Уповноважена Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова звернулася до Конституційного Суду з поданням щодо окремих положень законів, що стосуються сфери охорони здоров'я, надання медичних послуг населенню, питань ліквідації та реорганізації закладів охорони здоров'я в умовах реалізації медичної реформи та подолання пандемії COVID-19.
Про це вона повідомила в Фейсбуці.
"Новим викликом для України стала боротьба з пандемією COVID-19, але більшість державних органів та служб виявилися неготовими ані організаційно, ані юридично і навіть психологічно до цього. Складнощів у протидії хворобі завдали й певні законодавчі зміни, а також започаткована у 2017 році медична реформа, що відбувається одночасно з реформами децентралізації та адміністративно-територіального устрою", - написала Денісова.
При цьому вона наголосила, що в цілому введені урядом обмежувальні заходи з подолання хвороби мають виправдану мету - збереження життя та здоров’я людини. Однак, на її думку, чинне законодавство на час впровадження карантину, виявилося не адаптованим до пандемії, а саме - закон "Основи законодавства України про охорону здоров’я", закони "Про захист населення від інфекційних хвороб", "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення".
"Таким чином, виникла ситуація, за якої розпочата медична реформа із наступним встановленням... протиепідемічних заходів, призвели до порушень та обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, свідченням чого є численні звернення громадян до мене", - зазначила Денісова.
"Сподіваюся на відкриття КСУ конституційного провадження за моїм поданням та розгляд його по суті, адже порушені права громадян у сфері охорони здоров’я мають бути відновлені та надалі забезпечуватися державою", - додала омбудсман.
Представниця Верховної ради у Конституційному суді Ольга Совгиря пояснила що Денісова оскаржує, зокрема, - положення законів щодо медреформи, згідно з якими органи місцевого самоврядування можуть приймати рішення про припинення, реорганізацію чи перепрофілювання закладів охорони здоров’я самостійно з урахуванням плану розвитку госпітального округу.
Крім того, Денісова оскаржує положення законів, які є правовою підставою для запровадження Кабміном карантинних обмежень. Совгиря зазначила, що у поданні вказано, що ці "положення сформульовані нечітко і передбачають можливість обмеження Кабінетом міністрів конституційного права на охорону здоров’я, медичну допомогу або медичне страхування, можливість обмеження яких не передбачена Конституцією".
Також Денісова оскаржує положення закону від 28 грудня 2014 року № 76-VIII, яким скасовано мораторій на ліквідацію та реорганізацію лікарень
Наразі КСУ вирішує питання про відкриття провадження.
Нагадаємо, у 2018 році було запроваджено перший етап медичної реформи - українці отримали змогу самостійно обирати сімейного лікаря (серед тих лікарень, що уклали договір з НСЗУ) та підписувати з ними декларації. Кошти за отримані послуги лікарям і лікарням почала виплачувати Нацслужба здоров’я - новостворений орган-страховик, яка укладає договори з установами охорони здоров'я і закуповує в них послуги медичного обслуговування населення.
З 1 квітня 2020 року стартував другий етап медреформи. Він полягає в тому, що практично всі комунальні медустанови (районні, міські, обласні лікарні) країни будуть отримувати кошти за прямим договором з НСЗУ. Новий етап медреформи дав можливість українцям обирати лікаря не лише первинної, а й вторинної, а також високоспеціалізованої допомоги. Лікарні тепер отримуватимуть гроші не за кількість місць, а за кількість наданих послуг, і не за субвенціями бюджету - виплати здійснює НСЗУ.
4 травня президент Володимир Зеленський заявив, що медреформа потребує поліпшення, і він не допустить її другого етапу у нинішньому вигляді. Наступного дня реформу розкритикував міністр охорони здоров'я Максим Степанов, заявивши, що її потрібно поліпшити.
Детальніше про те, які зміни у сфері охорони здоров'я очікуються на другому етапі медреформи, читайте в інтерв'ю LB.ua з ексглавою МОЗ Уляною Супрун "Я не бачу відважних людей зараз ані в уряді, ані в оточенні президента".