Остання сесія Київради відбувалася за правилами “червоної зони”, в якій перебуває зараз столиця: вхід до сесійної зали лише із сертифікатом про вакцинацію або негативним тестом. Можливо, тому засідання почалося пізніше і не відразу набрало кворум. Але згодом депутати зібралися, і виявилося, що практично в повному складі.
Міський голова Віталій Кличко приніс на сесію тривожні новини: ситуація з ковідом у місті складна, обсяги використання кисню в лікарнях утричі більші за показники попередніх хвиль. Школярі в Києві займатимуться дистанційно, початкова школа включно, - у правильності цього рішення (яке не регламентоване Кабміном) Віталій Кличко впевнений. У момент, коли черговий депутат почав дорікати меру цим рішенням, міський голова не витримав і емоційно запропонував: “Я регулярно відвідую ковідні відділення в тих скафандрах і бачу, яка там критична ситуація. Давайте ви надягнете такий же костюм і підете зі мною в дитячу інфекційну лікарню? А потім поговоримо”.
Охочих не знайшлося. Але були ще спроби “підловити” мера на темі ковіду. Депутат від ОПЗЖ Михайло Наконечний попросив Кличка внести ясність щодо питання, яка вакцина краща, і відкрити секрет, яку ж зробив сам очільник міста, - натякаючи на можливу нещепленість Кличка.
“Я шоу з оголенням і м'язами по пояс не робив. На вакцинацію пішов тихо. Зробив ту саму, що й всі працівники КМДА, для яких ми робили щеплення, - Pfizer. І запевняю вас, що всі наявні вакцини хороші”, - спокійно відповів міський голова. І це був той момент, коли не надто радієш скромності політика - можливо, шоу від Кличка дійсно було б доречним для залучення охочих вакцинуватися.
Коли ім'я має значення
Але основні сили депутати берегли для баталій щодо перейменування вулиць у Києві. Учора Київрада перейменувала 12 вулиць і назвала один сквер. І ця буденна, здавалося б, подія, спровокувала неабиякий спротив депутатів від ОПЗЖ. Представник цієї фракції Ігор Кириленко взагалі пропонував повністю зняти весь розділ про перейменування з порядку денного сесії. А коли цього не сталося, приділяв окрему і дуже прискіпливу увагу буквально кожній позиції в переліку нових назв.
Кириленку не подобалося, що Київ хоче забути “героїв Другої світової війни” (як, наприклад, Миколу Кузнєцова, співробітника НКВС і напівлегендарну фігуру радянської пропаганди). А також те, що хтось із людей, на честь яких перейменовують вулицю, провів більшу частину життя за кордоном (як автор слів гімну ЗСУ Олесь Бабій). Риторика ОПЗЖ сягнула свого апогею, коли голова фракції Наконечний дорікнув редактору сайту “Історична правда” Вахтангу Кіпіані, якого запросили для виступу щодо перейменування вулиці Кузнєцова, що той уродженець Грузії і тому мало що знає про історію України. Тут уже не витримали відразу кілька депутаток: Семенова, Михайлова і Лимар. Вони заявили, що це дискримінація за національною ознакою і відверта ксенофобія. Яку дивно чути від партії, яка так плекає народну пам'ять про перемогу над фашизмом.
Закінчилося тим, що депутатка Аліна Михайлова звинуватила половину фракції ОПЗЖ у тому, що вони мають російські паспорти. А Кириленко відповів, що промовчить про те, на кого працює Михайлова (наразі відомо лише про її діяльність як волонтера-парамедика в АТО).
Саме голосування щодо перейменування минуло досить спокійно. І тепер у Києві є сквер імені Василя Сліпака, вулиця Народного Ополчення буде носити ім'я Святослава Хороброго, а на одну вулицю Московську в столиці України стало менше (але найбільш відома, в Печерському районі, все ще лишається).
Правила публічних консультацій
Зате тихо й непомітно депутати затвердили “Положення про публічні консультації під час планування громадських просторів”. Розробляли його, за словами секретаря ради, відповідно до стандартів і рекомендацій Ради Європи.
