Ухвалення базового закону, який визначатиме основи роботи саморегульованих організацій, могло б стати важливим етапом для запровадження повноцінної децентралізації в Україні. Про це йшла мова в ході круглого столу "Законодавче регулювання діяльності саморегулівних організацій: сучасний стан і шляхи вдосконалення", передають Українські новини.
У заході взяли участь представники саморегульованих організацій арбітражних керуючих, приватних виконавців, адвокатури, народні депутати.
"Наш комітет прекрасно розуміє важливість діяльності саморегульованих організацій, необхідність належного законодавчого забезпечення такої діяльності і наявності ефективних правових інструментів для ефективного діалогу з органами державної влади та органами місцевого самоврядування", - підкреслив голова комітету Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Андрій Клочко.
Він зазначив, що зараз на розгляді Верховної Ради є законопроєкт "Про саморегулювання господарської та професійної діяльності", який профільний комітет рекомендував прийняти і першому читанні.
Разом з тим Андрій Клочко звернув увагу на те, що у представників саморегульованих організацій є ряд зауважень, які необхідно професійного обговорити перед тим, як приймати цей документ.
"Я готовий ознайомитися з зауваженнями, попрацювати разом і відповідним чином репрезентувати своїм колегами, щоб ми змогли з вами дійсно зрозуміти з вашої професійної підтримкою, чи вирішує наявний законопроєкт ту проблематику, яка сьогодні є перед вами", - зазначив він.
У свою чергу голова комітету Національної асоціації адвокатів України з законотворчих ініціатив з питань адвокатської діяльності Олексій Ющенко звернув увагу на те, що запропонований на розгляд парламенту законопроєкт не охоплює весь спектр саморегульованих організацій.
"Він регулює питання, пов'язані з господарськими саморегульованими організаціями, але не бере до уваги питання, пов'язані з такими організаціями професійного саморегулювання, як наша", - розповів він.
На думку Олексія Ющенка, можна було б говорити про прийняття окремих законів в кожній сфері, але в такому випадку створення саморегулівних організацій може розтягнутися на 10 і більше років.
"Тому краще спочатку прийняти один базовий, ключовий закон, створити ці саморегульовані організації і вже з їх участю розробляти зміни до спеціальних законів", - зазначив він.
Член Ради арбітражних керуючих Анатолій В'язовченко підкреслив, що зараз існує велика різниця між саморегульованими і самоврядними організаціями, причому перші не отримають достатньо широких повноважень і залишаються залежними від державних органів.
Голова Ради приватних виконавців Віталій Чепурний підтвердив, що ця проблема актуальна і для його організації: "Порядок доступу до професії регулюється Мін'юстом, кваліфікаційно-дисциплінарна комісія утворюється при Міністерстві юстиції, перевірки діяльності здійснюються Мін'юстом, Єдиний реєстр приватних виконавців і арбітражних керуючих також формується Мін'юстом".
Він вважає, що ці питання повинні бути враховані в законопроєкті про саморегульовані організації, він повинен передбачити самостійність доступу до професії, незалежність організації здійснення дисциплінарної процедури, освіти дисциплінарних комісій при саморегульованих організаціях та ряд інших питань.
Голова НААУ Лідія Ізовітова зазначила, що з досвіду адвокатури може підтвердити: передача таких повноважень не тільки підвищує ефективність роботи організації, але і має позитивний економічний ефект для держави.
"Більш того, при утворенні саморегульованих організацій на цих принципах, ми певним чином зменшимо навантаження на бюджет держави", - зазначила вона.
У свою чергу заступник голови НААУ Валентин Гвоздій підкреслив, що ефективна робота самоврядної організації адвокатури стала позитивним фактором в контексті євроінтеграційних процесів, оскільки європейські організації адвокатури сьогодні хочуть перейняти український досвід.