Наявне законодавство про відповідальність за співпрацю з ворогом загрожує багатьом українцям в окупації, адже не має чітких формулювань, за якими можна визначати колабораційну діяльність. Правоохоронці та судді також вважають законодавство у цій сфері недосконалим.
Про це йшлося під час презентації аналітичного звіту про те, як Україна карає за колабораціонізм, від правозахисників Центру прав людини ZMINA.
Після початку повномасштабної війни в українському законодавстві з’явилися поняття "колабораційна діяльність" (стаття 111-1 КК) та "пособництво державі-агресору" (стаття 111-2 КК. Так держава намагалася охопити всі види можливої співпраці населення з окупантами та встановити межі дозволеної та забороненої діяльності на окупованих територіях.
“Хоча ці статті діють тільки півтора року, до Верховної Ради було внесено щонайменше 12 законопроєктів, що пропонують внести зміни до них. Але більшість із цих проєктів не враховують практику застосування та складнощі, із якими стикаються правоохоронці та судді. Також ми бачимо, що замість комплексного перегляду підходів до притягнення до відповідальності, народні депутати хочуть посилити покарання: збільшити строки ув’язнення, штрафи. Але, на нашу думку, такий підхід не допоможе досягнути справедливості у покаранні за колабораціонізм”, – зазначила директорка з адвокації ZMINA Альона Луньова.
Правозахисники дослідили 691 вирок за різними частинами статті 111-1 КК та сім вироків за статтею 111-2 КК у Єдиному державному реєстрі судових рішень. Правова аналітикиня ZMINA Онисія Синюк каже, що недосконалість законодавства очевидна на практиці.
Так, у українці, які перебувають на окупованих територіях, не мають чіткого розуміння, які дії дозволені, а за які доведеться відповідати. Таке нерозуміння залякує населення в окупації, кажуть правозахисники.
Є й інша проблема – неспівмірність порушення та покарання. До цього також призводять труднощі розмежування між статтями 111-1 та 111-2, а також нечіткі формулювання. Наприклад, чоловіка, який добровільно зарізав двох баранів та особисто передав тушки окупантам і "тим самим забезпечив їх окупаційну діяльність на території Боромлянської ОТГ", засудили до одного року трьох місяців позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в державних органах влади та органах місцевого самоврядування на десять років та з конфіскацією майна.
При цьому людину, яка "безоплатно надавала матеріальні ресурси в розпорядження військовослужбовцям окупаційних військ РФ", а саме: готувала їжу, прала одяг, також передавала тушки баранів безплатно іншим російським військовим, покарали у вигляді штрафу в розмірі 17 850 грн з таким самим позбавленням права займати виборні посади та з конфіскацією майна.
Провідний експерт Харківського інституту соціальних досліджень Андрій Черноусов наголосив, що склад злочину має передбачати чіткі види діяльності, які можна назвати злочинними. І внесення у Кримінальний кодекс точного переліку видів колабораційної діяльності дозволить карати дійсно винних осіб і не переслідувати всіх, хто залишився в окупації і мусив виживати під контролем окупантів.
Правозахисники зазначають, що згідно з відповіддю Офісу Генерального прокурора, із січня 2022 року до серпня 2023 року відкриті 6426 проваджень за статтею 111-1 та 853 провадження за статтею 111-2 КК України. При цьому інформація про кількість відкритих проваджень за окремими частинами статті 111-1 КК у відповіді відсутня, що пояснюється тим, що закон не передбачає проведення аналізу, підрахунку або виокремлення інформації за запитуваними критеріями (по окремих частинах та регіональному розподілу) 5. Відповідно, така статистика, за інформацією ОГП, не ведеться.
ОГП також надав територіальний розподіл відкритих проваджень за статтями, з якого випливає, що найбільше проваджень за статтею 111-1 КК було відкрито у Харківській (1548), Луганській (1196), Херсонській (1188) та Донецькій (881) областях. За статтею 111-2 найбільше проваджень у Херсонській (266), Харківській (174), Запорізькій (66) областях.
Нагадаємо, що спеціально створена робоча група при комітеті Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності ще в березні завершила роботу над законопроєктом про вдосконалення покарання за колабораціонізм. Напрацьований законопроєкт передбачає невідворотність покарання для колабораціоністів із позбавленням їх можливості будь-якої участі в політичному житті України на наступні 10 років. Водночас робоча група пропонує конкретизувати склади злочинів і збалансувати відповідальність.
Також в березні 2022 року Рада ухвалила закон, згідно з яким доповнила Кримінальний кодекс статтею 111-1 (колабораційна діяльність) про максимальне покарання у вигляді довічного позбавлення волі.
Докладніше про те, як карали за колабораціонізм різні держави та чому цей термін досі неоднозначний навіть в Україні, читайте в мтеріалі LB.ua.