Про це під час LB.Talks ми говорили з:
- Віктором Ляшком, міністром охорони здоров'я України; Віктор Ляшко
- Михайлом Радуцьким, членом депутатської фракції «Слуги народу», головою парламентського комітету з питань здоров’я нації; Михайло Радуцький
- Катериною Загорій, директоркою ради директорів компанії «Дарниця»; Катерина Загорій
- Яною Зінкевич, засновницею та командиркою волонтерського медичного батальйону «Госпітальєри». Яна Зінкевич
Ми також прагнули залучити до дискусії найбільші аптечні мережі і дистрибюторів, однак цього разу не вдалося.
Навесні в Україні заговорили про те, що ціни на ліки в нас зависокі, і було рішення Ради нацбезпеки та оборони дати з цим раду. Ціна ліків, спрощуючи, складається з відпускної ціни заводу, націнки дистрибютора, націнки аптеки і маркетингу (виробники платили додатково аптекам за те, щоб їх краще продавали). Держава заборонила маркетинг до врегулювання цін, а також обмежила націнки аптекам до 35 %, а дистриб'юторам — до 8 %. Найбільші аптечні мережі виступили категорично проти, кажучи, що тоді їм доведеться закривати менші аптеки і це погіршить доступ людей до ліків. Що сталося за ці понад пів року?
«За останні пів року ми зробили певну революцію, — каже міністр Віктор Ляшко. — Думаю, ми єдина країна на території ЄС, яка має повністю задекларовані ціни на всю групу товарів – рецептурну й ОТС-групу (тобто ліки, які продають без рецепта. — LB.ua). Це дозволило мати старт, щоб запускати інші регулювання. Народні депутати проголосували зміни до Закону «Про лікарські засоби», і ми в три етапи зробили реферування / декларування цін. І є результати. Майже 11 000 SKU (унікальний код, що ідентифікує конкретну товарну позицію. — LB.ua) внесені до Нацкаталогу. Є діюча речовина, ми розуміємо кількість виробників та імпортерів, яка цю речовину в складі своїх лікарських засобів продає на території України. Розуміємо з реалізованих паковань — імпортних і вітчизняних. І розуміємо вартість таблетки на міліграм. Ми проаналізували 400 найпопуляніших SKU, середня вартість таблетки імпортного виробника — 180 грн, українського — 18».
Міністр додає, що його ключова задача на наступний період — знижувати середній чек, який українці платять за ліки. Найбільшою проблемою у впровадженні змін міністр називає «відкритість усіх учасників процесу».
Голова парламентського медичного комітету Михайло Радуцький розповідає, що першим законом, який Єврокомісія відмітила як повністю відповідний євроінтеграційним процесам в Україні, став закон про лікарські засоби: «Норми закону не ідеальні, але там є багато таких, які набувають чинності 2027-го, 2028 року. Цей закон уже мав зміни за рішенням РНБО. І завдяки цим змінам є Укрпошта. Аптека, яка має 1,8 тисячі пересувних відділень. Це доступність. Є 29 мобільних аптечних пунктів у 17 областях. І вони не по Київській області їздять, а по Херсону, Запоріжжю, Харкову, де дійсно потрібно».
Членкиня парламентського медичного комітету, депутатка і засновниця «Госпітальєрів» Яна Зінкевич розповідає, що в середовищі військових у питаннях ліків і їхньої доступності нещодавно була одна велика перемога і є одна досить серйозна проблема. Перемога — вдалося внести препарат «Налбуфін» до переліку наркотичних засобів. А проблемою є вакцинації проти правця і сказу. Якщо людина отримує травму або поранення, зазвичай її вакцинують у першу добу, але все рівно бувають випадки, коли проґавлять. Також є багато тварин, зокрема диких, яких не вакцинують і які живуть у прифронтовій зоні.
Директорка ради директорів «Дарниці» Катерина Загорій наводить дані соціологічних опитувань, які показують, що ліки становлять третину споживчого кошика українців: «79 % українців економлять на інших товарах, щоб купити ліки. 51 % економить на їжі, щоб купити ліки. І більшість серед них — пенсіонери. Старші люди — найвразливіша група. 62 % людей 60+ економлять на харчуванні, щоб користуватися ліками. 94 % відчули подорожчання ліків. Притомні українські виробники на 30 % знизили ціни на топ-300, але українці відчули подорожчання. Більша частина українців купують ліки тільки в стаціонарних аптеках. Українські ліки в кошику споживача займають зараз менше, ніж іноземні, якщо дивитися на продаж в аптеках. Але якщо подивитися на попит і поговорити, кого хочуть купувати українці, то 86 % позитивно ставляться до українського виробника, 74 % хочуть купувати українські ліки. Але причини купівлі українського — наявність у точках продажу. Тобто головна причина відмови від українських ліків — не якість, а їх важко знайти в точках продажу. Якщо ми далі рухаємося в ЄС, то європейські правила регуляції все рівно нас приведуть до регулювання як аптек, так і виробників, а цей шлях закінчиться регулюванням як ціни, так і специфічних правил, достатньо жорстких для виробників».
