Колись приблизно тринадцятитисячне смт за майже 50 кілометрів від Києва зустрічає нині позначками про міни, порожніми віконницями, зрівняними із землею будинками, спаленими автівками і вигорілою землею. За словами міністра регіонального розвитку Олексія Чернишова, ворогами тут пошкоджено чи знищено дві третини багатоповерхівок. Вісім багатоквартирних будинків демонтують – відновленню вони не підлягають.
LB.ua побував у Бородянці кілька разів: шостого квітня, менш ніж за тиждень після деокупації і через 18 днів після неї.
Після появи докладної інформації про масові звірства росіян у Бучі здавалося, що страшніше бути вже не може. Аж потім генеральна прокурорка Ірина Венедіктова повідомила: найгірша ситуація із жертвами серед цивільних у Київській області саме в Бородянці.
Центральну вулицю Бородянки знищили авіацією, ударів завдавали і з артилерії. Точна кількість загиблих від рук ворога тут все ще невідома – рятувальники продовжують розбирати завали. Однак очевидно, що загиблих багато – з-під завалів лише двох будинків дістали тіла 26 людей, понад 200 мешканців станом 6 квітня вважалися зниклими безвісти. Станом на 17 квітня рятувальники виявили тіла 41 людини.
На вцілілих парканах і стінах смт багато написів: "живут люди", "дети", "русские нах*й" – для окупантів, "стой, стреляю" і "V" – від них для українців.
Є й позначки, що зʼявилися вже після деокупації – "обережно, міни". Мін тут багато – ними була буквально всіяна траса в житомирському напрямку.
Попри незліченну кількість нагадувань про смерть, Бородянка – це також і життя: квіти, вуличні собаки, рятувальники, правоохоронці, волонтери, вцілілі мешканці. Бородянці – окрема категорія нескореності. До прикладу, місцева жителька Тетяна врятувала під час окупації вісьмох людей. Вона носила воду та ділилася власними продуктами із заблокованими під завалами людьми, йдеться в сюжеті Укрінформу.
Київська ОВА повідомляє, що Бородянку вже обстежили на предмет мін, населений пункт уже навіть встигли відвідати президенти Польщі, Литви, Латвії та Естонії. "Ось де темна сторона людства показала своє обличчя", – прокоментував побачене литовський лідер Гітанас Науседа.
Однак у селищі належить виконати ще чимало робіт, зокрема, повернути централізоване водопостачання й відведення. Для волонтерів і рятувальників, які працюють над відновленням смт, тут встановили передані зі Закарпаття модульні будинки. Це дозволило не виїжджати за межі, а жити просто тут, щоб якомога оперативніше усунути наслідки бойових дій.
