Молдова 5 років не погоджувалася на екстрадицію: причина
Микола Чаус наголошує: Молдова з 2016 по 2021 рік не погоджувалася повернути його в Україну. Він долучив клопотання українських правоохоронців в рамках міжнародної допомоги до Республіки Молдова з проханням видати його Україні та низку інших процесуальних документів, зокрема рішень суду Кишинева.
Процедуру екстрадиції заблокувало прохання Чауса про надання йому політичного притулку в Молдові.
Обвинувачений розповів, що 11 квітня 2017 року суд цієї країни з ініціативи детективів і молдовських правоохоронців задовольнив клопотання про арешт екссудді, який тоді вже перебував у розшуку. Згодом суд у Кишиневі продовжував домашній арешт “з метою екстрадиції”.
Чауса обурює, що в той період детективи не видали йому підозру в руки: “Зі самого моменту затримання в Кишинів приїздили детективи НАБУ та допитували мене. Але згідно з вимогами КПК України, детективи мали вручити мені підозру і допитати як підозрюваного. Цього досі не провели. У руки підозру мені ніхто не вручав. І допиту по підозрі теж не було”.
Дружині також не вручили підозру, стверджує Чаус. Обвинувачі вважають це вигадкою.
Водночас Чаус скаржиться, що працівники бюро під час візитів у Молдову проводили з ним “незрозумілі дії”, хоч він на той момент був під захистом Молдови як біженець.
На його думку, українські правоохоронці грубо порушили міжнародне право: “Я перебував під захистом Молдови до моменту відмови мені в політичному притулку, а мене затримували, викрадали та робили інші незаконні дії”.
На переконання екссудді, Молдова в будь-якому разі мала відхилити екстрадицію, бо інакше він в Україні “міг бути підданий нелюдському, або такому поводженню, яке порушує його гідність”.
Але сталося інакше: суд відхилив клопотання ОГПУ про екстрадицію, бо на момент розгляду суддя вже покинув територію Молдови.
Прокурор САП Аліна Жовницька натомість заявила, що Молдова не могла здійснити екстрадицію, доки не вирішила питання надання політичного притулку. Чаус використав усі тривалі процедури, щоб його отримати. Зокрема, оскаржував відмову, але безуспішно.
“Ми подали документи на екстрадицію, а Чаус – щодо політичного притулку. Потім нам відмовили, бо він уже був на території України. Далі прокуратура відмовилася від екстрадиції, бо в ній уже не було сенсу”, – розповіла обвинувач.
Чаус вважає, що процедура екстрадиції та притягнення до кримінальної відповідальності того, хто просить про притулок, – це різні речі.
Чутки задля зміни підслідності
Далі Чаус заявив про конфлікт інтересів і нібито порушення підслідності.
На підтвердження зачитав статті журналіста Володимира Бойка про “антикорупційне кумівство і кругову поруку в НАБУ”, а також про нібито скомпрометовані конкурсні засади працевлаштування в цей антикорупційний орган.
За його словами, під час розслідування був конфлікт інтересів посадових осіб і детективів НАБУ. Суддя вкотре заявив, що НАБУ залучило як агентів Олександра та Діану Поліщуків, з якими раніше він працював у Святошинській прокуратурі, а з Поліщуком з 2001 року дружив. За словами обвинуваченого, у 2016 році вони переслідували його біля робочого місця, надокучали дзвінками, хотіли зробити провокацію, щоб Поліщук отримав керівну посаду в НАБУ – керівника відділу зв’язків з громадськістю.
Він також озвучив раніше оприлюдненні в деяких медіа чутки про те, що Поліщук і колишній очільник НАБУ Артем Ситник – куми, отже, в останнього конфлікт інтересів.
“Ми добре знаємо, як працюють ЗМІ, на власному досвіді”, – зауважив головуючий суддя Євген Крук.
Прокурор виступила проти долучення “журналістських скринів”, бо суд не повинен давати їм оцінку. Але судді долучили публікації.
“Коли я з'явився в Україні 2021 року, то відразу поставив задачу адвокату про зміну підслідності. Адвокат вніс відповідну заяву до ОГПУ. Наше клопотання розглянуто з порушенням. Прокурор САП Василь Кричун перевищив свої посадові обов’язки: надав відповідь не в триденний термін, рішення про визначення підслідності виноситься постановою, а не відпискою, як це зробив він. Також Кричун не уповноважений таке вирішувати. Підслідність не визначена на даний час”, – зазначив екссуддя.