Цим порядком визначили процедури організації громадських обговорень щодо планування таких об'єктів: пішохідні зони; майдани, площі, проспекти, вулиці; парки, сквери, зелені зони; пляжі. Тобто все, що цікаво мешканцям міста найбільше.
Громадська ініціатива “Разом проти корупції” дослідила положення і у своєму аналізі зазначила, що документ не містить чіткої процедури обов’язкового здійснення публічних консультації, а також надає дискредитаційні повноваження міському голові приймати рішення щодо необхідності таких консультацій.
Крім того, немає чітких механізмів урахування результатів цих консультацій, немає процедури їх моніторингу, не передбачається відповідальність посадовців, які не забезпечують проведення консультацій або порушують їхній порядок. Експерти рекомендували Київраді доопрацювати це положення. Але депутати прийняли його без обговорень.
Регламент: плюс фемінітиви, мінус важлива поіменка
Київрада прийняла також новий регламент своєї роботи. Попередній був створений у 2016 році, але нинішнє скликання і новий секретар ради вирішили, що потрібен більш сучасний і просунутий варіант. Зокрема, “буде проводитися антикорупційна експертиза проєктів рішень Київської міської ради нормативно-правового характеру”, повідомив секретар Київради Володимир Бондаренко.
Ну, висновки правового управління Київрада давно вміє спокійно обходити (читайте в огляді сесії далі), подивимося, як буде з антикорекспертизою.
Інша прогресивна норма оновленого регламенту - використання фемінітивів у тексті цього документа. За пропозицією депутатки Євгенії Кулеби, всі назви посад будуть продубльовані в жіночому роді. Усі, крім секретаря Київради - вживання терміна “секретарка” для цієї посади експерти назвали недоречним. (Але варто ще уточнити, чи нема тут дискримінації секретарок).
“Ми будемо найпрогресивнішою міською радою, офіційно використовуючи у своєму регламенті фемінітиви”, - натхненно повідомив голова регламентної комісії Леонід Ємець. Ну, якщо найбільшу ступінь прогресивності Київрада вирішила здобути в цій сфері, то хай хоча б так.
Але насправді під час недовгого обговорення нового регламенту в сесійній залі спливли менш привабливі факти про нього: оцифрована і прогресивна Київрада все ще не може впровадити поіменну фіксацію голосування в комісіях, а невідкладне внесення земельно-паркових питань на сесію в порядку невідкладності буде все ще неможливим без згоди міського голови.
До обох позицій привернула увагу депутатка від "СН" Ксенія Семенова. Вона нагадала колегам, що громадський рух “Чесно” звертався до профільної комісії з пропозицією зробити поіменну фіксацію голосування під час обговорення проєктів рішень у комісіях. (Зараз це відбувається підняттям рук, що видно на трансляціях у деяких комісіях, або картками для голосування - під час засідань земельної і бюджетної комісій, які проходять у сесійній залі). Пропозицію начебто прийняли, але норма про поіменку набуде чинності лише з 1 січня 2023 року. Семенова наполягала на формулюванні “не пізніше 1 січня 2022”, але Бондаренко наполегливо пояснив, що раніше це технічно неможливо, і депутати не підтримали правку.
Також лише Ксенія Семенова звернула увагу на таку норму: депутат може винести на сесію проєкт рішення про надання статусів скверу, парку або з приводу містобудування і землекористування як невідкладний (тобто без місяців підготовки і комісій) лише за підписом міського голови. Що це означає? Це означає, що якщо у вашому районі сталася “пожежна” ситуація із забудовою або знищенням зеленої зони і знайшовся чуйний депутат, який хоче привернути увагу до цього питання і винести його на сесію за пришвидшеною процедурою, він це не зможе зробити, якщо цього не захоче мер міста.
“Не уявляю, який парк знадобиться створювати так терміново, це завжди тривалий процес”, - філософськи зазначив голова регламентної комісії Ємець під час обговорення проєкту в комісії.
