Державне бюро розслідувань веде слідство у справі щодо обставин, які сприяли швидкому захопленню Росією частини півдня України. Серед тих, із ким поспілкувалися правоохоронці, – Головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний, йдеться у матеріалі BBC.
Справу про неналежну оборону Херсонської області, яка призвела до швидкої окупації її частини, ДБР відкрило 11 квітня 2022 року. З того часу про її розслідування відомо дуже мало.
"У березні 2023 року ДБР у відповідь на запит ВВС Україна відповіло, що справу розслідують за частиною 1-ї статті 111 та частиною 3-ї статті 425 Кримінального кодексу – державна зрада та недбале ставлення до військової служби. Мова йде про неналежну організацію мінування мостів і дамб для подальшого підриву, щоб стримати наступ Росії вглиб материкової України", – зазначили журналісти.
Джерело журналістів у слідстві пояснило, що ці обставини призвели до тяжких наслідків, пов'язаних із тимчасовою окупацією територій Херсонської та Запорізької областей, загибеллю українських захисників і мирних мешканців, знищенням ворогом інфраструктури цих регіонів.
Спочатку у публічному просторі "здачу Півдня" пов’язували зі зрадниками у спецслужбі – з колишнім начальником ГУ СБУ в Криму Олегом Кулінічем та ексочільником управління СБУ в Херсонській області Сергієм Криворучком. Однак BBC зʼясувало, що Кулініч не фігурує у справі про окупацію Півдня, як і інші працівники СБУ. Виявилося, що по цій справі проходять лише військові ЗСУ.
"За даними ВВС, підозри у цій справі ще нікому не оголосили, але цілком імовірно, що це може відбутися вже найближчим часом. Справа розслідується вже півтора року, по ній досі допитують свідків. І зовсім не простих", – зазначили журналісти.
За їхніми даними, слідчі вже допитали цілий список генералів та представників військового командування. Серед них – командувач сил оборони Сергій Наєв, колишні командувачі угрупування військ "Південь", зокрема генерали Андрій Ковальчук та Андрій Соколов, а також командири інших військових формувань, що входять до складу цього угруповання. Свідчення також дав генерал, ексначальник Генштабу Віктор Муженко. Він зранку 24 лютого 2022 року приєднався до найвищого військового командування та допомагав ухвалювати рішення у штабі.
"За нашими даними, також допитали ще одного колишнього начальника Генштабу, генерала Руслана Хомчака. Дали свідчення і колишні керівники Херсонщини, в тому числі ексголова Херсонської обласної військової адміністрації Геннадій Лагута, якого 16 вересня знайшли мертвим у Києві. Також кілька наших джерел стверджують, що в рамках розслідування цієї справи слідчі приходили на бесіду до Валерія Залужного. За даними ВВС, процесуального статусу у цій справі в головнокомандувача ще немає, так само як не було і офіційного виклику на допит. Але не виключено, що такий статус з’явиться згодом. З огляду на такий можливий розвиток подій, у вузьких політичних колах справу про окупацію Півдня вже називають «справою Залужного»", – зазначили журналісти.
ДБР не надало інформацію про те, чи фігурує в справі Залужний.
Також, за даними журналістів, слідчі допитали екскомандира 59-ї окремої мотопіхотної бригади, яка обороняла Південь, полковника Олександра Виноградова.Загалом у справі свідчення дали понад пів сотні людей.
Одного з основних учасників тих подій, який ніс службу на межі з Кримом 24 лютого, слідчі взагалі не чіпали аж до того часу, поки він не дав інтерв’ю про ті події "Українській правді" у липні 2023 року.
Військовий Іван Сестриватовський розповів, що мав підірвати мости на Чонгарі, але це в нього чомусь не вийшло. І станом на момент спілкування морпіх стверджував, що його ніхто не допитував. Допит відбувся уже після інтервʼю, в якому він сказав, що 24 лютого намагався підірвати мости, але механізм не спрацював. Морпіх припустив, що причиною міг бути масований обстріл росіян, який пошкодив дроти, або робота диверсантів.
Військові, з якими поспілкувалися журналісти, мають питання про те, чи здатні цивільні слідчі ДБР розслідувати такі справи. До того ж, за словами військових, є сумніви в неупередженості цього розслідування, адже в публічній площині ДБР часто пов’язують з Офісом президента. Військової поліції за всі роки війни в Україні так і не створили.
Журналісти кажуть, що у військових колах побоюються, що їх хочуть просто "призначити" винними для швидкого задоволення запиту суспільства. Адже, за їхніми словами, в цьому питанні, окрім дослідження подій початку війни, не менш важливим є дослідження подій, які відбувалися до самого вторгнення. Генерал Соколов стверджує, що замість чотирьох бригад, які за планом мали закривати кримський напрямок, в нього було лише півтори. Військ для закриття усієї країни від Білорусі до Криму катастрофічно не вистачало. Тож, як вважає генерал, до війни в країні мали оголосити мобілізацію, або в інший спосіб стрімко збільшити чисельність армії. Джерела в Генштабі кажуть ще й про те, що це розслідування чинить певний тиск на військове командування.
"Ми знаємо, є така справа, там фігурують військові. Треба з’ясувати, чому мости не були підірвані, а росіяни змогли так швидко зайти і окупувати Херсонщину", – пояснювало журналістам джерело в ОП.
Вранці 24 лютого 2022 окупанти швидко перебралися через перешийок із Кримом. До опівдня вони проїхали вглиб материкової України на 200 км і були біля Херсона, а уже за декілька днів захопили територію, більшу за Швейцарію. Чонгарські мости не були підірвані, а через велику кількість окупантів та їхньої техніки українські військові були змушені відступати.
"Представники Міноборони та Генштабу стверджують, що все замінували, але українським військовим протистояли більші у десятки разів сили росіян. Та й підрив мостів суттєво не змінив би ситуацію, стверджують деякі представники військового командування", – зазначили журналісти.
Тодішній міністр оборони Олексій Резніков говорив, що, крім мостів, які не підірвали, були "ще 10 проходів є з Криму суходолом, а не мостами. І тому підрив мосту не вплинув би на можливість росіян просунутися на цьому напрямку. Це відповідально сказав один із військових генералів, який зараз перебуває в політичній опозиції, я від нього це вперше почув".
Генерал-майор Андрій Соколов, який під час повномасштабного вторгнення командував управлінням військ "Південь" і відповідав за оборону тієї ділянки, в нещодавньому інтерв'ю "Українській правді" стверджував, що росіяни змогли швидко просунутись, бо їхні сили переважали українські в 20-25 разів.
Також Соколов звернув увагу, що мости, які можна було підірвати, розташовані на Чонгарі. Але на іншому напрямку через Армянськ і Перекопськ на Чаплинку чи Каланчак мостів не було і там був прохід для російської армії через суходіл у напрямку Херсона і Нової Каховки.
Військові, з якими поспілкувалися журналісти BBC, стверджують, що силами і засобами, які тоді були, стримати російський наступ на Півдні не було шансів.