Справа, яку мали завершити 2020 року
Зінченка й Аброськіна заарештували навесні 2014 року. Разом з ними – їхнього командира Дмитра Садовника, який того самого року втік у Росію, щойно суддя Печерського суду Світлана Волкова змінила йому запобіжний на домашній арешт.
У першій половині 2015-го правоохоронці затримали Тамтуру, Маринченка і Янішевського.
Того року до суду дійшла й справа проти Аброськіна і Зінченка. 2016-го її об'єднали з обвинуваченням Маринченка, Тамтури і Янішевського – і почали слухати спочатку.
Зазначимо, справа не мала обійтися п'ятьма підсудними. Слідство підозрювало 26 беркутівців, які 20 лютого 2014 року були на Інститутській зі зброєю. Утім напередодні затримання 20 силовиків з командиром ПМОП "Беркут" Сергієм Кусюком утекли до Росії.
Адвокати ж наголошували, що правоохоронці знали прізвища фігурантів ще 2014-го, але не затримували їх.
"Із 2014 року була протидія з боку МВС, яке не забезпечило допиту своїх колишніх працівників, хоча про це просила ГПУ. У результаті підозрювані так довго перебувають на волі, хоча їм інкримінують вчинення особливо тяжких злочинів", – пояснював адвокат "Небесної сотні" Павло Дикань.
Розгляд справи тривав близько чотирьох років через велику кількість потерпілих. За цей час провели понад 200 судових засідань. У 2020 році планували завершити допит свідків, допитати обвинувачених і провести дебати.
Але 28 грудня 2019 року Апеляційний суд змінює запобіжний захід підсудним – випускає під особисте зобов'язання. Тоді оголошують, що їх передають на непідконтрольну Україні територію в рамках обміну полоненими. Це ставить під загрозу судовий процес.
"Коли для обміну таким людям змінюють запобіжний захід, юридична складова синхронізується з фактичною складовою. А беркутівці не є ні учасниками конфлікту, ні постраждалими. І їхні злочини не пов'язані з конфліктом. Виходить, що є вимога від РФ обміняти людей, які проходять у кримінальних провадженнях, жодним чином не прив'язаних ні до АТО, ні до збройного конфлікту, ні до протистояння. Тому що інкриміновані події відбулися до початку конфлікту. А це вже втручання у внутрішню політику України. Це втручання в незалежність суду, прокуратури, підважується доведення будь-якої кримінальної справи в Україні до кінця", – зауважувала адвокатка Євгенія Закревська.
Вирок суду
Після обміну Маринченко і Тамтура повернулися до Києва. З тих пір справи щодо інших трьох – Аброськіна, Зінченка та Янішевського – розглядали заочно.
18 жовтня Олега Янішевського засудили до довічного ув'язнення та позбавили всіх звань. Павла Аброськіна – до 15 років. Він утратив право обіймати посади три роки. Сергія Зінченка – до 15 років, позбавили звання та права обіймати посаду три роки. Тобто всі, хто мав би сісти за ґрати, зараз у Росії.
Сергія Тамтуру суд виправдав. "Визнати невинуватим у пред'явленому обвинуваченні, вчиненому злочині та виправдати його з підстав недоведення того, що ці злочини вчинені обвинуваченим", – оголосив суддя Сергій Дячук.
Олександра Маринченка теж виправдав за декількома статтями. Водночас визнав винним у частині другій статті 365 Кримінального кодексу – "Перевищення влади або службових повноважень працівником правоохоронного органу". Вирок – п'ять років позбавлення волі.
У термін відбування покарання Маринченкові зарахували попереднє ув'язнення – з 23 лютого 2015 року до 28 грудня 2019 року з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
"Вважати Маринченка таким, що повністю відбув призначене судом за даним вироком основне покарання у вигляді позбавлення волі строком на п'ять років", – оголосив Дячук.
Зазначимо, ще з 2019 року суд пом'якшував умови Тамтурі й Маринченку. Першого в липні відпустили під домашній арешт, через пару місяців дозволили зняти йому електронний браслет. Другого відправили під домашній арешт 19 грудня 2019 року.
Аргументація була схожа: доказів недостатньо, зброя беркутівців зникла – хтось з неї й убивав людей. Обвинувачення проти Маринченка і Тамтури доведено в меншому обсязі, ніж у решти, зробив висновок суд.
"Щодо трьох (Янішевський, Зінченко, Аброськін) є докази, що саме з цих автоматів стріляли. Автомати знищили, кулі знайшли. Зброї Тамтури не знайшли. А якщо вона не зникла, якщо він з неї стріляв, а ми ще не вивчили цю експертизу стосовно гільз, то як можна зробити висновок, що проти нього недостатньо доказів?" – пояснював у 2019-му прокурор Яніс Сімонов.
Тоді прокурори наголошували, що йдеться про змову під час виконання злочинного наказу – і робили це всі п’ятеро.
Що далі
Такий вирок суду обурив родини загиблих на Майдані.
"З вироком не погоджуюся. За що загинули наші рідні? Напевно, що немає в Україні справедливого покарання. Тому що наші рідні загинули, а ті, хто ці злочини вчиняв, вони зараз навіть на волі. Немає слів… Ми будемо подавати на апеляцію і боротися за справедливе рішення… Я очікувала довічного ув’язнення для всіх", – поділилася Наталя, дружина загиблого героя Небесної сотні Володимира Чаплінського, пише "Слідство.Інфо".
Наміри оскаржувати вироки в апеляції підтверджує прокурор Олексій Донський. А серед підстав і те, що суд не визнав винними беркутівців у деяких статтях звинувачення.
"Кваліфікація злочину, яку сторона вважає беззаперечною і доведеною — це дії щодо терористичного акту. Ці дії були інкриміновані всім обвинуваченим, оскільки, на наше переконання, невибіркове застосування зброї впродовж півтори години щодо необмеженої кількості беззбройних протестувальників — це ніщо інше, як терористичний акт. Ніяким іншим мотивом ці дії не можна пояснити. Водночас судом виправдано всіх обвинувачених у вчиненні теракту", – цитує Донського "Слідство. Інфо".