Але прокурор САП Жовницька заперечила: якщо виникає суперечка між двома прокурорами про підслідність, тільки тоді керівник ОГПУ чи заступник її визначає, а невдоволення Чауса не є підставою для розгляду.
Гроші вкрали?
Чаус також заявив про викрадення частини знайдених у нього грошей. Він обґрунтовує це тим, що нібито під час дослідження речових доказів деяких купюр не зафіксували.
“Зникли 400 доларів, які привласнили детективи НАБУ. Я просив визнати бездіяльність ДБР і зобов’язати невідкладно внести до ЄРДР повідомлення про злочин. Шевченківський райсуд розглянув ухвалу і зобов’язав ДБР внести до ЄРДР відомості”, – сказав Чаус.
Подальша доля цих матеріалів невідома.
“Підписи Холодницького виконані не Холодницьким”
Чаус також заявив про підробку офіційних документів. З його ініціативи експерти дослідили клопотання про дозволи на обшуки в його автомобілі, кабінеті та на робочому місці і виявили, що деякі підписи від імені Холодницького буцімто виконані не Холодницьким, а іншою особою.
За словами прокурора Жовницької, два клопотання про обшук машини та кабінету Холодницький підписав, перебуваючи у відпустці в Ризі.
Крім того, Чаус спробував “розбити” обвинувачення на свою адресу тим, що нібито чув телефонну розмову, під час якої Поліщук розповіла, що вчиняла провокації щодо нього під тиском колишнього чоловіка та його друзів, через погрозу посадити її матір на 10 років.
Екссуддя подав скаргу до ДБР 12 липня цього року про те, що в діях Поліщуків є ознаки злочину. Досудове розслідування триває, наразі жоден суд учергове не підтвердив сказаного Чаусом.
“Незрозуміло, що це доводить”
Також обвинувачений долучив низку документів з офіційної комунікації його адвокатів з НАБУ та ОГПУ. Відомо, що захист через адвокатські запити витребовував інформацію про структуру 1 відділу детективів бюро, щоб встановити коло повноважень керівника 1 підрозділу детективів Андрія Калужинського. Цьому детективу Чаус закидає конфлікт інтересів і непрофесійність.
Далі екссуддя долучив низку запитів до ОГПУ, зокрема щодо обшуків, і надав документ про те, що не встановлено, чи колишній керівник САП Назар Холодницький був у відпустці, коли підписувалися постанови у справі. Адвокат прохав надати засвідчену копію постанови Холодницького від 16 березня 2016 року про створення групи прокурорів. Обвинувачений скаржився, що йому досі не надали оригінал, завірений прокуратурою, а обмежилися копією.
Прокурор Аліна Жовницька не заперечувала проти надання суддям цих матеріалів. Проте додала, що “не дуже розуміє, що доводить більша частина того, що надано”. Низку документів вона назвала беззмістовними.
ВАКС дасть оцінку долученим доказам у нарадчій кімнаті під час винесення вироку.
20 вересня суд продовжить досліджувати матеріали захисту.
Нагадаємо, Миколу Чауса судять за ч. 4 ст. 368 Кримінального кодексу – хабарництво. Чауса викрили на отриманні 150 тис. доларів хабара в серпні 2016 року. Гроші він нібито отримав за умовний термін для 74-річної пенсіонерки, яка торгувала димедролом та іншими наркотичними речовинами. Жінці загрожувало 10-12 років позбавлення волі за статтями про незаконну купівлю, зберігання та збут наркотиків. Але Чаус застосував статтю 69 Кримінального кодексу, яка передбачає м'якше покарання, і дав їй п'ять років умовно. Отримані гроші суддя Чаус засунув у скляні банки, одну з яких устиг закопати.
Верховна Рада дала згоду на його затримання та притягнення до кримінальної відповідальності, але, скориставшись суддівським правовим імунітетом, підозрюваний утік за кордон.
У Молдові він перебував до квітня 2021 року, коли Чауса викрали невідомі в Кишиневі.
30 липня Чаус у самих трусах знайшовся в одному із сіл Вінницької області, звідки його відвезли в Київ співробітники СБУ.
4 серпня Вищий антикорупційний суд обрав екссудді запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, а також зобов'язав здати закордонні паспорти та носити електронний засіб контролю (браслет).
Наразі цей запобіжний захід не чинний.
