Президент США Дональд Трамп розмірковує над захопленням Куби і вважає, що може це зробити.
Американського лідера цитують CNN та Financial Times.
«Знаєте, я все своє життя чув про Сполучені Штати та Кубу, коли ж Сполучені Штати матимуть честь захопити Кубу? Це велика честь. Захоплення Куби в тій чи іншій формі – я маю на увазі, чи я її звільню, чи захоплю, я думаю, що можу робити з нею все, що захочу», – сказав Трамп у Овальному кабінеті.
На запитання, чи буде військова операція США на Кубі аналогічною січневому захопленню Ніколаса Мадуро у Венесуелі, чи буде більше схожою на продовження військового конфлікту Сполучених Штатів з Іраном, Трамп відповів, що не може цього сказати.
Він підтвердив, що між США та Кубою ведуться переговори, але не розкрив їхнього змісту. Раніше президент Куби Мігель Діас-Канель заявляв, що сторони шукають «узгоджені рішення» щодо американської енергетичної блокади острова.Раніше Трамп також припускав можливість «дружнього поглинання» Куби. За повідомленнями ЗМІ, адміністрація США може прагнути усунення Діас-Канеля, хоча офіційного підтвердження цьому немає.
Подібний підхід може нагадувати політику США щодо Ірану та Венесуели, де Вашингтон усував лідерів, але не обов’язково змінював самі режими.
США посилили тиск на Кубу, зокрема припинили постачання нафти з Венесуели після затримання її лідера Ніколаса Мадуро. Також постачання нафти нещодавно зупинила Мексика під загрозою американських тарифів. У результаті Куба переживає серйозну енергетичну кризу: відключення електроенергії стали щоденним явищем. У понеділок на острові стався повний блекаут через повний колапс енергосистеми.
Заступник міністра закордонних справ Куби Карлос Фернандес де Коссіо звинуватив США у цій ситуації, заявивши, що американські чиновники «мають бути задоволені шкодою, завданою кожній кубинській родині».Погіршення умов життя вже спричинило протести. У місті Морон демонстранти підпалили місцевий офіс Комуністичної партії.
Куба забезпечує лише близько 40% власних потреб у нафті й традиційно залежить від імпорту. Раніше основним постачальником була Венесуела, яка обмінювала нафту на кубинських лікарів і фахівців.
У відповідь на кризу уряд Куби заявив про намір дозволити кубинцям за кордоном інвестувати та володіти бізнесом на острові, щоб стимулювати приватний сектор. Однак ширше економічне відновлення обмежується тривалим американським ембарго, яке перешкоджає масштабній торгівлі та інвестиціям.