З ним посперечалися б багато громадських активістів, які першими привертають увагу до проблем з парками або забудовами. Іноді буває так, що зупинити розвиток подій може лише термінове винесення питання на найближчу сесію (а не стандартна процедура за чергою).
Але хоча Семенова двiчi просила змінити цю норму, депутати її не підтримали. Будь-який скандал на сесії Київради можна буде здіймати лише після згоди міського голови.
А від себе як оглядача я додала б, що і громада, і представники ЗМІ дуже чекають, коли засідання погоджувальних рад голів фракцій Київради будуть такими ж відкритими до трансляцій, як і всі інші депутатські заходи. Бо саме на цих радах раптово з'являються і зникають важливі (і резонансні, і дражливі, і скандальні) проєкти рішень, і саме там секретар Київради аргументує головам фракцій причину цих подій. Громада почути ці аргументи в оригіналі - на трансляції засідання - не може.
Як віддати землю під неіснуючі об'єкти, щоб збудувати Lisova Mall
За усталеною традицією, найбільш гострі (та інколи гіркі) земельні питання в Київраді проходять під завісу пленарного засідання і без дебатів. Цього разу депутати відзначилися мовчазним голосуванням за ще одну ділянку під майбутній ТРЦ Lisova Mall (біля метро “Лісова”).
ТОВ «Женсан» давно збирає землю під будівництво масштабного ТРЦ, який займатиме площу кількох кварталів між Броварським проспектом і вулицею Кіото (на фото). Ще у 2004 році Київрада віддала «Женсан» в оренду на 25 років для будівництва багатофункціонального торговельного центру ділянку площею 4,01 га (2,3 га від лісового фонду «Київзеленбуду» і 1,71 га від «Київавтодору», який мав будувати на них підходи до станції метро). ТРЦ, який займатиме більше ніж 4 га, фактично змусить усіх мешканців Лісового і сусідніх районів діставатися до житла від метро виключно через торгові площі центру.
Багато років поспіль величезна ділянка обнесена парканом, який починається просто від виходу з метро і розміщений на тротуарі, на червоних лініях. Мешканці масиву просотуються до громадського транспорту і своїх осель, обходячи цей паркан по колу. А за самим парканом вже утворилася природна водойма з птахами - дощова вода збирається в котловані, от і з’явився новий гідрооб'єкт. Міську владу ці незручності і ситуація в цілому, здається, ніяк не засмучують. А власник ділянки лише рік тому зміг отримати дозвіл ДАБІ на будівельні роботи (після попередньої відмови).
У 2021 році ТОВ “Женсан” легітимізувало через Київраду володіння ще двома маленькими ділянками для свого ТРЦ: в березні 0,22 га під експлуатацію кафе (якого там давно не існує), і ось вчора 0,11 га - під експлуатацію виїздів/заїздів до АЗС (якої теж не існує вже кілька років).
Річ у тім, що передача земельних ділянок комунальної власності взагалі має відбуватися окремими лотами на торгах, але це правило не працює, якщо на локації вже щось збудовано - тоді пріоритетне право оренди за власником цього майна. “Женсан” придбало право на АЗС і проїзди до неї і отримує оренду на землю на цій підставі, що й зазначено в документації. Проте ані АЗС, ані проїздів фактично не існує (фотоколаж) - це все ділянка під майбутній ТРЦ.
Власне, це помітило і управління правового забезпечення КМДА (яке візує всі проєкти рішень), зазначивши, що означена ділянка вільна від споруд для експлуатації дорожнього сервісу, тому не може відповідати фактичному призначенню землі - для об'єктів дорожнього сервісу. Юристи не погодили цей проєкт оренди. Що не завадило профільній містобудівній комісії розглянути питання повторно і відхилити зауваження правників.
А далі - сесія і злагоджені голосування потоком за земельні питання, де депутати голосують за суперечливі рішення, чи то не бажаючи ними цікавитися, чи то не маючи на них часу.