Під час дискусії Наталія Сергієнко, заступниця директора з питань стратегічного розвитку AstraZeneca, розповіла, що компанія розширює присутність в Україні, однак досі не розв'язано питання синхронізації переліків оновлення Національного каталогу і переліку реінбурсації: «Синхронізація допоможе розвитку програми “Доступні ліки”. Несинхронізованість у контексті інвестицій не впливатиме позитивно на ринок і на ті міжнародні непатентовані назви, які входять у “Доступні ліки”, і на ті, які ще об'єктивно не можуть бути охоплені державним фінансуванням».
Віктор Ляшко на це відповідає, що те, що сьогодні є в Нацкаталозі, «дешевше в цієї компанії, наприклад, ніж те, що реімбурсується в програмі “Доступні ліки”. І ми сказали: "Тепер працює ціна, яка в Нацкаталозі". І я буду як міністр відстоювати: якщо в Нацкаталозі за реферування задекларована ціна дешевша, значить, виробник може відпускати в Україні дешевше. Дешевше — це ще й більше буде в упаковках продано».
Ексвіцепрем'єр-міністр Геннадій Зубко запитав, що треба зробити, щоб зменшити ціну для українців в аптеках? «Ми чуємо, що сьогодні від виробника до аптечної мережі відбувається націнка іноді до 100 %, де препарат — 500 грн, а в інших аптеках — 900».
Різна ціна може бути тільки в межах регульованої націнки урядом на будь-який лікарський засіб, відповів Ляшко. Тобто вже згадані до 8 % дистриб’ютором і до 35 % аптекою: «Якщо ви з 1 листопада бачите через будь-який маркетплейс різну ціну, це порушення законодавства — тоді треба телефонувати в Держпродспоживслужбу або на гарячу лінію МОЗ».
Інна Варениця, журналістка, авторка LB.ua, у минулому провізорка й у родині мала фармацевтичний бізнес: «На жаль, у нас відбулася монополізація фармбізнесу на рівні аптечних мереж. Вони вижили майже всіх дрібних продавців. І те, що відбувається з цінами, напевно, наслідок цієї монополії і демпінгу цін, коли виживають, зокрема, своїх конкурентів».
На цей коментар Віктор Ляшко каже, що монополії «не існує по статистиці», бо в системі аптек є 1 700 суб'єктів господарювання, понад 20 000 точок продажу ліків. А якщо є ознаки, це сфера роботи Антимонопольного комітету.
Натомість Катерина Загорій каже, що монополія є, «як би ми її зараз не називали»: «Згідно з даними незалежної аналітичної агенції, 70 % грошей є в топ-5 аптечних мереж. Близько 300 компаній вони займають. Кожна аптечна мережа ще має кілька брендів. Монополія на дистрибуторському ринку вже визнане Антимонопольним комітетом рішення, і він наводить лад. Дві топові компанії займають більш ніж 80 % ринку. На ринку виробників монополії не існує. Найбільший виробник на фармацевтичному ринку має 7 % ринку».
Ольга Ніколаєва, аналітикиня Київської школи економіки, запитала, чи працюють над тим, щоб регулювання фармринку стало комплексним? Адже реальність часом не збігається з тим, що людина знаходить у списку: «Кажуть зменшити чек. А які ліки купують українці? Хто їх призначає, хто виписує? Чи можемо ми проконтролювати, які ліки виписує лікар? Ні, бо навіть не всі є в картках. Ми проводили дослідження по астмі, гіпертонії, і покращуються призначення, але є також і перепризначення, і непротокольні ліки. І поки ці ліки виписують на папірці, сказати, що саме купують ліки, якщо це корвалол і людина витрачає на нього гроші, але, можливо, цей чек зменшити просто тим, що не купляти ліки, які не лікують».
Михайло Радуцький на це реагує, що закон забороняє лікарю писати комерційну назву препарату: він має призначити тільки діючу речовину, без виробника. «Якщо лікар це порушує, пацієнт має йому сказати. Якщо це рецептурні ліки і лікар там написав комерційну назву, це порушення». Так само і фармацевт не може відмовляти в інших ліках з тією самою діючою речовиною, якщо вони наявні.
Владислав Збанацький з проєкту «Діємо для здоров’я» запитував, чи розширюватимуть доступ до ліків за прикладом «Укрпошта.Аптека» на інших поштових або сервісних операторів. На що отримав відповідь Михайла Радуцького, що бізнес має цю опцію, але це його бажання.
Розгорнуті виступи спікерів, а також докладний виклад дискусії читайте вже завтра на LB.ua.
