефіцит учителів. В Україні, як і в середньому по державах ОЕСР, дефіцит педагогічних кадрів є більшою проблемою, ніж невідповідність або низька кваліфікація штату. Відчутні проблеми з браком і низькою якістю навчальних матеріалів, цифровими ресурсами.
Водночас у нас немає суттєвої залежності між ресурсним забезпеченням закладів освіти (матеріальним, технічним, кадровим), про яке розповіли їхні керівники, і результатами учнів з математики.
Добра новина — зростає частка вчителів, які проходять курси підвищення кваліфікації. Типовий 15-річний підліток в Україні відвідує заклад освіти, у якому 42% вчителів проходили курси підвищення кваліфікації протягом трьох місяців перед тестуванням PISA. Це менше, ніж у середньому по країнах ОЕСР (52%), але більше, ніж за результатами дослідження 2018 року (22%). Активніше підвищують кваліфікацію вчителі закладів з високим соціально-економічним статусом й у великих містах.
Наостанок
У національному звіті можна знайти типові проблеми, з якими стикнулися українські учні й учениці під час тестування. Ось деякі з них.
Математика. Як і у 2018 році, труднощі викликали завдання, де потрібно обґрунтувати власну відповідь. Часто учні ігнорували цю вимогу, обмежуючись розрахунками. Проблеми були і з тим, щоб виявити закономірності або зробити висновок. Відсоткові розрахунки, обчислення ймовірності події, логічні міркування так само серед слабких місць.
Читання. Відносно успішно школярі впоралися з типом завдань, де був один текст-опис або розповідь і все, що вимагалося, — це буквально зрозуміти його. Із завданнями до текстів, які чимось ускладнені (приміром, треба було опрацювати кілька текстів чи текст доповнювали графіки), за спостереженнями експертів, не давали собі ради приблизно третина і більше. Якщо узагальнити проблеми, то серед найпоширеніших екзаменатори називають нерелевантні відповіді на завдання, переказування тексту, формулювання основної думки або проблеми незалежно від того, наскільки це корелює із завданням, зловживання моралізаторськими відповідями на кшталт «Треба берегти природу», сплутування фактів і суджень, надмірна багатослівність учнів і водночас нездатність чітко сформулювати свою думку.
Природничо-наукові дисципліни. Окремо експерти виділили складнощі із завданнями, які містили елементи моделювання й симуляції, де необхідно було приймати рішення, формулювати висновки, спираючись на дані, отримані в межах експериментів.