Цінний кадр
У бюро переконують, Альона Попова – пособниця в організації проєкту “Краян” – заволодінні 93 мільйонами гривень з міської казни шляхом придбання заводу-банкрута з однойменною назвою за свідомо вдвічі завищеною вартістю у 2016 році. Серед обвинувачених, зокрема, чинний мер Одеси та його заступник.
У САП переконані, Попова узгоджувала, які документи і коли необхідно було подавати, кому і в якій формі, аби провернути резонансну корупційну схему. Її дії кваліфікували за ч. 5 ст. 27 та ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України. Підозрюваній загрожує до 12 років тюрми.
Після гучного обшуку Альона Попова виїхала з України і вже четвертий рік перебуває за кордоном. Вона фігурує в кількох кримінальних провадженнях, зокрема й у свіжій резонансній справі про створення злочинної організації в Одесі. Прокурор переконаний, що Альону Попову, як “цінного кадра”, саме Галантернік фінансує та переховує від українських правоохоронців.
Проживає в Ізраїлі?
Її захисник Вадим Савчак виступив категорично проти розгляду справи за відсутності клієнтки. Він запевнив суд, що підзахисна не уникає української Феміди, а орендує житло в Ізраїлі. Одначе сам факт оренди не підтверджує проживання.
Прокурор САП Валентин Мусіяка каже, що в рамках цього провадження її точну ізраїльську адресу не перевіряли, бо під час скерування обвинувального акта до суду в серпні 2021 року цієї інформації не було. Адвокати і раніше говорили про можливе її перебування в Ізраїлі, але без конкретизації.
Між іншим, рішення ВАКСу про заочний арешт дозволяє бюро розшукати її самостійно та запустити механізм екстрадиції.
Адвокат озброївся точною адресою Попової, щоб прохати суд викликати її на засідання виключно в рамках міжнародної правової допомоги. Захисник наполягав на цій процедурі, яка здатна заморозити просування справи.
“Це затягування. Як кажуть, вам їхати чи шашечки? Повідомити, щоб була повідомлена? Вона і так знає про провадження й узгоджує позицію з адвокатом”, – апелював Мусіяка.
На думку прокурора, оперативніше здійснити виклик електронкою або телефоном. Це не заборонено, якщо підсудна за кордоном. Але адвокат вчергове не надав жодного номеру своєї клієнтки.
ВАКС відмовився скористатися процедурою міжнародної правової допомоги та зауважив, що повідомлення через МПД можливе, якщо немає інших можливостей її поінформувати. А вони, як бачимо, є.
“Капець, у цих документах реально майже все”
Попова не перший рік знає про факт кримінального переслідування щодо неї. Це помітно з отриманого детективами листування із секретаркою бізнесмена Ларисою Архиповою.
“Права рука” Галантерніка та за сумісництвом експомічниця Труханова дуже переймалась тим, що колишній губернатор Одеси Міхеїл Саакашвілі у 2019 році в холі одеського суду оприлюднив чорну бухгалтерію Одеської міськради, яку віднайшли в неї під час обшуку.
Архипова: «Саакашвілі оприлюднив чорну касу в суді над Трухановим».
Попова: «О боже… Що ж тепер буде? Капець, у цих документах реально майже все».
За словами прокурора, цим листуванням Попова підтвердила, що викрито злочинні схеми діяльності бізнесмена.
Натомість адвокат запропонував порушити кримінальну справу на Саакашвілі, щоб дізнатися, як ці докази потрапили до нього. Також він поставив під сумнів, а чи дійсно це докази.
“Це неналежні докази, на яких прокурор зараз не може посилатися. Незрозуміло, як Попова ухиляється від провадження”, – відреагував захисник.
За версією слідства, вона не лише знає про кримінальне провадження, а й злісно йому перешкоджала. З протоколу обшуку відомо, що Попова спалювала документи, аби ті не потрапили в руки детективів, топила в душі комп’ютер та іншу техніку, знищувала флешнакопичувачі.
Відтоді спілкування з НАБУ вона уникає. У суді демонстрували відео, на якому детектив у квітні 2020 року телефонував Поповій і повідомляв про фінал досудового розслідування проти неї та пропонував ознайомитись з доказами.
“Був дзвінок на її черговий номер телефону, інші номери періодично належали Поповій, а потім блокувались. Вона відповіла. Сказала, що детектив помилився номером, і кинула слухавку. У мене жодних сумнівів не виникло, що це Попова. Тембр голосу аналогічний до того, коли вона злякано відкривала двері під час обшуку. Не треба бути експертом, щоб це зрозуміти”, – прокоментував прокурор Мусіяка.
Міжнародний розшук: місія неможлива?
Судді пристали на позицію детектива та постановили повідомити Попову про здійснення щодо неї спеціального судового провадження та порадили адвокату поміркувати про її участь у судовому засіданні 14 березня в режимі відеоконференції.
Утім захисник наполягав, що клопотання про спецсудовий розгляд завчасне, бо Попова нібито взагалі не набула статусу підозрюваної, оскільки їй не вручено повідомлення про підозру. Скеровані прокурором документи за місцем реєстрації та колишнім місцем проживання повертались. Проте в бюро переконують, що про підозру її повідомили належним чином.
Крім того, за словами адвоката, досі немає підтвердження здійснення міжнародного розшуку. Він стверджує, що раніше ці судді вже встановлювали, що Попова не в розшуці, бо винесення постанови детектива недостатньо.
Але прокурор переконує: оголошення в розшук та перебування в ньому - це дві різні історії.
“Закон передбачає доведення саме факту оголошення в розшук. Це прерогатива слідчого та прокурора, яка реалізується внаслідок винесення необхідного рішення у формі постанови, й у подальшому її реалізація – не просто покласти в матеріали справи, а доручити здійснювати розшук у визначеному законом порядку: порушити оперативно-розшукову справу із залученням можливостей Інтерполу або ж іншими способами”, – пояснює обвинувач.
Нагадаємо, у лютому 2020 року НАБУ оголосило в розшук Альону Попову, це було зазначено в розшукових обліках Міністерства внутрішніх справ України.
Зі слів прокурора, наш центральний орган направив клопотання Генеральному секретаріату Інтерполу задля отримання червоної картки щодо Попової. Мета червоної картки – розшук підозрюваного, обвинуваченого чи засудженого для екстрадиції.
Роль Попової в злочинній організації: версія слідства
Також 24 січня Вищий антикорупційний суд дозволив проводити заочне розслідування стосовно експомічниці одеського міського голови Геннадія Труханова Альони Попової, яку НАБУ і САП підозрюють в участі у злочинній організації бізнесмена Володимира Галантерніка, що завдала у 2016-2019 роках близько 558 мільйонів гривень шкоди місту.
НАБУ стверджує: зв’язкова Галантерніка контролювала виконавчі органи Одеської міськради задля вирішення необхідних співучасникам задач.
За даними НАБУ, 16 підозрюваних заволоділи шістьма земельними ділянками в Одесі за адресами: Гагарінське плато, 4 (житловий комплекс Sea View); Варненська, 27 з літерами А, В і Г (ЖК «Скай Сіті»); Жаботинського, 54А (ЖК «Альтаїр-3») та Академічна, 30 (апарт-комплекс «Морська резиденція»). Усі вказані будинки звела компанія «Будова», яку пов'язують з Галантерніком.