Печерський районний суд обрав запобіжний захід ексзаступнику міністра охорони здоровʼя Павлу Ковтонюку у справі про створення реєстру донорів, повідомляє кореспондентка LB.ua із зали суду.
Прокурор наполягав на запобіжному заході у вигляді нічного домашнього арешту з електронним браслетом та вимогою здати закордонний паспорт. Втім суд відхилив клопотання прокуратури. І призначив особисте зобов’язання до 27 листопада.
Адвокат Ковтонюка Андрій Слюсар вважає, що підозра абсолютно необґрунтована, а запобіжний захід, пропонований прокурором, називає формальним підходом: "У нас є підозра – нам треба запобіжний", – сказав він LB.ua.
Він зауважив, що ексзаступник керівника МОЗ уже три роки не працює в міністерстві, документів, щоб приховувати, він не має, а за кордон виїжджати і так неможливо.
"Застосування запобіжного заходу в цій ситуації недоцільне. Немає жодного ризику, якому можна було б запобігти таким чином. Ковтонюк до цього приходив до слідчого, і далі буде приходити. Мені здається, що вже слідчі будуть уникати його, а не навпаки. Бо підозра абсолютно необґрунтована, ми це будемо доводити і примушувати їх робити їхню роботу – збирати докази. Цього вимагає кодекс - слідчі повинні зібрати докази, які виправдовують особу, а не тільки ті, які її звинувачують", – пояснив Слюсар.
Він переконаний, що провадження закриють на етапі розслідування. Бо якщо з ним іти далі в суд, це буде лише трата часу та ресурсів.
"Цю справу рік розслідували як розкрадання держкоштів за 191 статтею Кримінального кодексу, а за тиждень до оголошення Павлу підозри слідча внесла відомості про додаткову статтю. Схоже, що їм просто треба було показати хоч якийсь результат", – вважає адвокат.
28 вересня стало відомо, що Ковтонюку повідомили про підозру. В релізі СБУ йдеться, що кіберфахівці СБУ викрили ексзаступника міністра, чиї дії призвели до збитків державі на понад 1,8 млн гривень та зашкодили створенню реєстру донорів.
Темою трансплантації та створення Єдиної державної системи трансплантації в Міністерстві охорони здоров’я у 2018 році опікувався заступник міністра Роман Ілик. Але, як стало відомо, підозру вручили іншому заступнику міністру – Павлові Ковтонюку.
Ковтонюк був першим заступником міністра охорони здоров’я з 2016 по 2019 роки. В коментарі LB.ua він розповів, що справу веде не СБУ, а ДБР, яке вчора ввечері і викликало його для повідомлення про підозру. Тож повідомлення від СБУ було для нього несподіванкою.
Також Павло розповів, що вже проходить по цій справі ДБР як свідок. На початку літа він дав свої свідчення і максимально співпрацював зі слідством.
ДБР підозрює Ковтонюка у службовій недбалості, яка спричинила тяжкі наслідки державним інтересам (ч. 2 ст. 367 КК України). Санкція статті передбачає позбавлення волі на строк до п’яти років.
За даними ДБР, Ковтонюк підписав акт прийому-передачі програмного забезпечення цього реєстру, але воно не було передано до міністерства виконавцями замовлення.
"Це заблокувало утворення та функціонування Єдиної державної інформаційної системи трансплантації органів та інших анатомічних матеріалів, а у подальшому – її інтегрування до відповідних інформаційних систем інших країн. Дії чиновника завдали збитки державі на суму майже 1,9 млн гривень", – стверджують у ДБР.
Переможцем у тендері на створення Єдиної державної інформаційної системи трансплантації є ТОВ "ГРІН ЛАЙТ КОРПОРАТИВНІ РІШЕННЯ". Вартість тендера – 26,2 млн гривень. Реєстр живих донорів гемопоетичних стовбурових клітин – один із девʼяти, які мали бути створені в цій інформаційній системі.