Розповідаємо історію Івана Мойсієнка й Олександра Ходосовцева: як вони в окупації, евакуації і під час обстрілів намагалися не втратити те, чому присвятили своє професійне життя.
Від моменту отримання звістки про смерть у людини починається етап горювання. Тому дуже важливо принести її максимально бережно і людяно. Але на практиці виходить по-різному.
Історія Лариси Борисенко та пошуково-рятувального кінологічного загону “Антарєс”, які працювали на завалах у Дніпрі та повертають загиблих воїнів разом з місією “На щиті”.
Історія про те, як через війну втратити дім і власну справу, почати все з нуля, знову опинитися за крок від втрати всього, що вдалося відбудувати, але не зневіритися.
На очне навчання доньчин клас вийшов у жовтні. Цілий тиждень обличчя дитини сяяло. А потім Росія завдала масованого ракетного удару по Україні. І все вчергове полетіло шкереберть. “Просто ходити до школи, просто вчитися” — це мрія.