«Менше емоцій — більше фактів»: юристка про законопроєкт № 14005
Старша юристка, адвокатка компанії PRAGNUM Альона Мічуріна в коментарі LB.ua закликала знизити градус дискусії навколо законопроєкту й оцінювати його положення без маніпуляцій. За її словами, більшість норм, які викликали хвилю обурення, вже діють, бо є у чинному законодавстві.
«Перш ніж говорити про "кабалу" для українців, варто розібратися, хто і за яких підстав сьогодні може арештовувати рахунки або майно. Багато з того, що зараз подають як новацію, насправді існує вже давно», — наголосила юристка.
Хто зможе накласти арешт?
За чинним Законом «Про виконавче провадження», арешти і стягнення можна здійснювати не лише на підставі рішень судів, а й рішень інших органів і посадових осіб: Нацбанку, Нацкомісії з цінних паперів, нотаріусів (через виконавчі написи), комісій з трудових спорів, ТЦК та СП, поліції. Нової процедури законопроєкт не передбачає.
Мічуріна нагадала, що такі рішення громадянин може оскаржити в суді.
«По-перше, усі ці рішення підлягають судовому оскарженню. По-друге, жоден орган не має права самостійно виконувати свої ж рішення — це роблять виконавці через процедуру виконавчого провадження», — пояснила вона.
Що змінює законопроєкт № 14005?
Юристка підкреслила: документ не вводить нових механізмів блокування рахунків чи арешту майна, а лише деталізує чинні норми. Йдеться передусім про розширення інформаційної взаємодії між виконавцями, банками, нотаріусами, реєстраторами й іншими установами.
«Йдеться не про нові обмеження, а про деталізацію чинної процедури. Виконавець, як і раніше, може діяти лише в межах виданих виконавчих документів», — наголосила Мічуріна.
Розширюють перелік на арешт майна?
Документ справді розширює перелік об’єктів, щодо яких можна реєструвати арешт, зокрема, включає незавершене будівництво чи майно без оформлених прав.
«Це технічна зміна. Вона лише додає нові типи майна до переліку, не змінюючи самого принципу: такий арешт майна можливий лише на підставі судового рішення», — пояснила адвокатка.
Примусове проникнення в житло
Серед найобговорюваніших норм проєкту — можливість примусово проникати в житло боржника. За словами Мічуріної, це також не новація.
«Таке право виконавців існувало й раніше. Його застосовують лише за рішенням суду — наприклад, коли йдеться про виселення боржника чи вселення стягувача. Законопроєкт лише повторює чинну норму статті 18 Закону "Про виконавче провадження"», — зазначила вона.
Чи справді забиратимуть єдине майно за мінімальні борги?
Поширене твердження Юлії Тимошенко (голова фракції «Батьківщина»), що можуть позбавити єдиного майна за заборговану гривню, юристка називає маніпулятивним.
Чинне законодавство передбачає, що єдине житло боржника не можуть реалізувати, якщо загальна сума боргу не перевищує 20 мінімальних зарплат. Станом на сьогодні це 160 тисяч гривень.
«Якщо борг менший — виконавець зобов’язаний шукати інше майно. Тож ніхто не забере єдиного житла через невиплачену комуналку чи штраф за парковку», — пояснила Мічуріна.
«Мова не про тотальний контроль, а про технічне узгодження процесів. Автоматизація має пришвидшити виконання судових рішень і зменшити кількість зловживань», — підсумувала адвокатка.
Що буде за штрафи ТЦК і борги за комуналку?
Адвокат Данило Трясов (LESHCHENKO & PARTNERS) у коментарі LB.ua також погодився, що мета законопроєкту не посилити тиск на громадян, що мають борги, а в першу чергу виконати зобов’язання України перед Радою Європи.
«Тривале невиконання рішення суду порушує статтю 6 Європейської конвенції з прав людини, тому держава зобов’язана створити інструменти для його виконання. Саме тому і з’явився цей законопроєкт», — зазначив адвокат.
Цифровізація, автоматизація та взаємодія реєстрів
За його словами, якщо закон ухвалять в цілому, стягувач бачитиме свій документ в електронному кабінеті і зможе подати онлайн заяву про відкриття виконавчого провадження, обравши державного чи приватного виконавця.
«Після цього система автоматично передасть документ виконавцю», — пояснив юрист.
Також законопроєкт запроваджує автоматизацію та взаємодію реєстрів.
«У разі надходження коштів (коли боржник сплатить борг) система автоматично формує повідомлення про погашення заборгованості. Це підстава виключити боржника з реєстру і зняти арешт з рахунків і електронних грошей», — наголосив Трясов.
На його думку, запропоновані зміни правильні.
«Бо поки кредитори звертаються до виконавців, люди встигають сховати кошти або переписати майно на родичів», — зауважив адвокат.
Він також підтвердив, що штрафи ТЦК на 34 тисячі чи побутові борги не можуть призвести до продажу єдиного житла. Поріг для стягнення єдиного майна —160 тисяч гривень.
«У таких випадках стягнення звертається на інші активи або кошти», — зазначив він.
Та політичні заяви, що від завтра всіх автоматично внесуть у реєстр боржників, не відповідає дійсності, каже юрист. Бо ж і сам закон ще не ухвалили.
Арешт коштів і зараз можливий через заборговану гривню
Адвокат Іван Залізняк (Arzinger) заявив у коментарі LB.ua, що законопроєкт не запроваджує жодних нових правил чи повноважень для виконавців.
Він уточнив, що кошти арештують постановою виконавця, але ця постанова завжди базується на судовому рішенні. Тому твердження, ніби тепер можна блокувати кошти без рішення суду, безпідставні.
«Формально можна дійти висновку, що підставою для арешту коштів є не рішення суду, а постанова виконавця. Але ж насправді без первісного рішення суду про стягнення коштів виконавець не зміг би винести постанову про арешт коштів, а банк не зміг би заблокувати ці кошти», — сказав адвокат Залізняк.
Юрист додав, що можливий арешт навіть через гривню, але це не нова норма — такий порядок діє і зараз.
Законопроєкт, за його словами, не робить різниці між видами боргів: процедура однакова і для штрафів, і для комунальних платежів, і для банківських кредитів.
Адвокат зазначив: до реєстру боржників автоматично потрапляють усі, щодо кого відкрито виконавче провадження. Вилучити людину або компанію з цього реєстру можна лише після повного погашення боргу.
«Наявність відкритого виконавчого провадження автоматично означає наявність боргу. Якщо борг погашено, виконавче провадження закривають», — сказав Залізняк.
За його словами, виконавці завдяки проєкту не отримують нових повноважень і будь-які їхні дії можна оскаржити у встановленому законом порядку. А запроваджені процедури є стандартною міжнародною практикою й не порушують права власності — навпаки, підвищують ефективність виконання судових рішень.
Окремо юрист зауважив, що закон не створює жодних спеціальних винятків чи пільг для внутрішньо переміщених осіб або інших категорій громадян. Хоча Юлія Тимошенко наголошувала, що запропонований проєкт вдарить у першу чергу по ВПО, які втратили житло, але досі боргують за комуналку.
Він ще раз категорично спростував поширений страх, що борги можуть стягувати без судового рішення: «Ніхто не стягує і не стягуватиме боргів без суду — це міф».
Підсумовуючи, адвокат сказав, що не бачить жодних ризиків для громадян чи бізнесу від ухвалення законопроєкту.