Китай допомагає озброювати Росію гелікоптерами, безпілотниками, оптичними прицілами та найважливішими металами, які використовуються в оборонній промисловості, показало розслідування The Telegraph.
Російські фірми (включно з підсанкційними), які займаються виробництвом ракетних установок, бронетехніки та стратегічних бомбардувальників, отримали десятки тисяч поставок із Китаю з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну до першого кварталу цього року.
Це відбувається в той момент, коли Китай, який наполягає на збереженні нейтралітету, намагається позиціонувати себе як ключового мирного посередника в переговорах, спрямованих на припинення війни.
Торгівля між Китаєм і Росією цього року має перевищити 200 мільярдів доларів, що є новим рекордом, незважаючи на те, що китайський експорт в інші країни значно впав.
Відповідно до аналізу Observatory of Economic Complexity, візуалізатора торгових даних, експорт товарів потенційного військового призначення зріс більш ніж у три рази за останній році, порівняно з попереднім.
Йкдться про товари подвійного призначення.
Підтримка Китаю, схоже, допомагає Росії витримати санкції, що ставить під сумнів ефективність важливої частини кампанії Заходу проти Москви, спрямованої на паралізацію російської економіки.
За даними Molfar Global, дослідницької організації з відкритим кодом, одна китайська компанія відправила до Росії 1000 дронів за два місяці до війни. Ця фірма, Shantou Honghu Plastics, описує себе як оптового продавця дитячих іграшок на своєму веб-сайті та в профілях у соціальних мережах.
Безпілотники були відправлені російській фірмі під назвою «Самсон», яка так само описує себе як оптовий продавець ігор та іграшок і, здається, є підставною компанією, вказуючи лише 10 000 рублів капіталу на своє ім’я, згідно з публічним реєстром компаній.
Через чотири дні після початку війни в Україні, китайська компанія Hems999 поставила два гелікоптери. Інша китайська компанія Tianjin Huarong Aviation передала Росії чотири гелікоптери Airbus з початку війни.
Всі були отримані російською фірмою «Вертоліт Урал», основним замовником якої є російська Національна гвардія, дислокована в Україні і очолювана Віктором Золотовим, давнім охоронцем Путіна.
Китайські фірми також відправили оптичні приціли більш ніж 50 російським компаніям з початку 2022 року до першого кварталу цього року. Імпорт цих продуктів майже подвоївся до 2,5 мільйонів доларів минулого року порівняно з попереднім.
На Yiwu Wojie Optics Instrument припадає більшість оптичних прицілів — близько 2500 — наданих російській фірмі CEK, яка раніше постачала такі товари та обладнання нічного бачення для російського міністерства внутрішніх справ, згідно з даними, отриманими Molfar від 52wmb, китайської торгової компанії.
У рахунках-фактурах зазначено, що таке обладнання призначене для «полювання», хоча пристрої можуть бути встановлені на військову зброю та пропонують покращене бачення для військових операцій.
При цьому російський імпорт сировини стрімко зростає. Китайський експорт турбореактивних двигунів і радіолокаційних ракетно-навігаційних систем також відправлявся через Індію та Коста-Ріку перед реекспортом до Росії, згідно з дослідженням Molfar, в очевидному намаганні уникнути санкцій.
Згідно з даними торгівлі, різко зріс російський імпорт сировини та комплектуючих, необхідних для виробництва озброєнь.
У 2022 році Китай експортував до Росії виробів із титанових сплавів на 18 мільйонів доларів, що майже вдвічі більше, ніж роком раніше. Легкі та жаростійкі титанові сплави є основним матеріалом, який використовується для виробництва військових літаків і зброї.
Титанові пластини та стрижні були доставлені з Китаю компанії «НПП «Старт», розробнику пускових установок зенітних ракет, яка входить до складу російського оборонного конгломерату «Ростех».
Титанові вироби також були відправлені в компанію S7 Technics, яка виконує технічне обслуговування та ремонт літаків, а також виконувала роботу для організації, яка контролює авіаперевезення Путіна та інших чиновників Кремля.
S7 також працює над виготовленням запасних частин для літаків, щоб російські авіакомпанії могли підтримувати свої флоти в робочому стані після того, як санкції припинили постачання західних компонентів для літаків Airbus і Boeing.
Китайські компанії також відправили поставки магнієвих сплавів Туполєву, який будує та підтримує обслуговування дальніх бомбардувальників, таких як Ту-95 і Ту-160М, які використовувалися для ударів по Україні крилатими ракетами.
Компанії, пов’язані з виробництвом автомобілів “КамАЗ”, чиї бронетранспортери, такі як КамАЗ Тайфун, перевозять російські війська та вантажі, отримали щонайменше 520 партій з Китаю.
Серед товарів – запасні частини, зварювальні апарати та лазерні верстати, які можуть бути використані для виробництва озброєння та військової техніки.
Китай відправляв сталь російським фірмам, які займаються виробництвом або виготовленням двигунів для бронетехніки КамАЗ. Одна з найбільших компаній Росії, Магнітогорський металургійний комбінат, яка співпрацює у виробництві автомобілів КамАЗ, була серед тих, хто отримував вантажі, і потрапила під санкції США та України.
Деякі китайські фірми, такі як Wuxi Tianxing Steel і Xi’an Alpha Metal, навіть мають офіси в Москві або веб-сайти компаній російською мовою, не докладаючи зусиль, щоб приховати свої військові зв’язки, розміщуючи фотографії винищувачів і військово-морських кораблів на своїх домашніх сторінках.
Крім того, повідомляється, що Пекін і Москва провели таємні переговори з Іраном про постачання перхлорату амонію, хімічної сполуки, яка використовується для приведення в рух балістичних ракет – угода, якщо її буде досягнуто, ймовірно, буде прихована від офіційних торгових реєстрів.
Росія не публікувала даних про торгівлю з початку вторгнення, хоча цифри з Китаю, її головного торговельного партнера, свідчать про те, що Пекін став вирішальним рятівним кругом, навіть коли Путін зазнав остракізму на світовій арені, а західні компанії та країни припинили зв’язки з Москвою.
Китайський лідер Сі Цзіньпін кілька разів зустрічався з Путіним, у тому числі за кілька тижнів до початку війни, але погодився лише на одногодинну телефонну розмову з президентом України Володимиром Зеленським у квітні.
На початку цього року Пекін оприлюднив «заяву про мир» із 12 пунктів, у якій переформулював свою позицію та не пропонував жодних рішень щодо припинення війни.
Китай взяв участь у другому раунді мирних переговорів у Саудівській Аравії 6 серпня після того, як відмовився брати участь у першому раунді на початку цього року. КНР досі відмовляється кваліфікувати те, що відбувається в Україні, як «вторгнення».
Жодна з компаній не відповіла на запит The Telegraph про коментар. З деякими, як-от CEK, зв’язатися не вдалося.
Нагадаємо, міністр закордонних справ Китаю після саміту в Саудівській Аравії заявив Лаврову про "неупередженість" у питанні війни в Україні. Водночас він зазначив, що КНР і РФ є "справжніми та надійними друзями та партнерами", а війну традиційно для Пекіна назвав "кризою".
Зазначимо, глава Офісу президента України на цьому тижні заявив, що ракети, якими Росія нещодавно обстріляла Україну, були виготовлені цього року і мали іноземні мікросхеми. Офіс президента України виступає за посилення санкцій, щоб Росія не могла отримувати критичні компоненти і виготовляти ракети.